Ухвала суду № 100928597, 08.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

08 листопада 2021 року Справа № 280/9242/21 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини 3026 Національної гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини 3026 Національної гвардії України (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення (виключення зі списків особового складу) – 20.06.2019, по день фактичного розрахунку – 15.07.2021, у розмірі 660744 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою суду від 05.10.2021 року позовну заяву залишено без руху, на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, які запропоновано усунути шляхом:

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 6607,44 грн.) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду.

02.11.2021 позивачем до суду подано заяву, в якій зазначено про те, що строк звернення до суду ним не пропущений, оскільки відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, суд не може погодитись з такими доводами позивача з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Судом встановлено, що повний розрахунок з позивачем було проведено 15.07.2021, а саме у день зарахування на його картковий рахунок грошових коштів в розмірі 43374,19 грн.

А відповідно, з урахуванням положень ч.5 ст.122 КАС України, позивач мав право звернутися з позовом до суду до 15.08.2021, але фактично звернувся до суду лише 20.09.2021.

Жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду позивач не наводить, а лише вважає, що строк звернення до суду не обмежений, в силу приписів ч.2 ст.233 КЗпП України.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, дійсно позовні вимоги, що стосуються стягнення належної заробітної плати не обмежуються строками звернення до суду.

Проте, предметом розгляду даної адміністративно справи не є питання стягнення на користь позивача заробітної плати (грошового забезпечення), оскільки таке було виплачено позивачу 15.07.2021.

При цьому, суд враховує висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, строк звернення до суду щодо заявлених позовних вимог обмежується процесуальними строками.

Посилання позивача на те, що строк звернення до суду, відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України, складає 3 місяці також є помилковим.

Встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 по справі №240/532/20, який враховується судом під час прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Керуючись п.9 ч.4 ст.169, ст.241, ст.256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини 3026 Національної гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку – повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова