Рішення № 100926609, 12.10.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/1770/2021

Справа № 243/4975/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Долженко В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) за правилами загального позовного провадження цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма "Слав - Агро" про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ТОВ «Агрофірма "Слав - Агро"про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона є власником земельної ділянки 5,2709 га, кадастровий номер 1424287900:05:000:0299 яка знаходиться у селі Рай – Олександрівка Слов`янського району, Донецької області, вказану земельну ділянку вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . зазначає, що після смерті своєї матері вона дізналася, що 14 травня 2014 року її матір та ТОВ «Агрофірма "Слав - Агро" уклали договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 49 років. Вказує на те, що вона звернулася до ТОВ «Агрофірма "Слав - Агро" з питанням розірвання договору оренди, оскільки її мати з моменту укладення договору не отримувала кошти за оренду ділянки, крім цього вона як власник коштів за оренду землі не отримувала ні за 2019, ні за 2020 рік. З огляду на викладене просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 14 травня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма "Слав - Агро", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 21 липня 2017 року за № 21547905, правонаступником якого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, подало суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Судом були спрямовані численні судові повістки за останньою відомою адресою місцезнаходження відповідача ТОВ «Агрофірма "Слав - Агро"однак в жодне із призначених судових засідань представник відповідача не з`явився, як не з`явився і до поштового відділення для отримання судової кореспонденції, про що свідчать відповідні відмітки на повернутих конвертах.

Представник відповідача не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на викладене, оскільки відповідач, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання повторно не з`явився у судове засідання без повідомлення причин неявки, не подав відзив, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивача, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів з постановленням заочного рішення.

В ході розгляду справи судом було розв`язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху..

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 14 вересня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2021 року вирішено питання про заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, судом в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановлені такі обставини та відповідні ним докази.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка за кадастровим № 1424287900:05:000:0299, площею 5,2709, розташована за адресою: Донецька область, Слов`янський район, м. Миколаївка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Вказана обставина також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 07 листопада 2020 року, зареєстрованим в реєстрі за № 438.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку за кадастровим № 1424287900:05:000:0299, площею 5,2709, остання знаходиться за адресою: Донецька область, Слов`янський район, с. Рай – Олександрівка, та за життя належала ОСОБА_2 на підставі розпорядження Слов`янської районної державної адміністрації від 18 травня 2011 року № 244.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, земельну ділянку за кадастровим № 1424287900:05:000:0299, площею 5,2709, розташована за адресою: Донецька область, Слов`янський район, с. Рай – Олександрівка, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, було надано в оренду орендодавицею ОСОБА_2 - ТОВ «Агрофірма "Слав - Агро".

Відповідно до договору оренди землі від 14 травня 2014 року, ОСОБА_2 та орендар

ТОВ «Агрофірма "Слав - Агро" уклали договір строком на 49 років, вказаним договором ОСОБА_2 передала, а орендодавець прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Рай – Олександрівській сільській раді Слов`янського району Донецької області, має кадастровий номер 1424287900:05:000:0299 та площу 5,2709 га.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 16 листопада 2020 року, спірна земельна ділянка має кадастровий № 1424287900:05:000:0299 та площу 5,2709 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія землі: землі сільськогосподарського призначення. Місце розташування: Донецька область, Слов`янський район, Рай – Олександрівська сільська рада, нормативна грошова оцінка станом на 01 лютого 2019 року становить 172066 грн., власник: ОСОБА_1 , орендодавець: ТОВ «Агрофірма "Слав - Агро".

З відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав-Агро» № 97 від грудня 2020 року, який було надіслано на лист ОСОБА_1 слідує, що розірвати договір не вбачається можливим, запропоновано звернутися до орендаря для підписання договору про розірвання, з посиланням на п.30 Договору оренди землі від 14 травня 2014 року.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договорами оренди землі.

Згідно із ст. 13 вказаного Закону передбачено, що за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 30 договору оренди земельної ділянки від 14 травня 2014 року слідує, що договір може бути розірвано на взаємно згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для розірвання укладеного договору оренди є невиконанням сторонами їх обов`язків, визначених статтями 24, 25 Закону та умовами самого договору, у тому числі несвоєчасного внесення орендної плати.

Згідно із п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом зазначених норм договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 457/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Суд виходить з вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

В своїй позовній заяві позивачка стверджує, що орендар відмовив у виплаті коштів за оренду землі за 2019 та 2020 рік.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Аналіз досліджених доказів дає підстави суду дійти висновку про те, що має місце систематична несплата орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 ставить питання про розірвання договору саме з підстав порушення відповідачем умов договору щодо здійснення орендної плати.

Судовим розглядом встановлено, що з часу укладення вказаного договору оренди і до теперішнього часу, відповідач не виконує свої договірні зобов`язання та не виплачує позивачеві орендну плату.

Таким чином, враховуючи той факт, що відповідачем не здійснюється орендна плата, що є істотним порушенням зобов`язань взятих на себе відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, настання яких позивач не очікував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з таких міркувань.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем під час розгляду справи був наданий Витяг з договору на представництво інтересів у суді першої інстанції по цивільній справі від 10 травня 2021року, однак позивачем суду не надано документів, які на його вимогу складаються адвокатом в довільній формі (квитанція, довідка, тощо) які підтверджували факт отримання коштів від клієнта.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в стягненні витрат на послуги адвоката.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним при зверненні до суду із даним позовом судового збору в розмірі – 908 грн. 00 коп..

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 638,651,792 ЦК України, ст.ст. 93, 141 Земельного кодексу України, Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, ст. 223, 259, 263 – 265, 273, 280, 281 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма "Слав - Агро" про розірвання договору оренди земельної ділянки– задовольнити.

Договір оренди земельної ділянки, площею 5,2709 га, кадастровий номер 1424287900:05:000:0299, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування якої: Україна, Донецька область, Слов`янський район, територія Миколаївської міської ради (колишня Рай – Олександрівська сільська рада),укладений 14 травня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма "Слав - Агро", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 21 липня 2017 року за № 21547905, - розірвати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма "Слав - Агро"на користь ОСОБА_1 , судовий збір в сумі – 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Сторони по справі:

Позивачка:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник позивачки: ОСОБА_3 , який діє на підставі договору про представництво інтересів у суді першої інстанції по цивільній справі від 10 травня 2021 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1513 виданого 03 вересня 2003 року Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Слав - Агро», код ЄДРПОУ 38056112, місце знаходження: 84186 Донецька область, Краматорський район, с. Рай-Олександрівка, вул. Шкільна, 2а.

Повний текст рішення складений 22 жовтня 2021 року.

Головуючий – суддя: О. В. Ільяшевич