Постанова № 100927371, 09.11.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 1-м/325/2/2021

325/1255/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого: судді Васильцової Г.А.

секретарі: Міняйло А.П.

за участю прокурора: Керімова Е.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Приазовське, Приазовського району Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, розлученого, який має на утриманні малолітнього сина 2005 року народження, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

засудженого за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111 КК Російської Федерації,

В С Т А Н О В И В:

До Приазовського районного суду Запорізької області з Міністерства юстиції України надійшло клопотання відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України, про приведення у відповідність із законодавством України вироку Кузнецького районного суду Пензенської області Російської Федерації від 19.06.2018 року відносно громадянина України ОСОБА_2 , засудженого за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111 КК Російської Федерації до позбавлення волі на строк 6 років та 6 місяців.

Згідно з вироком Кузнецького районного суду Пензенської області Російської Федерації від 19.06.2018 року, (який залишено без змін Апеляційною Ухвалою судової колегії по кримінальним справам Пензенського обласного суду м. Пенза Російської Федерації від 29.08.2018 року) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111 КК Російської Федерації, та призначено покарання у виді 6 років та 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 19 червня 2018 року, зарахований час попереднього ув`язнення з 22 грудня 2017 року по 18 червня 2018 року, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Зазначений вирок набрав законної сили 29 серпня 2018 року.

Відповідно до вказаного вироку позовні вимоги до ОСОБА_1 відсутні, будь-які виконавчі листи не надходили.

Засуджений ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія № 10 УФСВП Росії по Ульяновській області», кінець строку відбуття покарання 21.06.2024 року.

ОСОБА_1 надав заяву про переведення його для подальшого відбуття покарання в Україні.

Наказом Міністерства юстиції України від 14.05.2021 року без номера, вирішено прийняти громадянина України ОСОБА_1 з Російської Федерації в Україну для подальшого відбування покарання, призначеного йому вироком Кузнецького районного суду Пензенської області Російської Федерації від 19.06.2018 року.

Порядок розгляду судом клопотання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України визначений ст. 610 КПК України. Саме цією нормою закону передбачено, що повинен зробити суд при розгляді клопотання. Зокрема, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. Також суд може, якщо про це йде мова в клопотанні, вирішити питання про виконання додаткового покарання, цивільного позову та процесуальних витрат.

Відповідно до ч.1 ст.610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в України або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Разом з цим частина 1 статті 610 КПК України передбачає обов`язковою в судовому засіданні лише участь прокурора, присутність засудженої особи не є обов`язковою.

Заслухавши думку прокурора, який вважає необхідним клопотання МЮУ про приведення у відповідність вироку Російської Федерації задовольнити, вивчивши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.

Так, судом Російської Федерації дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 111 КК РФ як умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров`ю небезпечної для життя людини, що призвело за необережністю смерть потерпілого.

За дії, за які засуджено ОСОБА_1 в Російській Федерації, передбачена відповідальність також законодавством України.

Ч. 4 ст. 111 КК РФ відповідає ч. 2 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 10 (десяти) років.

Частиною 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків, зокрема, якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Тому, виходячи з положень ч. 4 ст. 610 КПК України, покарання призначене за вироком Кузнецького районного суду Пензенської області Російської Федерації від 19.06.2018 року (який залишено без змін Апеляційною Ухвалою судової колегії по кримінальним справам Пензенського обласного суду м. Пенза Російської Федерації від 29.08.2018 року) зміні не підлягає.

Таким чином, вирок Кузнецького районного суду Пензенської області Російської Федерації від 19.06.2018 року (який залишено без змін Апеляційною Ухвалою судової колегії по кримінальним справам Пензенського обласного суду м. Пенза Російської Федерації від 29.08.2018 року), за яким ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст. 111 КК Російської Федерації та призначено покарання за даний злочин у виді 6 років та 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, слід привести у відповідність із законодавством України та вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років та 6 місяців.

Керуючись ст.ст. 9, 11 Конвенції про передачу засуджених осіб, ст.ст. 602, 609, 610, 614 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання Міністерства юстиції України - задовольнити.

Вирок Кузнецького районного суду Пензенської області Російської Федерації від 19 червня 2018 року, (який залишено без змін Апеляційною Ухвалою судової колегії по кримінальним справам Пензенського обласного суду м. Пенза Російської Федерації від 29.08.2018 року) яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111 КК Російської Федерації та призначено покарання за даний злочин у виді шести років та шести місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму - привести у відповідність із законодавством України.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, засудженим у відповідності із законодавством України за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років та 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 19 червня 2018 року.

Зарахувати в строк відбування покарання час тримання ОСОБА_1 під вартою з моменту його затримання із 22 грудня 2017 року по 18 червня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Г.А. Васильцова