Постанова № 100926902, 09.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/12460/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Рокітянського В.В., прокурора Вакули Ю.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративноі? відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працював на посаді слідчого слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, -

В С Т А Н О В И В:

17.09.2021 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №47-01/211/21 від 08.09.2021 про порушення ОСОБА_1 , колишнім слідчим слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, який будучи суб`єктом декларування згідно з абз. 15 частини 1 статті 1, частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2020 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Розгляд справи призначався судом на 30.09.2021, 12.10.2021, 27.10.2021, 09.11.2021. Судові засідання відкладались за клопотанням представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та у зв`язку з неявкою особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його представника. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2021 строк розгляду справи було зупинено. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2021 строк розгляду справи було поновлено та зупинено. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.11.2021 строк розгляду справи було поновлено.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги протоколу та просив притягнути особу до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Вважає, що моментом виявлення правопорушення є дата складення протоколу про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, поряд з цим, вважає, що після звільнення подав усю інформацію про майновий стан у декларації (перед звільненням), при поданні декларації після звільнення майновий стан не змінився.

Представник ОСОБА_1 адвокат Рокітянський В.В. заперечив проти складеного протоколу, просив закрити провадження у справі за ч. 7 ст. 247 КУпАП, вважає, що датою виявлення правопорушення є наступний день після спливу строку на подання декларації або 05.04.2021 (дата подання повідомлення НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації), правопорушення не завдало шкідливих наслідків. Повідомив, що ОСОБА_1 намагався надати НАЗК свої пояснення, для чого прибував до Києва, однак, такі не були відібрані працівниками НАЗК через зайнятість, доказів прибуття до НАЗК суду не надав.

Заслухавши прокурора, вислухавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, її представника, дослідивши додані до протоколу матеріали, суд приходить до наступних висновків.

05 серпня 2020 року наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №164о/с капітана поліції Шкарампоту Богдана Вікторовича (0072997), слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області відповідно до ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2020 рік 30.04.2021 об 11 годині 10 хвилин.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до п.п. з) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП визначено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з приміткою до вказаної норми суб`єктами декларування у цій статті є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Враховуючи вимоги вищенаведених нормативних актів, ОСОБА_1 , колишній слідчий слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, зобов`язаний був наступного року після припинення діяльності (05.08.2020 – дата звільнення) подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку, тобто до 01 квітня 2021 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, (після звільнення) за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

В порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин, а саме: 30.04.2021 опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Визначення правопорушення, пов`язаного з корупцією, дано у ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" як діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 , як колишній слідчий слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, був зобов`язаний до 01.04.2021 року подати декларацію особи уповноваженої, на виконання функції держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2020 рік. Згідно, інформації з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію за 2020 рік в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» 30.04.2021.

Згідно з вимогами ст. 255 КУпАП Національне агентство з питань запобігання корупції (статті 172-4 - 172-9 (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) уповноважене на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами примітки до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» слідчі відносяться до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, НАЗК було отримано 28.04.2021 згідно з відміткою на такому №05/31197/21.

Згідно з вимогами ст. 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

Суд важає, що факт виявлення адміністративного правопорушення датується 28.04.2021 – тобто моментом отримання НАЗК повідомлення про факт неподання декларації, а отже, з урахуванням постанов Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2021, 27.10.2021 у даній справі про зупинення строку розгляду справи, строки, передбачені статтею 38 КУпАП, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення не закінчилися. Тому клопотання представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про закриття провадження у справі за ч. 7 ст. 247 КУпАП не підлягає до задоволення.

До матеріалів справи додано документ про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 у період 01.01.2021-20.07.2021. Згідно з даним документом встановлено вхід у систему за допомогою кваліфікованого електронного підпису 30.04.2021, заповнення даних та наявність повідомлення про логічні помилки, подання документа 30.04.2021 об 11:10:27.

Таким чином, в період з 01.01.2021 по 31.03.2021, усвідомлюючи обов`язок подання декларації за 2020 рік, ОСОБА_2 мав можливість подати декларацію за 2020 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), але подав її успішно лише 30.04.2021 року, тобто несвоєчасно. Об`єктивних причин щодо несвоєчасності подання та оприлюднення зазначеної декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції не встановлено, враховуючи можливість подання такої у січні-березні 2021 року.

Щодо повідомлення обставин прибуття до органу, що складав даний протокол, для надання пояснень, то такі не підтверджені належними і допустимими доказами у судовому засіданні.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

На підставі вище викладеного, в діях ОСОБА_2 , наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стверджується, у відповідності до вимог, передбачених ст. 251 КУпАП, належними та допустимими у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №47-01/211/21 від 08.09.2021, повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 05.04.2021 №38/106/01/17-2020 (вх. №05/31197/21 від 28.04.2021), витягом з наказу Головного управління Нацполіції в Закарпатській області від 05.08.2020 №164 о/с, вимогою НАЗК від 14.05.2021 №47-01/32682/21 від 14.05.2021, відповіддю ГУНП в Закарпатській області від 26.05.2021 №1264/106/01/2-2021 з додатками, витягом з наказу Головного управління НП в Закарпатській області від 07.12.2017 №253 о/с, витягом з Державного реєстру декларацій, послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 у період 01.01.2021-20.07.2021, неодноразовими доказами повідомлення особи, що притягається до відповідальності, з долученими пам`ятками про права, та іншими матеріалами справи.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає доцільним і достатнім накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст. 23, 33-35, 283-285, 294 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ст.ст. 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. в дохід держави.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. судового збору в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда