Рішення № 10092672, 16.02.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

16.02.2010р.                                                                                          Справа №14/336

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000", вул. Шевченка, 100, м. Полтава, 36019

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Дружба", с. Круподеренці, Оржицький район, Полтавська область, 37721

про стягнення 9754,31 гривень

                                         Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Демченко О.А., дов. № 05/10 від 05.01.2010 р.

від відповідача: Ручій В.В., дов. № 7 від 01.02.2010 р.

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 9754,31 гривень, з яких сума основного боргу складає 8661,99 гривень, збитки від інфляції в сумі 873,04 гривень та 3% річних в сумі 219,28 гривень.

          16.02.2010 року за вхід. № 02048д канцелярії суду від позивача поступило клопотання про уточнення позовних вимог, а саме про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 8661,99 гривень у зв'язку із сплатою відповідачем та стягнення з останнього суми збитків від інфляції в розмірі 873,04 гривень та 3% річних в сумі 219,28 гривень. Суд вказане клопотання прийняв, розглянув та задовольнив, залучивши його до матеріалів справи.

          Таким чином, предметом спору на момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення є стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків від інфляції в розмірі 873,04 гривень та 3% річних в сумі 219,28 гривень. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 8661,99 гривень підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково з мотивів і підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 15.02.2010 р., а саме суму основного боргу визнав та повідомив про її сплату платіжним дорученням № 514 від 02.02.2010 р. (копія в матеріалах справи); проти заявлених вимог в частині стягнення суми збитків від інфляції в розмірі 873,04 гривень заперечує посилаючись на невірний розрахунок з боку позивача.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000", м. Полтава (надалі Позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба", с. Круподеренці (надалі Відповідач) 23.07.2008 р. було укладено договір № 1866 на спеціалізовану постову охорону об'єкта (надалі Договір).

          Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник (Відповідач у справі) передає, а Виконавець (Позивач у справі) приймає під спеціалізовану постову охорону усе визначене в Додатку № 1 до даного Договору (Дислокація) з усім майном, що знаходиться в ньому і належить Замовнику на праві власності за адресою: Полтавська область, Оржицький район, с. Круподеренці (елеватор).

          Згідно з п. 2.6. Договору оплата послуг Виконавця (Позивач у справі) здійснюється Замовником (Відповідач у справі) передоплатою в розмірі 30% від місячної суми. Перерахування інших 70% сплачується на протязі 25 днів після 15 числа поточного місяця згідно Додатку № 2 даного Договору на поточний рахунок Виконавця.

          Позивач взяті на себе за Договором зобов'язання виконав належним чином, в повному обсязі та у визначені строки. Взяті на себе за Договором зобов'язання Відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за надані послуги по охороні огб'єкту в сумі 8661,99 гривень.

          01.07.2009 р. Позивачем Відповідачу було надіслано досудове нагадування № 50 з проханням погасити виниклу заборгованість. Відповідач відповіді на нього не надав, виниклу заборгованість не сплатив.

          Після подання позовної заяви до суду (вхід. № 5066 від 17.12.2009 р. канцелярії суду) та порушення по ній провадження (ухвала від 21.12.2009 р.) Відповідачем платіжним дорученням № 514 від 02.02.2010 р. була сплачена сума боргу в розмірі 8661,99 гривень.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед позивачем складає 1092,32 гривень, що складається з суми 873,04 гривень збитків від інфляції та 3% річних в сумі 219,28 гривень.

          Суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до ст. 173 ГКУ господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховано Відповідачу 873,04 гривень збитків від інфляції за період із 01.02.2009 р. по 30.10.2009 р. та 219,28 гривень 3% річних за період з 10.02.2009 р. по 14.12.2009 р. (розрахунки у матеріалах справи).

          Частиною 3 статті 55 ГПК України визначено, що у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

          Враховуючи ту обставини, що сума збитків від інфляції входить до складу ціни позову, то суд зробив її перерахунок у відповідності із вимогами чинного законодавства. Таким чином, сума збитків від інфляції та 3% річних, які підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача за неналежне виконання Договору, становить 710,28 гривень та 209,31 гривень відповідно. Відмовити Позивачу в частині стягнення 162,76 гривень інфляційних та 9,97 гривень 3% річних за недоведеністю та безпідставністю.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача на його користь збитки від інфляції в сумі 710,28 гривень та 3% річних в сумі 209,31 гривень.

          Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 8661,99 гривень припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 162,76 гривень збитків від інфляції та 3% річних в сумі 9,97 гривень за недоведеністю та безпідставністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 5 цієї ж статті визначено, що при частковому задоволені позову суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 9,62 гривень та 22,25 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 55, п. 11 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 8661,99 гривень припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

          3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Дружба", с. Круподеренці, Оржицький район, Полтавська область, 37721 (р/р 26008179647001 в ПРУ ПАБ "ПриватБанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 03773004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000", вул. Шевченка, 100, м. Полтава, 36038 (р/р 260092271401 в ВАт "Банк Фінанси та Кредит", м. Полтава, МФО 331832, код ЄДРПОУ 30285066) збитки від інфляції в сумі 710,28 гривень, 3% річних в сумі 209,31 гривень, суму державного мита в розмірі 9,62 гривень та 22,25 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. Відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 162,76 гривень збитків від інфляції та 3% річних в сумі 9,97 гривень за недоведеністю та безпідставністю.

          Суддя                                                                                 Іваницький О.Т.