Вирок № 100926998, 09.11.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1424/20

Номер провадження № 1-кп/315/49/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 рокум. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді: Романько О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Атрошенко Я.В.,

прокурора: Нєфьодова В.С.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Яковенка О.С.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080220000250 від 31.08.2020 року, за обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоданилівка Оріхівського району Запорізької області, українця, громадянина України, одруженого, освіти середньої, не депутата, не працюючого, не військовозобов`язаного, маючого одного малолітнього сина інваліда дитинства, який був вилучений із сім`ї та знаходиться у спеціалізованому закладі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу закону,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31.08.2020 року, близько 07:00 години, знаходячись за місцем свого мешкання на території домоволодіння АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_2 та наніс йому один удар кулаком правої руки по голові, внаслідок чого ОСОБА_2 впав на землю.

Не зупиняючись на скоєному, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 , взявши правою рукою прямокутну профільну трубу, яка знаходилася на території двору, та наніс нею чисельні удари в область ребер ОСОБА_2 , який лежав на землі на правому боці.

Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, зайшов до будинку разом з ОСОБА_2 , при цьому, останній ліг на підлогу на лівий бік, та наніс ОСОБА_2 чисельні удари правою ногою в область тулубу.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 в результаті побиття ОСОБА_2 спричинив останньому, згідно висновку експерта №255 від 03.09.2020 року, переломи 2-8 ребер зліва, переломи 6, 7 ребер справа, підшкірну емфізему, частковий пневмоторакс, синці на тулубі.

Переломи 2-8 ребер зліва, переломи 6,7 ребер справа, підшкірна емфізема, частковий пневмоторакс, не явилися небезпечними для життя ушкодженнями, однак викликали за собою тривалий розлад здоров`я на термін понад 21 день і за цією ознакою кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості, згідно пункту 2.2.1 («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»). Інші ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, згідно пункту 2.3.5 («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995»).

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, пояснив, що 30.08.2021 року або 31.08.2020 року його вдома не було. Він поїхав на кладовище поприбиратись на могилах його батька та дядьків. Поки він там був, до нього зателефонувала його дружина ОСОБА_3 та сказала, що до них прийшов випивший дядя ОСОБА_4 . Останній доводиться ОСОБА_5 вітчимом. Потім, після того як вона йому зателефонувала він приїхав додому та побачив, що його дружина і ОСОБА_6 вживали спиртні напої. Він сів з ними, випивали, так вони сиділи з вечора до самого ранку. ОСОБА_6 побив його дружину за її словами, але він при цьому присутнім не був. Коли він повернувся додому, то побачив, що сидить ОСОБА_7 побита, а ОСОБА_6 ходить по хаті п`яний. Останній казав, що виховає їх. На ногах дружини він бачив синці та вона йому сказала, що її побив дядя ОСОБА_4 . Тому він став бити потерпілого. Перший удар був ногою, від якого ОСОБА_6 впав на підлогу. Далі він його бив ногами та кулаками по ребрах та тулубі. Удари наносив з п`яти. Будь-які металеві речі при цьому не застосовував. Через деякий час він сів до столу і до них додому прийшов ОСОБА_8 . На вулиці ОСОБА_6 він не бив. Потерпілий просив припинити його бити, потім він перестав наносити удари. ОСОБА_6 пролежав на підлозі у нього в хаті доки не прийшла ОСОБА_9 .. При останній він ще декілька разів наносив удари ногами по потерпілому. Свідками його побиття потерпілого були його дружина та сусід ОСОБА_10 . Також деякі удари вже зранку бачила староста села ОСОБА_9 , яка викликала поліцію.

Додатково вказав, що на теперішній час, він кається, вважає, що вчинив так через збіг обставин та ревнощі, пробачення у ОСОБА_11 не просив, але шкодує, що відносини з ним втратив. Шкоду не відшкодовував, позов не визнає частково, а саме в частині моральної шкоди.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його вина повністю доведена наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами, зокрема:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який суду пояснив, що 30.08.2021 року в с. Гуляйпільське Гуляйпільського району Запорізької області, він щоб відсвяткувати День шахтаря вирішив піти до дітей. Зайшов у магазин взяв дві чекушки горілки, прийшов до ОСОБА_12 додому. ОСОБА_13 вони разом сіли розпивати спиртні напої. З ним були ОСОБА_3 та ОСОБА_14 . ОСОБА_7 йому доводиться патрицею. Сиділи вони так, випивали, слухали музику, трішки потанцювали. Ніхто не сварився. Він збирався увечері повернутися додому. Випили вони дві чекушки на трьох. Тому він задрімав у хаті ОСОБА_12 на тапчані біля столу, де до ранку так і проспав. Уранці 31.08.2021 року близько 07.00 години прокинувся від якогось шурхоту. Глянув у вікно вже сонце встало, тоді побачив, що ОСОБА_7 сидить біля столу. Двері будинку були відкриті, тому він встав та вийшов на двір щоб сказати ОСОБА_15 , що йде додому. Останній стояв у дворі з якимось хлопцем. Коли підійшов до нього то відразу отримав один удар в лице. Удар ОСОБА_15 наніс кулаком правої руки, від якого він впав на коліна, а потім на правий бік. Не знає, що у ОСОБА_1 було в руках, але відчув як той став чимось металевим його бити. Він, у свою чергу, закрив обличчя обома руками, а ОСОБА_15 підійшов ззаду нього та наніс йому 4-5 ударів металевим предметом по ребрам. Від цих ударів він відчув гострий біль у спині. Він намагався закритися, питав за що він його б`є. Останній коли бив повторював, що це йому за ОСОБА_16 , але він не розумів що до чого. Далі ОСОБА_15 допоміг йому встати та повів до хати на те місце, де вони раніше вживали спиртне. Як він опинився на підлозі він не зрозумів. Вважає, що втрачав свідомість через біль та побої. На підлозі він лежав на лівому боці закривав обличчя руками, а ноги підібгав під себе. ОСОБА_15 продовжив наносити удари вже ногою, бив і у живіт, і ззаду у спину. Всього у будинку ОСОБА_15 наніс більше десяти ударів. Також останній топтався по його рукам. ОСОБА_17 став говорити, що у нього є 5 хвилин часу щоб він міг піти від них, але коли він встав то знову впав і доповз до дверей, відкрив їх та став кликати на допомогу. Через деякий час до будинку зайшла староста села ОСОБА_9 , яка стала питати чому його б`ють, але ОСОБА_15 не зупинявся та далі наносив удари. Він зв свого боку став просити ОСОБА_18 забрати його бо боявся, що його уб`ють. Щодо цивільного позову вказав, що майнова шкоди складається з витрат на лікування, а моральна від того, що йому було боляче та те, що він вважав їх родичами, своїми дітьми, а отримав від них таких ушкоджень;

- поясненнями свідка ОСОБА_19 , яка суду пояснила, що чоловік поїхав на цвинтар, прийшов потерпілий - її вітчим, і почав її бити, вона встигла зателефонувати чоловікові і він швидко повернувся. Потерпілий погрожував нецензурною лайкою. Вона просила його піти, проте він казав, що вони ніхто і він нікуди не піде. Чоловік побив потерпілого за неї. На ранок прибігла ОСОБА_9 . Коли потерпілого забрали, вони полягали спати. З ними був також ОСОБА_20 , який прийшов разом з її чоловіком. Зазначила, що інколи вживає алкоголь, вживала і того вечора. Алкоголь приніс ОСОБА_20 . В подальшому доповнила, що обвинувачений бив потерпілого за неї, так як той прийшов випивши і побив її. Чоловік бив ОСОБА_2 ногами, носаками, вона сказала, що мало він його б`є. Потерпілий не оборонявся, бив його тільки чоловік, ОСОБА_21 не бив, але був присутній при цьому;

- поясненнями свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що що близько 08.00 години їй зателефонували та повідомили, що потерпілий лежить на подвір`ї обвинуваченого та його там б`ють, прийшовши туди вона побачила потерпілого на підлозі у будинку ОСОБА_12 без ознак життя, за столом сиділи ОСОБА_22 та ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння, на питання про те, що сталося, відповіли нецензурно. ОСОБА_12 почав бити потерпілого, вона вийшла на вулицю і викликала поліцію, а коли зайшла, обвинувачений знову почав бити потерпілого і вона вийшла, щоб не провокувати його. Обвинувачений був взутий у кросівки і бив потерпілого у грудну клітину. Потерпілий був зігнутий та нерухомий, прохав врятувати його, бо його вб`ють, на ньому був брудний одяг, слідів крові не бачила. Того дня був День шахтаря, в магазині їй сказали, що потерпілий взяв дві пляшки горілки і пішов святкувати до обвинуваченого. У них складні родинні стосунки, вони то сваряться, то миряться. Всі були у нетверезому стані. У обвинуваченого конфлікт з населенням, так як він має запальний характер, були випадки коли він побив жінку, ведуть нічний спосіб життя, їхню дитину із сім`ї вилучили;

- поясненнями свідка ОСОБА_23 , який суду пояснив, що зайшов вночі до обвинуваченого випити, мав пляшку горілки, було свято. Потерпілий спав на підлозі в стані алкогольного сп`яніння та говорив сам з собою щось нецензурне. Вони випили горілки з обвинуваченим та його дружиною і він пішов додому. Точно нічого не пам`ятає. Прийшла ОСОБА_9 і викликала поліцію. Не бачив, як обвинувачений наносив удари потерпілому та ушкоджень на ньому. ОСОБА_7 говорила, що потерпілий чиплявся до неї в інтимному плані та плакала. Він не бачив та не пам`ятає, як обвинувачений бив потерпілого на вулиці, вважає, що потерпілий вигадує. Зазначив, що не бачив, як обвинувачений бив потерпілого трубою. Обвинувачений йому казав, що все сталося через ревнощі;

- поясненнями свідка ОСОБА_24 , яка суду пояснила, що 31.08.2020 року їй зателефонували та повідомили, що її чоловіка побили, викликали швидку допомогу та поліцію. Коли вона прийшла до ОСОБА_12 , то донька та обвинувачений були п`яні, також там був свідок ОСОБА_25 . Обвинувачений погрожував їй, казали, що її чоловік чиплявся до дружини обвинуваченого, і працівник поліції попрохав її вийти, аби не провокувати конфлікт. Коли разом з працівником поліції поїхала до лікарні, то вже там побачила, наскільки побитий її чоловік, він говорив дуже погано, побиті були голова, ноги та рука. Лікувався він у лікарні 10 днів, казав, що не пам`ятає, як це сталося, дуже каявся, що туди пішов. Того дня він взяв дві пляшки горілки та пішов до обвинуваченого випити. До того вже був випивши, бо того дня було свято. Взагалі ходив до обвинуваченого не дуже часто, іноді донька з обвинуваченим приходили до них;

- поясненнями свідка ОСОБА_26 , яка суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_12 . Їхні домоволодіння знаходяться поряд і між ними немає паркану, який би загороджував огляд дворів. Одного дня, влітку 2020 року, вона знаходилася в своєму будинку, гралася з маленькою дитиною, як почула гавкіт собак та у відображенні дзеркала в шафі через своє вікно, яке також було прочинене, побачила, як б`ють потерпілого, тому зателефонувала своєму чоловікові щоб той повідомив старосту села. Бачила, як потерпілого кинули на пісок, що знаходився у дворі, і почали бити, дружина обвинуваченого говорила, що потерпілий хотів її зґвалтувати. Обвинувачений взяв палку і почав бити потерпілого, потім його затягли до будинку. Через деякий час приїхала голова сільради, швидка, поліція, потерпілого з будинку ОСОБА_12 винесли на ношах. Палка, якою обвинувачений вдарив потерпілого, була дерев`яна, схожа на штахет, сірого кольору, він наніс нею потерпілому, начебто, два удари. Там був також ОСОБА_27 ;

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 12020080220000250 від 31.08.2020 року, відповідно до якого за заявою ОСОБА_2 було порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 122 КК України за фабулою: 31.08.2020 року, близько 07.00 години за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа, спричинила йому перелом ребра (а.с.117);

- рапортом помічника чергового СРПП № 4 Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Ведмідя В.М. від 31.08.2020 року зареєстрованого за номером 2941, відповідно до якого 31.08.2020 року о 08.39 год. від старости села ОСОБА_9 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31.08.2020 року о 08.38 год. за адресою: АДРЕСА_2 відбулася бійка. На місце було направлено резервну СОГ. Під час виїзду встановлено, що ОСОБА_2 написав заяву встановленого зразка з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень у вигляді синців та саден на голові та тілі (а.с.121);

- протоколом огляду місця події від 03.09.2020 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого об`єктом огляду місця події є територія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . На даній території розташований одноповерховий житловий будинок розділений на два домоволодіння. Територія домоволодіння часткового огороджена з одного боку дерев`яним парканом, в якому подекуди відсутні рейки, а з іншого боку сіткою рабицею висотою приблизно 1,2 м. На вході до двору воріт не має. Двір розташований між земельними ділянками, на одній з яких вирощують овочі, на іншій же нічого не росте. Двір має ґрунтове покриття по якому росте трава. При огляді території двору слідів РБК виявлено не було. При цьому, за будинком було виявлено металевий квадрат довжиною 76,5 см, товщиною стінки 3 мм, діаметром 1,5 см на 1,5 см. Вказаний предмет є вкритим іржею, також на ньому маються два отвори круглої форми діаметром 6 мм. Слідів РБК на вказаному квадраті або його пошкоджень не виявлено. Далі встановлено, що з задньої частини домоволодіння здійснюється вхід до будинку через металеві одностворчаті двері, які відчиняються на зовні. ОСОБА_13 знаходиться веранда, де розміщена вішалка з господарськими сумками, на підлозі біля вішалки в хаотичному порядку знаходиться взуття, а також біле пластикове відро. Веранда має вікно, біля якого стоїть дерев`яна тумба коричневого кольору, на якій стоять дві музичні колонки. Далі в даній кімнаті з лівого боку через дерев`яні одностворчаті двері синього кольору здійснюється вхід до прихожої кімнати. В даній кімнаті зліва на право розташоване наступне: під стіною стоїть дерев`яна шафа пофарбована в синій колір, на якій заслана плівка зеленого кольору з квітами та стоїть посуд. Далі в стіні мається вікно, під цим вікном стоїть диван, на якому лежить різний одяг. На стіні висить дерев`яна шафа білого кольору та під стіною стоїть дерев`яний стіл, в крайньому правому куті розташована піч твердого опалення. Підлога в даній кімнаті виготовлена з дерев`яних дошок пофарбованих в коричневий колір, при огляді даної кімнати та інших кімнат, речовини бурого кольору не виявлено. Під час огляду місця події до Гуляйпільського ВП було вилучено металевий квадрат, інших речей не вилучалося (а.с.122-132);

- протоколом слідчого експерименту від 02.09.2020 року з відеозаписом до нього, який було відтворено в судовому засіданні, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з дозволу та в присутності власника цього домоволодіння ОСОБА_19 , пояснила та продемонструвала те, що 31 серпня 2020 року о 07 годині ранку, їй зателефонували, ОСОБА_28 лежить за адресою: АДРЕСА_3 на подвір`ї та весь у крові. Приблизно о 8 год. ранку вона прийшла до цього будинку, на подвір`ї потерпілого не було. ОСОБА_13 вона постукала у двері, але ніхто не відкрив, тоді остання самовільно відкрила двері та зайшла у приміщення. В приміщенні було три людини: ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , яка сиділа біля столику та ОСОБА_14 , на полу лежав на боці лежав ОСОБА_28 . Вона запитала у присутніх, що сталося і чому побитий ОСОБА_30 .. На що у відповідь почула нецензурну лайку. ОСОБА_31 підійшов до ОСОБА_32 та почав бити його носаками в ділянку грудної клітини та живота. На такі дії вона почала кричати та сказала, що викличе поліцію. ОСОБА_28 почав проситися щоб вона його звідти забрала, сказав, що йому погрожували тим, що заріжуть. Тоді вона вийшли на вулицю і почала телефонувати у поліцію. Коли додзвонилася у поліцію, то сказала, що також потрібна швидка. Потім вона повернулася до будинку і ОСОБА_15 знову при ній почав бити ОСОБА_33 . Вона подумала, що це ОСОБА_15 спеціально для неї робить таку виставу і вийшла з будинку. Потім втретє хотіла зайти і знову повторилося побиття ОСОБА_6. Тому вже потім вона не заходила, а чекала поліцію на подвір`ї. На пропозицію слідчого свідок продемонструвала на статистові як ОСОБА_6 лежав на підлозі і в нього була задрата сорочка та приспущені штани. Останній лежав на лівому боці головою до виходу з кімнати, руки він тримав на голові. ОСОБА_14 в той час стояв спереду нього та наносив без краю удари правою ногою в ділянку живота та грудної клітини потерпілого. Першого разу, коли вона зайшла то точно бачила три удари ногою, другий раз бачила ще два удари і третій раз - один удар. Всі удари були в живіт та грудну клітину. ОСОБА_34 увесь час просився щоб його забрали, оскільки йому говорили, що заріжуть. ОСОБА_6 увесь час лежав в одній позі (а.с.137-141, 143);

- протоколом слідчого експерименту від 25.09.2020 року з відеозаписом, який був відтворений у судовому засіданні, за участі потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до якого потерпілий пояснив те, що 31.08.2021 року близько 07.00 год. в с. Гуляйпільське Гуляйпільського району Запорізької області, він щоб відсвяткувати День шахтаря вирішив піти до дітей. Зайшов у магазин взяв дві чекушки горілки, прийшов до ОСОБА_12 додому. ОСОБА_13 вони разом сіли розпивати спиртні напої. З ним були ОСОБА_3 та ОСОБА_14 . ОСОБА_7 йому доводиться патрицею. Сиділи вони так, випивали, слухали музику, трішки потанцювали. Ніхто не сварився. Він збирався увечері повернутися додому. Випили вони дві чекушки на трьох. Тому він задрімав у хаті ОСОБА_12 на тапчані біля столу, де до ранку так і проспав. Уранці прокинувся від якогось шурхоту. Глянув у вікно вже сонце встало, тоді побачив, що ОСОБА_7 сидить біля столу. Двері будинку були відкриті, тому він встав та вийшов на двір щоб сказати ОСОБА_15 , що йде додому. Коли підійшов до нього то відразу отримав один удар в лице. Удар ОСОБА_15 наніс кулаком правої руки, від якого він впав на коліна, а потім на правий бік. Не знає, що у ОСОБА_1 було в руках, але відчув як той став чимось металевим його бити. Він, у свою чергу, закрив обличчя обома руками, а ОСОБА_15 підійшов ззаду нього та наніс йому 4-5 ударів металевим предметом по ребрам. Він намагався закритися, питав за що він його б`є. Останній коли бив повторював, що це йому за ОСОБА_16 , але він не розумів що до чого. Далі ОСОБА_15 допоміг йому встати та повів до хати на те місце, де вони раніше вживали спиртне. Як він опинився на підлозі він не зрозумів. На підлозі він лежав на лівому боці закривав обличчя руками, а ноги підібгав під себе. ОСОБА_15 продовжив наносити удари вже ногою, бив і у живіт, і ззаду у спину. Всього у будинку ОСОБА_15 наніс більше десяти ударів. Також останній топтався по рукам потерпілого. ОСОБА_17 став говорити, що в нього є 5 хвилин часу щоб він зміг піти від них, але коли він встав то знову впав і доповз до дверей, відкрив їх та став кликати на допомогу. Через деякий час до будинку зайшла староста села ОСОБА_9 , яка стала питати чому його б`ють, але ОСОБА_15 не зупинявся та далі наносив удари. Він зі свого боку став просити ОСОБА_18 забрати його, бо боявся, що його уб`ють (а.с. 144-148, 150);

- висновком судово-медичного експерта № 255 від 28.09.2020 року, згідно якого у ОСОБА_2 виявлено: переломи 2-8 ребер зліва, переломи 6, 7 ребер справа, підшкірна емфізема, частковий пневмоторакс, синці на тулубі. Переломи 2-8 ребер зліва, переломи 6, 7 ребер справа, підшкірна емфізема, частковий пневмоторакс, не є небезпечними для життя ушкодженнями, однак викликали за собою тривалий розлад здоров`я на термін понад 21 день і за цією ознакою кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості. Інші ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні. Всі ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів і могли виникнути при обставинах та в час, визначений освідуємим. Враховуючи відсутність ушкоджень на виступаючих частинах обличчя, можливість утворення даних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту, вважається малоймовірним. ОСОБА_2 спричинено в ділянку тулубу не менше трьох травматичних дій (а.с. 152-153);

- висновком судово-медичного експерта № 260-Д від 28.09.2020 року, згідно якого можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , при тих обставинах і умовах, на які він вказує, під час проведення з ним слідчого експерименту від 25.09.2020 року, не виключається. Можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , при тих обставинах і умовах, на які вказує свідок ОСОБА_9 , під час проведення з нею слідчого експерименту від 02.09.2020 року, не виключається (а.с. 155-156);

- протоколом слідчого експерименту від 29.09.2020 року з відеозаписом, який був відтворений у судовому засіданні, за участі підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до якого останній пояснив, що 30.08.2021 року його вдома не було. Він поїхав на кладовище поприбиратись на могилах його батька та дядьків. Поки він там був, до нього зателефонувала його дружина ОСОБА_3 та сказала, що до них прийшов випивший ОСОБА_28 . Останній доводиться ОСОБА_5 вітчимом. Потім після того як вона йому зателефонувала він приїхав додому та побачив, що його дружина та ОСОБА_35 вживали спиртні напої. Він сів з ними, але не випивав, так вони сиділи з вечора до самого ранку. ОСОБА_13 десь приблизно о 6 годині ранку ОСОБА_6 став простягати руки до його дружини, тягти її за штани. Через це він схопився зі свого місця та підійшов до ОСОБА_6 і наніс йому один удар правою ногою. Вказаний удар прийшовся йому в шию, від якого останній упав. ОСОБА_6 впав на живіт. Він йому став говорити, що останній образив його дружину, за що і отримає. Після чого став наносити удари ногами з усіх боків потерпілого. Бив і п`ятою. Загалом наніс близько 10 ударів, які приходилися здебільшого в ділянку ребер та спини. Йому зауважень ніхто не говорив, оскільки в його хаті цього робити вони не можуть. Сусід ОСОБА_10 також нічого не міг йому сказати. Через деякий час прийшла староста села ОСОБА_9 , якій він відкрив двері і та зайшла до будинку, але потім відразу вийшла. При ній він ще декілька разів вдарив ногою ОСОБА_11 у лівий бік. ОСОБА_9 пішла чекати поліцію. На подвір`ї він ОСОБА_35 не бив. Будь-якими предметами, зокрема металевим квадратом він ОСОБА_11 не бив. Наносив удари останньому тільки ногами і тільки у будинку, на вулиці він потерпілому тілесних ушкоджень не наносив. Потерпілого забирали з будинку, а не на дворі (а.с.160-164,166).

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_1 31.08.2020 року, близько 07:00 години, знаходячись за місцем свого мешкання на території домоволодіння АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_2 та наніс йому один удар кулаком правої руки по голові, внаслідок чого ОСОБА_2 впав на землю. Не зупиняючись на скоєному, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 , взявши правою рукою прямокутну профільну трубу, яка знаходилася на території двору, та наніс нею чисельні удари в область ребер ОСОБА_2 , який лежав на землі на правому боці. Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, зайшов до будинку разом з ОСОБА_2 , при цьому, останній ліг на підлогу на лівий бік, та наніс ОСОБА_2 чисельні удари правою ногою в область тулубу.

В результаті побиття ОСОБА_2 . ОСОБА_1 спричинив останньому, згідно висновку експерта №255 від 03.09.2020 року, переломи 2-8 ребер зліва, переломи 6, 7 ребер справа, підшкірну емфізему, частковий пневмоторакс, синці на тулубі.

Тому, суд дійшов висновку про необхідність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, що ним вчинено нетяжкий злочин.

З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що він має визначене постійне місце проживання та реєстрації, за яким об`єктивно характеризується незадовільно, зловживає спиртними напоями, має неприязні відносини з сусідами, не користується авторитетом серед односельчан. При цьому, інші обставини, які зазаначені у характеристиці з місця проживання, суд ставить під сумнів, оскільки вони так і не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства, зокрема і за поясненнями самої старости села ОСОБА_9 .. ОСОБА_1 офіційно одружений, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, опікується своєю дружиною ОСОБА_7 , яка є інвалідом дитинства та має обмежені рухові можливості, через що потребує постійної сторонньої допомоги, також має сина-інваліда, 2008 року народження, який на теперішній час вилучений з сім`ї через вади здоров`я та неналежний догляд за ним з боку його батьками. Обвинувачений не працює, заробляє на життя тимчасовими заробітками, веденням підсобного господарства, також сім`я отримує пенсію дружини. На обліку у лікарів нарколога або психіатра обвинувачений не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але наразі є не судимим. За цих обставин судом враховується те, що припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим (постанова ВС/ККС № 647/1831/15-к від 27.09.2018 року). ОСОБА_1 на обліку в органі пробації не знаходиться, на військовому обліку не перебуває, шкода, завдана діяннями обвинуваченого, не відшкодована.

В силу ст. 66 КК України суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 в суді вину у скоєному злочині визнав повністю, надав пояснення, щиро каявся, під час досудового розслідування не ухилявся від правоохоронних органів, надавав пояснення, приймав участь у слідчих діях, чим активно сприяв швидкому розслідуванню злочину, та розцінює вказані обставини як такі, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого і знижують суспільну небезпечність вчиненого ним злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом визнається вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 органом пробації була складена досудова доповідь від 14.01.2021 року. Відповідно до такої доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінений як високий. Рівень ризику небезпеки для суспільства чи окремих осіб визначений як дуже високий. За результатами доповіді, взявши до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, наявну історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення при дуже високому рівні небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб), орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становить дуже високу небезпеку для суспільства чи окремих осіб. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (а.с. 56-58).

В розумінні ст. ст. 314, 314-1 КПК досудова доповідь представника персоналу органу пробації складається з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує засудженого, а також прийняття судового рішення про розмір покарання та має виключно рекомендаційний характер, яку суд може врахувати виходячи із своїх дискреційних повноважень.

Крім того, висновок органу пробації не має для суду наперед встановленої сили, оскільки досудова доповідь органу пробації складається лише з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує особу обвинуваченого з врахуванням всіх інших матеріалів кримінального провадження та з врахуванням всіх обставин, які були встановлені при дослідження таких доказів.

Окремо, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Потерпілою у кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 55 КПК України визнається фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Особа визнається потерпілою незалежно від того, один чи декілька видів шкоди їй завдано.

Верховний Суд роз`яснив, що позиція щодо визначення винному виду та розміру покарання й можливості звільнення від його відбування є не процесуальною вимогою, а думкою потерпілого, яка може бути врахована в сукупності з іншими обставинами, однак не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність. Також така висловлена позиція не обмежує потерпілого у можливостях подальшого оскарження до суду вищого рівня законності й обґрунтованості вироку у частині вирішення вказаних питань у тому числі щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість (постанова від 21.02.2019 р. у справі № 742/584/18).

Таким чином, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання та обставин, які б його обтяжували, ступеня тяжкості вчиненого злочину, враховуючи особу обвинуваченого, а також того що ОСОБА_1 за матеріалами провадження загалом характеризується незадовільно, офіційного працевлаштування не має, але працює за наймом, одружений, дружина є інвалідом-дитинства та потребує його допомоги, має задовільний стан здоров`я, не судимий, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, зокрема потерпілого ОСОБА_2 , який послався на розсуд суду, суд, керуючись ст. ст. 50, 65-67 КК України, знаходить можливим призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах передбачених санкцією ч. 1 ст. 122 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_1 , дані про його особу та обставини його життя, а також те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якої обвинувачений не уникнув за вчинений ним злочин, та другорядну роль - кари як мети покарання, суд вважає, що за таких обставин, виправлення останнього та попередження скоєння ним нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України на певний строк та з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 та п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Потерпілим ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні було заявлено цивільний позов.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст.128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина 5 ст.128 КПК України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Позовні вимоги потерпілого (цивільного позивача) стосуються матеріальної та моральної шкоди.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, перш за все, гарантується Конституцією України (ст. ст. 32, 56, 62).

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

При цьому, згідно з п.29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я потерпілого (витрат на лікування, посилене харчування, протезування, сторонній догляд, поховання тощо), суди повинні керуватися відповідним цивільним законодавством і виходити з роз`яснень із цих питань, які містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами.

Так, за матеріалами цивільного позову потерпілому завдано матеріальної шкоди на суму 2799,09 грн., яка підтверджена відповідними фіскальними чеками, тому в судовому засіданні встановлено, що сума матеріальної шкоди доведена належними та допустимими доказами.

При цьому, у законодавстві України немає конкретного нормативно-правового акту, який би встановлював процедуру доведення і способи вирахування ступеня і розміру моральної шкоди.

При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди підлягають врахуванню положення, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова).

Так, відповідно до п.3 Постанови під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно ч.2 п.5 Постанови доведенню підлягають: 1) наявність моральної шкоди; 2) протиправність діяння її заподіювача; 3) наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; 4) наявність вини останнього в заподіянні шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тому, з урахуванням викладеного, суд приймає до уваги, що кримінальний злочин вчинений ОСОБА_1 відноситься до категорії проти здоров`я людини, потерпілому, як особі похилого віку, були заподіяні тілесні ушкодження, в результаті яких він зазнав тривалих страждань, додаткових переживань та приниження у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого. При цьому, суд не може відкидати посилання потерпілого на те, що у нього було порушено нормальний спосіб життя, оскільки він потребував медичного лікування, знаходився не вдома. В зв`язку з тим, що цей злочин був вчинений не сторонньою для потерпілого людиною, яку він вважав своєю ріднею, це викликало додаткові маральні хвилювання, зараз його постійно супроводжують негативні спогади та тривога за своє життя. Його психоемоційний стан тривалий час є пригніченим, у нього порушений сон та відчуття занепокоєння.

При цьому, суд оцінює матеріальний стан обвинуваченого: офіційно не працює, має дружину інваліда, з врахуванням розумності заявлених потерпілим сум та реальної можливості їх виплати обвинуваченим, а так само приймаючи до уваги тривалість недієздатності, яка виникла у потерпілого та відсутність невідворотних наслідків для його здоров`я.

Також, судом враховується те, що для визначення розміру соціальних допомог, виплат, а також шкоди, за загальним правилом, приймається за розрахункову величину розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, який відповідно до діючого законодавства з 01.01.2021 року складає 2270 грн.

За таких обставин, з урахуванням вимог розумності, справедливості та співрозмірності вимоги потерпілої стосовно стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 5000 грн.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирішуючи долю речових доказів суд керується ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався. Клопотань про його обрання до суду скеровано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно п. 1 та п.2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_32 в рахунок матеріальної шкоди 2799,09 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 гривень, а всього 7799,09 гривень.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Арешт майна, який був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 07.09.2020 року, а саме на: металевий квадрат довжиною 76,5 см, товщиною стінок 3 мм, діаметром 1,5 см на 1,1 см - скасувати.

Речові докази:

-металевий квадрат довжиною 76,5 см, товщиною стінок 3 мм, діаметром 1,5 см на 1,1 см, переданий на зберігання відповідальній особі за зберігання речових доказів ВП №1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, - повернути його володільцю ОСОБА_1 ;

- три оптичні носії DVD-R ємкістю 4,7 Gb кожний з відеозаписами слідчих експериментів - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: О. О. Романько