Вирок № 100926729, 09.11.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/3059/20

1-кп/303/156/21

Номер рядка стат. звіту - 69

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого – судді Камінського С.Е.

секретар судового засідання Чудіна В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2020 року за № 12020070120000302 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Конотоп Сумської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, фахівця другої категорії по роботі із заставними об`єктами AT «Альфа-Банк», одруженого, не судимого, з вищою освітою,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженця м.Долина Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_3 , громадянина України, українця, фахівця першої категорії по роботі із заставними об`єктами AT «Альфа-Банк», одруженого, не судимого, з вищою освітою,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроженця м.Київ, мешканця АДРЕСА_4 , громадянина України, українця, фахівця другої категорії по роботі із заставними об`єктами AT «Альфа-Банк», неодруженого, не судимого, з вищою освітою,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України,

з участю : прокурора П`ятка Р.З.

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої Глагола Г.П.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисника Сабова І.І.

В С Т А Н О В И В :

Згідно зміненого обвинувального акта, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються в наступному.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 12.03.2020 року близько 12 год. 15 хв. за попередньою змовою із ОСОБА_2 , працівником AT «Альфа-Банк», фахівцем першої категорії по роботі із заставними об`єктами та ОСОБА_3 , працівником AT «Альфа-Банк», фахівцем другої категорії по роботі із заставними об`єктами, всупереч волі ОСОБА_4 , яка там проживає, за відсутності її добровільної згоди та вмотивованого рішення суду, проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_5 , з метою примусити потерпілу ОСОБА_4 залишити місце реєстрації та проживання так-як вказане домоволодіння з їх слів перебуває у володінні AT «Альфа-Банк» хоча законних підстав на виселення мешканців зареєстрованих за вказаною адресою у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було, так як воно здійснювалось без судового рішення на виселення, що набрало законної сили та за відсутності уповноважених на те осіб.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, 12.03.2020 близько 12 години 30 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи на подвір`ї вказаного домоволодіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникли всередину до будинку АДРЕСА_5 та з погрозою застосування фізичного насильства примушували потерпілу ОСОБА_4 , яка зареєстрована та проживає за вищевказаною адресою залишити місце своєї реєстрації та проживання, а ОСОБА_2 застосував до потерпілої фізичну силу, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 126/2020 від 12.03.2020 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді забійної рани на долонній поверхні правої кисті між 1-м та 2-м пальцем. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії обмеженої поверхні тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення. По давності можуть вкладатися в дату події, що мала місце 12.03.2020 і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, як такі що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності.

За таких обставин ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.162 КК України, - незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, а так само незаконне виселення, вчинені із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 12.03.2020 року близько 12 год. 15 хв. за попередньою змовою із ОСОБА_1 працівником AT «Альфа-Банк», фахівцем другої категорії по роботі із заставними об`єктами та ОСОБА_3 , працівником AT «Альфа-Банк», фахівцем другої категорії по роботі із заставними об`єктами, всупереч волі ОСОБА_4 , яка там проживає, за відсутності її добровільної згоди та вмотивованого рішення суду, проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_5 , з метою примусити потерпілу ОСОБА_4 залишити місце реєстрації та проживання так-як вказане домоволодіння з їх слів перебуває у володінні AT «Альфа-Банк» хоча законних підстав на виселення мешканців зареєстрованих за вказаною адресою у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було, так як воно здійснювалось без судового рішення на виселення, що набрало законної сили та за відсутності уповноважених на те осіб.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, 12.03.2020 близько 12 години 30 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи на подвір`ї вказаного домоволодіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникли всередину до будинку АДРЕСА_5 та з погрозою застосування фізичного насильства примушували потерпілу ОСОБА_4 , яка зареєстрована та проживає за вищевказаною адресою залишити місце своєї реєстрації та проживання, а ОСОБА_2 застосував до потерпілої фізичну силу, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 126/2020 від 12.03.2020 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді забійної рани на долонній поверхні правої кисті між 1-м та 2-м пальцем. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії обмеженої поверхні тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення. По давності можуть вкладатися в дату події, що мала місце 12.03.2020 і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, як такі що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності.

За таких обставин ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.162 КК України, - незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, а так само незаконне виселення, вчинені із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 12.03.2020 року близько 12 год. 15 хв. за попередньою змовою із ОСОБА_2 , працівником AT «Альфа-Банк», фахівцем першої категорії по роботі із заставними об`єктами та ОСОБА_1 працівником AT «Альфа-Банк», фахівцем другої категорії по роботі із заставними об`єктами, всупереч волі ОСОБА_4 , яка там проживає, за відсутності її добровільної згоди та вмотивованого рішення суду, проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_5 , з метою примусити потерпілу ОСОБА_4 залишити місце реєстрації та проживання так-як вказане домоволодіння з їх слів перебуває у володінні AT «Альфа-Банк» хоча законних підстав на виселення мешканців зареєстрованих за вказаною адресою у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було, так як воно здійснювалось без судового рішення на виселення, що набрало законної сили та за відсутності уповноважених на те осіб.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, 12.03.2020 близько 12 години 30 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи на подвір`ї вказаного домоволодіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникли всередину до будинку АДРЕСА_5 та з погрозою застосування фізичного насильства примушували потерпілу ОСОБА_4 , яка зареєстрована та проживає за вищевказаною адресою, залишити місце своєї реєстрації та проживання, а ОСОБА_2 застосував до потерпілої фізичну силу, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 126/2020 від 12.03.2020 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді забійної рани на долонній поверхні правої кисті між 1-м та 2-м пальцем. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії обмеженої поверхні тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення. По давності можуть вкладатися в дату події, що мала місце 12.03.2020 і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, як такі що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності.

За таких обставин ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.162 КК України, - незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, а так само незаконне виселення, вчинені із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України, та цивільний позов не визнав, показав, що 12.03.2020 року він разом з працівниками АТ «Альфа-Банк» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були у відрядженні у м.Ужгород, мали завдання від керівництва банку об`їзжати об`єкти і робити інвентаризацію майна, яке належить АТ «Альфа-Банк». У 12 год. 15 хв. вони приїхали в АДРЕСА_5 . Хвіртка у двір була відкрита, на подвір`ї є доріжка, за будинком знаходиться літня кухня, з літньої кухні вийшла ОСОБА_4 , вони представилися, що вони представники «Альфа-банку» і хочуть провести перевірку стану будинку, вона стала обурюватися і сказала, що вони не мають права проводити перевірку, а потім зайшла в будинок. Через незачинені двері ОСОБА_5 зайшов за нею всередину будинку і став знімати на мобільний телефон, що було всередині будинку, ззаді через огорожу до вказаного двору зайшли 3 жінки і 1 чоловік у плащі, вдягненому на майку, на голе тіло, чоловік був п`яний (на підпитку з перегаром і червоним обличчям). ОСОБА_6 схопила його ( ОСОБА_1 ) за руки і вдарила у пах, ті люди взяли їх у кільце, з ОСОБА_2 , який був серед них старшим, збили шапку і він сказав: «уходимо», вони стали виходити з двору, він вийшов першим, услід ОСОБА_4 їм сказала: «Я вам зроблю, ви ще пожалкуєте». Ніхто з працівників банку до ОСОБА_4 та інших людей, які прийшли на подвір`я, жодного насильства не застосовував і не погрожував.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України, та цивільний позов не визнав. Показав, що він працівником AT «Альфа-Банк», фахівцем першої категорії по роботі із заставними об`єктами. Будинок по АДРЕСА_5 належить АТ «Альфа-Банк», як правонаступнику «Укрсоцбанку». Він за посадою був старшим групи, вони прийшли з метою перевірки іпотечного майна, що включає в себе наявність, стан майна, з метою його збереження і встановлення осіб, які там проживають. 12.03.2020 року до обіду вони разом з працівниками «Альфа-Банку» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прибули по АДРЕСА_5 , зайшли у двір, з літньої кухні вийшла ОСОБА_4 , вона зайшла в будинок, він почув її голос, вона, мабуть, по телефону комусь казала: «мене вже б`ють». Із-за городу на подвір`я зайшли 3 невідомі жінки та один чоловік. Вони, як працівники банку, намагався пояснити цим людям, що приїхали з метою перевірки майна, одна з цих жінок сказала: «я йду за рушницею», інша жінка плотної тілобудови зняла з нього капелюх, він побачив, що або зараз буде бійка, або треба тікати, всі були у стані алкогольного сп`яніння, люди були накручені, неадекватні. Жодного насильства ні до потерпілої ОСОБА_4 , ні до інших вони не застосували.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України, та цивільний позов не визнав, показав, що 12 березня 2020 року він разом з працівниками «Альфа-Банк» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули по АДРЕСА_5 .Страбичово з метою перевірки заставленого майна – будинку, який перебував в іпотеці банку. ОСОБА_1 представився працівником «Альфа-Банку», у дворі стояла жінка, яка є потерпілою, майже відразу зі сторони городу прибігли 3 жінки і 1 чоловік. Хтось із них сказав: «йду до хати і візьму рушницю», хтось з тих людей з ОСОБА_2 зірвав кепку, ОСОБА_7 сказав, що будемо їхати, бо ті люди були налаштовані агресивно, він намагався зафіксувати ці події на телефон, але жінка намагалася забрати телефон, ті люди були в стані сп`яніння. Потерпіла ОСОБА_8 била ОСОБА_9 по всьому тілу. Жодного насильства вони (працівники банку) ні до потерпілої, ні до інших не застосовували. Їхні дії були законні, оскільки вони мали повноваження перевіряти заставне майно.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що у березні 2020 року, точної дати не пам`ятає, біля 12 год. прийшла додому з церкви і переодягалася. Відкрила двері в кімнаті на коридор, у коридорі стояли 3 незнайомих чоловіків. Вона запитала: «хто ви такі, що вам потрібно?», вони спочатку не показували ніяких документів, говорили що будинок уже їхній, вони будуть міняти замки, чому вона затіяла ремонт, вони стали всередині будинку фотографувати. Готліб сказав, що будинок його, ОСОБА_9 штовхав її у плече, а потім точно не пам`ятає, хтось із них, ймовірно, ОСОБА_10 сказав, що вони прийдуть ноччю і винесуть її звідси. Готліб був коричневих штанах, сірій курточці і в сірій кепці. Вона запитала на якій підставі, покажіть документи, йде суд і він буде вирішувати. Вони сказали, що це вже будинок їхній і щоб вона виміталася. Вона забігла у літню кухню за телефоном, щоб покликати на допомогу, позвонила ОСОБА_11 і вона викликала міліцію. Сказала ОСОБА_12 , що невідомі люди виганяють з будинку. Родичі прийшли ( ОСОБА_13 – племінниця, ОСОБА_14 – племінниця, ОСОБА_15 – племінниця і ОСОБА_16 – шовгор – сестри чоловік, батько цих дівчат). Їм вона сказала, що ці чужі люди виганяють її з будинку. ОСОБА_14 спитала тих людей хто вони такі. Вони відповіли, що з «Альфа-банку». Потім ті сказали, що «уходимо» - наскільки помнить – ОСОБА_9 високий у чорній курточці і чорних штанах. Вони стали виходити з двору, вона збоку стримала ручку хвіртки і говорила щоб вони почекали поліцію, хвіртка відкривається до себе всередину, Готліб взяв за верх хвіртки і нею сильно потяг всередину хвірткою, від цього вона упала спиною на розу і на землю. Коли держала за хвіртку Готліб сильно потяг хвіртку, бо хотів вийти з двору, вона тримала хвіртку з внутрішнього боку за ключ, намагаючись не дати Готлібу відкрити її, коли він різко потягнув, то пошкодив їй долоню цим ключем, продирявив ладонь. Потім всі троє втікли з двору, сіли в автомобіль і поїхали. У той день вони більше не повертались. З «Альфа-Банком» у неї ніяких кредитів не було, з «Укрсоцбанком» в 2008 році був договір кредиту, дзвонили з різних банків, їй стало відомо «Альфа-Банк» викупив кредитні повноваження «Укрсоцбанку». На воротах її будинку є замок є, хвіртка булла відкрита, у двері не стукали. Погрози були від усіх трьох обвинувачених, вони поводили себе як бандити. Коли вже її родичі прийшли до її двору, то ці троє людей вже говорили, що вони представники «Альфа-Банку». Вона знала, що будинок, у якому вона проживає належить « ОСОБА_17 », але це було зроблено незаконно. Вона не наносила тілесні ушкодження нікому. ОСОБА_18 і вдарив у плече ОСОБА_9 , хвірткою штовхнув Готліб. Цивільний позов підтримує повністю, з викладених у ньому мотивів, оскільки незаконними діями обвинувачених їй завдано моральних страждань.

Свідок ОСОБА_19 показала, що ОСОБА_4 є її тіткою, приблизно 12.30 год. 12 березня 2020 року їй зателефонувала тітка ОСОБА_6 і повідомила, що у її дворі знаходяться незнайомі люди і їй погрожують, ОСОБА_4 сказала їй щоб вона (свідок) зателефонувала у поліцію. Вони з родичами прийшли через півхвилини, зайшли у двір, один чоловік стояв на сходинках будинку, а інший фотографував на телефон (Готліб). Белунічев був на сходинках. Вона запиталася ОСОБА_10 , щоб представився, він сказав: «Хто ти така, що не має пояснювати хто він». Вона сказала їм, що вже викликали поліцію. Вона перша зайшла у двір до тітки, потім – дві її сестри – ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і її тато ОСОБА_16 . Люди, які прийшли у двір ОСОБА_4 , сказали, що то їхній будинок і щоб забиралися і тітка в першу чергу. Коли виходили з хвіртки то Готліб або ОСОБА_9 штовхнув тітку ОСОБА_4 хвірткою і вона впала на розу і на землю. Потім всі троє втекли на вулицю сіли в авто і поїхали. Тітка зупиняла у дворі Прута. Готліб ОСОБА_7 сказав тітці, що прийде вночі і її винесе, якщо вона сама не піде. Готліб сказав дослівно: вночі прийдемо і винесемо тітку.

Свідок ОСОБА_14 показала, що ОСОБА_6 - її тітка. У березні 2020 року, точної дати не пам`ятає, тиждень після смерті матері у них вдома було застілля. Приблизно 12 год. тітка ОСОБА_4 пішла від неї до себе додому. Приблизно 12 год. 10-15 хв. надійшов телефонний дзвінок на телефон ОСОБА_20 від тітки. ОСОБА_21 сказала, що до тітки увірвалися троє невідомих і треба дзвонити в поліцію. Вона побігла до тітки через город приблизно до 300 метрів, спочатку першою вона бігла, за нею сестра ОСОБА_13 , ОСОБА_15 . Пізніше прибіг її тато ОСОБА_16 . Коли бігли через огород тітки, то побачили, що з будинку виходили двоє мені невідомих високих чоловіків. Вона підбігла до одного з цих осіб, якого саме не пам`ятає. Сказала: «хто ви?», а він відповів «а ви хто?». Вона відповіла «я – ОСОБА_22 , а ви покажіть документи». Той чоловік не відповів, не пред`явив документи і став фотографувати територію тітки на телефон. Один з них, точно не пам`ятає хто, говорив, що то все наше, казав тітці вимітатися, бо вони прийдуть вночі вас винесуть. Вона сказала, що ми викликали поліцію, щоб з`ясувати хто вони і що тут роблять. Коли ті троє невідомих осіб почули, що вже викликали поліцію, всі троє попрямували до виходу – хвіртки, тітка ОСОБА_4 стала на двері хвіртки, говорила, щоб вони почекали, зараз приїде поліція. Один з них високий вирвав хвіртку, відштовхнув тітку від неї і пошкодив тітці ладонь руки, чи дротом, чи ключем, тітка від поштовху впала на землю (на бруківку), з руки сильно текла кров. Коли приїхала поліція вона продиктувала поліції номер автомобіля на якій ті поїхали. Яку руку було пошкоджено не пам`ятає, про боргові зобов`язання тітки нічого не знає.

Допитавши обвинувачених, потерпілу, свідків, повно та всебічно з`ясувавши та дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, виходячи з загальних засадах кримінального судочинства, зокрема верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, суд прийшов до наступного.

На переконання сторони обвинувачення, потерпілої, вина ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України, крім показань потерпілої та свідків, доведена наступними належними, достатніми і допустимими доказами:

- усною заявою ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення (протокол про прийняття заяви від 12.03.2020 року), відповідно до якої 12.03.2020 р. близько 12 год.20 хв. невідомі особи незаконно проникли на територію та будинок АДРЕСА_5 , після чого спричинили тілесні ушкодження заявниці;

- оглядом місця події від 12.03.2020 року, в ході якого дворогосподарстві АДРЕСА_5 .Страбичово на бруківці були виявлено та вилучено дві плями бурого кольору;

- судово-медичною експертизою, відповідно до висновку якої № 126/2020 від 21.03.2020 року, у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді забійної рани на долонній поверхні правої кисті між 1-м та 2-м пальцем. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії обмеженої поверхні тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 12.03.20 p. і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5.Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень , як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності;

- ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 27.02.2020 року, якою було зупинено провадження у цивільній справі № 303/318/20 за позовом АТ «Альфа Банк» до ОСОБА_23 та ОСОБА_24 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком та зняття з реєстрації.

У той же час у матеріалах вказаного кримінального провадження містяться й інші належні, достовірні і допустимі докази, яким суд надає перевагу і якими стверджується наступне.

Згідно договору кредиту № 305/92-Ж-08 від 13.07.2008 року, ОСОБА_6 отримала кредит від АТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформована 20.03.2020 року - у день події, яка викладена в обвинувальному акті, власником будинку АДРЕСА_5 є Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», іпотекодержателем є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», а іпотекодавцем є ОСОБА_6 .

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 станом на 20.03.2020 року були працівниками AT «Альфа-Банк», фахівцями по роботі із заставними об`єктами, що підтверджено відповідними документами.

Згідно передавального акта від 11.10.2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк».

Згідно довіреностей, виданих АТ «Альфа-Банк» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вони є уповноваженими особами, яким Головою правління АТ «Альфа-Банк», поряд іншим, надано право безперешкодно входити до житлових/нежитлових приміщень та земельних ділянок, які належать на праві власності довірителю, проводити дії які мають на меті збереження майна довірителя.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мали право безперешкодно увійти до будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою АДРЕСА_5 , оскільки це майно на період 20.03.2020 року перебувало у власності не ОСОБА_4 , а у власності АТ «Альфа-Банк».

У той же час, правовідносини, які встановлені ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року в цивільній справі, де сторонами є ОСОБА_4 та АТ «Альфа-Банк», не є доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки станом на 20.03.2020 року такої ухвали не існувало.

Хвіртка дворогосподарства АДРЕСА_5 20.03.2020 року та вхідні двері до будинку близько 12 години 15 хвилин замкненими не були.

Згідно пред`явленого обвинувачення ОСОБА_2 застосував до потерпілої фізичну силу, в результаті чого остання отримала легке тілесне ушкодження. У той же час, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 не застосовував відносно потерпілої ОСОБА_4 фізичне насильство, не торкався її, а лише потягнув за хвіртку, намагаючись її відкрити і не міг об`єктивно передбачити, що який-небудь предмет (ключ, цв`ях, дріт тощо) може спричинити тілесне ушкодження ОСОБА_4 .

Таким чином дії обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не містять об`єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконного проникнення до житла чи до іншого володіння особи, а так само незаконне виселення. Тому без вищевказаних ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, не може бути і кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України, навіть за наявності насильства чи погроз.

Згідно з вимогами частини 1 статті 84 Кримінального процесуального кодексу України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

При цьому відповідно до вимог ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, тобто обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на прокурора.

Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог частин 2, 4 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства).

З врахуванням всіх вищенаведених обставин, суд прийшов до переконання, що не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення в якому обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.162 КК України, тому з наведених підстав їх необхідно виправдати.

У даному кримінальному провадженні потерпіла ОСОБА_4 заявила цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди

Згідно вимог ч.3 ст.129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду.

Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.162 КК України та його за вказаним обвинуваченням виправдати.

Визнати ОСОБА_2 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.162 КК України та його за вказаним обвинуваченням виправдати.

Визнати ОСОБА_3 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.162 КК України та його за вказаним обвинуваченням виправдати.

Цивільний позов ОСОБА_4 до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в Закарпатський апеляційний суд через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий С.Е. Камінський