Рішення № 100928663, 08.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2021 року Справа № 280/6997/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Приватного малого виробничого комерційного підприємства «АССОЛЬ»

до Запорізької митниці

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного малого виробничого комерційного підприємства «АССОЛЬ» до Запорізької митниці, в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 06.07.2021 р. №КТ-UA112000-0002-2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112100/2021/00001.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно пунктів 1, 6 «Основних правил інтерпретації класифікації товарів» та пояснень УКТ ЗЕД до товарної позиції 8429 групи 84, інформації з прайс-листу від 01.01.2021, техопису №ВЕД-1800 від 29.06.2021, а також керівництва з експлуатації на дану модель навантажувача, що зазначено позивачем у графах 31 МД № UA110250/2021/000560 є інші одноковшові фронтальні навантажувачі. Позивач вказує, що вищезазначені джерела інформації, якими він керувався під час визначення кодів УКТЗЕД, не давали інших підстав для віднесення Товару №1 до товарної позиції УКТЗЕД 8427 «Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням». Також позивач посилається, що навантажувач MultiOne 5.3 K T4F-STAGE5 кат.номер-C977038, укомплектований заскленою кабіною M1 4-5 із дзеркалами заднього виду і внутрішньою оббивкою (C883510), M1 4-5 системою опалення кабіни KUBOTA (C885205), противагами 2x40кг - 2x88LBS M1 4-5 (C883076), фаркопом для M1 4->8, SD 6->8, 2.3 EFI (С885014), M1 4-5 задніми гідравлічними виходами - подвійні (C883502), заднім електричним роз`ємом 12В M1 4->8(C883022), пластиною для заднього навісного обладнання (C880031), M1 5 серія системою плаваючої стріли (С885223) не відповідає терміну штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату, оскільки навісне обладнання на навантажувач MultiOne модель 5.3К встановлюється за допомогою швидкого з`єднувального пристрою, згідно з керівництвом з експлуатації. З`єднувальний пристрій встановлюється з переду навантажувача, технічна можливість встановлення його збоку відсутня. Також в конструкції навантажувача не передбачено встановлення вертикальної щогли, натомість товар відповідає терміну самохідні бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, машини трамбувальні та дорожні котки, тому не можуть класифікуватися за визначеним оскаржуваним рішенням кодом УКТЗЕД 8427201100. Такий товар відповідає коду УКТЗЕД 8429519900, заявленому позивачем у митній декларації - одноківшові фронтальні навантажувачі З урахуванням викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 16.08.2021 позовну заяву залишено без руху.

17.08.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 25.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позовні вимоги не визнав, 15.09.2021 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що рішення про визначення коду товару від 06.07.2021 №КТ-UA112000-0002-2021 (далі - Рішення) прийнято щодо товару «MultiOne 5.3 K T4F-STAGE5 кат.номер-C977038…»., який заявлявся до митного оформлення за МД від 29.06.2021 № UA110250/2021/000560 за кодом УКТЗЕД 8429 51 99 00 (ставка ввізного мита 0%). Відповідно до рішення встановлено код товару 8427 20 11 00 (ставка ввізного мита 5%). Рішення прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 3 Рішення, а саме: Закону України від 04.06.2020 № 674-ІХ «Про Митний тариф України», ОПІ №№ 1 та 6; Приміток до розділу ХVІ, до групи 84 УКТЗЕД, Пояснень до товарних позицій 8429 та 8427 УКТ ЗЕД. затверджених наказом Держмитслужби України від 14.07.2020 №256, технічної інформації, наданої до митного оформлення, фото товару, довідкової інформації з мережі Інтернет, листа MultiOne від 06.07.2021. Відповідач вказує, що товар не підпадає під характеристики товарів, які класифікуються у товарній позиції 8429 згідно УКТ ЗЕД та не може класифікуватися за кодом 8429 51 99 00. Код товару згідно УКТ ЗЕД 8427 20 11 00, який встановлений митницею відповідно до рішення відповідає опис «Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням - інші навантажувачі самохідні з висотою підіймання 1 м або більш штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату». За таких обставин, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.

22.09.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій останні на спростування доводів відповідача вказує, що митний орган лише здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів, а в разі виникнення питання чи сумніву щодо класифікації товару залучає експерта з питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД. При цьому обов`язок проведення відповідної експертизи покладається саме на митний орган. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 810/2823/17. З урахуванням викладеного просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

25.06.2021 на підставі міжнародної автотранспортної накладної № б/н від 18.06.2021, контракту № 1002/17 від 07.03.2018, інвойса від 18.06.2021 за №491/PRO на адресу ПМВКП «Ассоль» з Італії надійшов та був розміщений за ЕУД № 51 на СТЗ підприємства товар – навантажувач MultiOne 5.3 K T4F-STAGE5 кат.номер-C977038, укомплектований заскленою кабіною M1 4-5 із дзеркалами заднього виду і внутрішньою оббивкою (C883510), M1 4-5 системою опалення кабіни KUBOTA (C885205), противагами 2x40кг - 2x88LBS M1 4-5 (C883076), фаркопом для M1 4->8, SD 6->8, 2.3 EFI (С885014), M1 4-5 задніми гідравлічними виходами - подвійні (C883502), заднім електричним роз`ємом 12В M1 4->8(C883022), пластиною для заднього навісного обладнання (C880031), M1 5 серія системою плаваючої стріли (С885223).

29.06.2021 на вищезазначений товар митною вартістю 23725,99 Євро, вагою нетто/брутто 1150,000/1142,000кг засобами електронного зв`язку на СМО «Дніпрорудний» м/п «Мелітополь» Дніпровської митниці Держмитслужби була заявлена митна декларація з внутрішнім номером 623, яку було зареєстровано в митному органі за

№ UA110250/2021/000560. На підставі опису товару та його технічних даних, зазначених у графі 31 МД «Навантажувач MultiOne 5.3 K T4F-STAGE5 кат.номер-C977038 ...» було класифіковано за кодом УКТЗЕД 8429519900, як «інші одноковшові фронтальні навантажувачі» зі ставкою ввізного мита 0% та з відповідним заповненням графи 33 ВМД.

Товарна підкатегорія 8429519900 має назву: «Самохідні бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, машини трамбувальні та дорожні котки: - - одноківшові фронтальні навантажувачі: - - - - інші».

До митного оформлення декларантом разом надано наступні документи: міжнародна автотранспортна накладна № б/н від 18.06.2021; інвойс від 18.06.2021 за №491/PRO; декларація про проходження товару 491/PRO; заявки на транспортування від 15.06.2021; платіжне доручення від 01.06.2021 року; платіжне доручення від 16.06.2021; рахунок від №563 від 24.06.2021; платіжний документу №3034 від 25.06.2021; додаткова угода №1 від 30.12.2019 року; додаткова угода №3 від 30.12.2020; специфікація №9; контракт №1002/17; договір на транспортне перевезення від 01.04.2016; лист 7157539 від 23.06.2021; додаткова угода №1 від 02.01.2018; додаткова угода №2 від 06.05.2019 року; додаткова угода №3 від 02.02.2020; лист №02/06.1; лист №24062021-1; технічний опис №ВЕД-1800; інструкцію з експлуатації; листи виробника на 4-х аркушах; лист №ВЕД-1802; лист №ВЕД-1803; лист №ВЕД-1804; лист №ВЕД-1805.

Рішенням про визначення коду товару Запорізької митниці від 06.07.2021 №КТ-UA112000-0002 товар було визначено за іншим кодом, а саме: 8427201100.

На підставі зазначеного рішення відповідачем було сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації №UA112100/2021/00001 та роз`яснено необхідність заявити нову митну декларацію з урахуванням рішення про визначення коду товару від 06.07.2021 року.

Товарна підкатегорія 8427201100 має назву: «Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням:- - - штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату».

Ставка ввізного мита за визначеним відповідачем кодом УКТЗЕД № 8427 20 11 00 склала 5% від митної вартості товару.

Надалі позивач зареєстрував нову митну декларацію №UA112100/2021/000018 із вже новим кодом товару 8427201100 та відповідно із списання коштів за ставкою ввізного мита 5%, що склало суму в розмірі 38448,65 грн. Факт списання коштів вбачається з пункту 47 митної декларації.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про визначення коду товару від 06.07.2021 №КТ-UA112000-0002 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112100/2021/00001 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) від 13 березня 2012 року № 4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з статтею 67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частин першої-п`ятої статті 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428 (далі - Постанова № 428).

Пунктом 2, 3 Постанови № 428 передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Митний тариф України встановлюється Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII. Статтею 1 даного закону визначено, що митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Разом з тим, згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (пункт 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).

Отже, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.

На виконання положень статті 68 Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» Державною митною службою України прийнято наказ від 14 липня 2020 року №256, яким затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі-Пояснення).

Поясненнями до УКТ ЗЕД, визначено, багато машин, на додаток до функцій, описаних у товарній позиціях 8429 або 8430 (екскаваторні, вирівнювання, буріння і т.п.), можуть також виконувати функції, описані в товарній позиції 8425, 8426, 8427 або 8428 (підіймальні, навантажувальні і т.п.). Ці машини класифікуються відповідно до Примітки 3 до Розділу XVІ або відповідно до Правила 3 (с) Основних правил інтерпретації класифікації товарів. Прикладами цих машин можуть бути: комбіновані вугільні врубові і навантажувальні машини, комбіновані траншеєкопачі-трубоукладачі і т.п.

До цієї товарної позиції включаються, зокрема: екскаватори для розроблення, профілювання або планування (вирівнювання) ґрунту.

До цієї групи відносяться: машини для очищення каналів (ківшові чи черпакові), подібні до багатоківшових екскаваторів товарної позиції 8429.

Пояснення до товарної позиції 8429:

8429 Самохідні бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, машини трамбувальні та дорожні котки:

- бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом:

8429 11 00 00 - - гусеничні

8429 19 00 00- - інші

8429 20 00 00- грейдери і планувальники

8429 30 00 00- скрепери

8429 40- машини трамбувальні та котки дорожні:

- - котки дорожні:

8429 40 10 00- - - вібраційні

8429 40 30 00- - - інші

8429 40 90 00- - машини трамбувальні

- лопати механічні, екскаватори та одноківшові навантажувачі:

8429 51- - одноківшові фронтальні навантажувачі:

8429 51 10 00- - - навантажувачі, спеціально розроблені для підземних робіт

- - - інші:

8429 51 91 00- - - - навантажувачі одноківшові гусеничні

- - - - інші

8429 52- - машини з обертанням верхньої частини на 360о:

8429 52 10 00 - - - екскаватори гусеничні

8429 52 90 00- - - інші

8429 59 00 00 - - інші

Самохідні одноківшеві навантажувачі. Це колісні або гусеничні машини з фронтальною установкою ковша, який зачерпує матеріал у процесі пересування машини, транспортує та вивантажує його.

Деякі типи таких одноківшевих навантажувачів можуть зариватися в ґрунт. Це досягається за рахунок того, що ківш здатний опуститися нижче рівня опори коліс чи гусениць.

Пояснення до товарної позиції 8427:

8427 Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням:

8427 10- навантажувачі самохідні з електродвигуном:

8427 10 10 00- - з висотою підіймання 1 м або більше

8427 10 90 00- - інші

8427 20- інші навантажувачі самохідні:

- - з висотою підіймання 1 м або більше:

8427 20 11 00- - - штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату

8427 20 19 00- - - інші

8427 20 90 00- - інші

8427 90 00 00- інші навантажувачі

Автонавантажувачі з вилковим захватом з механічним приводом, які іноді бувають великих розмірів, підіймають вантаж на підіймальній каретці, що переміщається по вертикальній щоглі. Підіймальний механізм зазвичай розташовується перед водієм. Механізм призначений для підтримування вантажу під час руху і підіймання вантажу з метою його укладання або навантаження на транспортний засіб.

У цю групу також входять автонавантажувачі з бічним захватом, які призначені для навантаження і розвантаження довгомірних вантажів (балки, дошки, труби, контейнери і т.п.). Вони зазвичай оснащені платформою для утримання вантажу під час його перевезення на короткі відстані.

Підіймальний пристрій вищевказаних автонавантажувачів зазвичай приводиться в дію силовим блоком транспортного засобу і, як правило, передбачає оснащення різним спеціальним начіпним обладнанням (вилкові захвати, укосини, ковші, грейфери (захвати) і т.п.) відповідно до виду вантажу, що підлягає навантаженню.

Інші штабелювальні пристрої, зазвичай встановлювані на навантажувачі, оснащуються платформами або вилками, які можуть підійматися та опускатися уздовж вертикальних опор за допомогою ручних лебідок або лебідок з приводом від двигуна чи рейкової системи. Вони використовуються для укладання мішків, ящиків, бочок і т.п.

Беручи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що згідно керівництва з експлуатації на товар, доданої до позовної заяви конструкцією навантажувача не передбачено встановлення вертикальної щогли, з`єднувальний пристрій встановлюється попереду навантажувача, а технічна можливість встановлення його збоку відсутня.

При дослідженні керівництва з експлуатації на товар та враховуючи технічні характеристики товару, а також пояснення до УКТЗЕД, суд приходить до висновку, що імпортований товар має ознаку «Самохідні бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, машини трамбувальні та дорожні котки: - - одноківшові фронтальні навантажувачі: - - - - інші».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час розгляду адміністративної справи в суді, митним органом, в силу приписів ч.2 ст.77 КАС України, не доведено правомірність прийнятого рішення про визначення коду товару, в частині віднесення імпортованого позивачем товару до коду УКТЗЕД 8427201100.

Суд зазначає, що прийняття необґрунтованого рішення про визначення коду товару за кодом УКТЗЕД 8427201100 призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки відбулась зміна ставки ввізного мита з 0% на 5%, що вплинуло на майнові права ПМВКП «АССОЛЬ».

Окрім того, згідно правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 810/2823/17 "...Класифікація товарів для цілей митного оформлення відбувається згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), відповідно до статті 311 Митного кодексу України. Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428, відповідно до пункту 2 якого УКТ ЗЕД, є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Змістом частини 5 статті 69 Митного кодексу України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.

Верховний Суд за результатами розгляду справи вважає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки жодного експертного дослідження митним органом не проводилося.

Відтак, з огляду на викладене, слід зазначити, що відповідачем не надано до суду доказів вжиття заходів для проведення перевірки коду УКТЗЕД товарів №№ 4, 9 та 62, зокрема шляхом проведення експертного дослідження.

Таким чином, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що рішення про визначення коду товару від 06.07.2021 №КТ-UA112000-0002-2021 та, відповідно, карта відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112100/2021/00001 прийняті необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:

- Копія договору про надання правничої допомоги від 22.03.2021 (далі - Договір від 22.03.2021);

- Копія додаткової угоди № 1 від 20.07.2021 до Договору від 22.03.2021;

- Ордер на надання правничої допомоги адвокатом Штабовенко Д.В. серії АР № 1056303;

- Копія рахунку на сплату грошових коштів;

- Копія квитанції на сплату коштів;

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката навдено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000299 від 29.07.2021 сума наданих послуг складає 5000,00 грн., а саме: складання позову та подання позовної заяваи до Запорізької митниці Держмитслудби про скасування рішення картки відмови. Вказаний рахунру оплачений позивачем згідно платіжного джоручення №6566 від 02.08.2021.

Судом встановлено, що адвокатом підготовлена та подана позовна заява до Запорізького окружного адміністративного суду, разом із додатками. При цьому суд враховує об`єм позову (10 сторінок), об`єм додатків до позовної заяви (72 сторінки).

Таким чином суд дійшов висновку, що надані до суду письмові докази доводять факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., що пов`язані з розглядом даної справи №280/6997/21.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Таким чином, заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного малого виробничого комерційного підприємства «АССОЛЬ» (71603, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, бульвар Центральний, буд. 43, код ЄДРПОУ 20470908) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про визначення коду товару від 06.07.2021 №КТ-UA112000-0002-2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112100/2021/00001, оформлену Запорізькою митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Приватного малого виробничого комерційного підприємства «АССОЛЬ» судовий збір у сумі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова