Рішення № 10092640, 16.02.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

16.02.2010р.                                                                                          Справа № 14/327

          за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гефест", вул. Петровського, 14, м. Миргород, Полтавська область, 37601

до Товариства з обмеженою відповідальністю "науково-виробничого підприємства "Біоліт плюс", вул. Жовтнева, 75/2, к. 28, м. Полтава, 36014

про стягнення 1709,43 гривень

                                                  Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Тараненко Б.Б., директор

Семеренко С.С., дов. № 52 від 01.02.2010 р.

від відповідача: Кондра Л.С., дов. № 1 від 11.01.2010 р.

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення суми боргу та штрафних санкцій за надані транспортні послуги в сумі 1698,79 гривень, з яких сума основного боргу складає 1655,93 гривень, збитки від інфляції в сумі 24,90 гривень та 3% річних в сумі 17,96 гривень, а також заява про уточнення позовних вимог (вхід. № 01309д від 02.02.2010 р. канцелярії суду) до суми 1709,43 гривень, з яких сума основного боргу складає 1655,93 гривень, збитки від інфляції 24.90 гривень та 3% річних в сумі 28,60 гривень.

          Представниками сторін в судовому засіданні 02.02.2010 р. суду у відповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд вказане клопотання прийняв, розглянув та задовольнив ухвалою від 02.02.2010 р., залучивши його до матеріалів справи.

          02.02.2010 р. від позивача в порядку ст. 22 ГПК України поступила заява про уточнення позовних вимог та збільшення їх розміру (вхід. № 01309д від 02.02.2010 р. канцелярії суду) до суми 1709,43 гривень, з яких сума основного боргу складає 1655,93 гривень, збитки від інфляції 24.90 гривень та 3% річних в сумі 28,60 гривень. Суд вказану заяву прийняв, розглянув та задовольнив, залучивши її до матеріалів справи.

          В судовому засіданні 02.02.2010 р. оголошувалась перерва до 16.02.2010 р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази в обґрунтування заявлених вимог та викладених заперечень по суті предмету спору.

          Після оголошеної в судовому засіданні перерви 16.02.2010 р. за згодою представників сторін (клопотання в матеріалах справи) було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України 22.02.2010 р.

          Позивач та його представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують, вважають їх підтвердженими належними по справі доказами та просять суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, вимог п. 4 ухвали суду від 14.12.2009 року про порушення провадження у справі не виконав, як і не виконав вимог, що ставились до його представника в судовому засіданні 02.02.2010 р., відзив на позовну заяву не надав.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що за період із 04.09.2008 р. по 16.10.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна фірма "Гефест", м. Миргород, Полтавська область (надалі Позивач) надавало Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничому підприємству "Біоліт плюс", м. Полтава (надалі Відповідач) автомобільні послуги з транспортування на загальну суму 10987,48 гривень, що підтверджується наступними документами (копії в матеріалах справи):

          - подорожній лист від 04.09.2008 р. № 625, талон замовника до подорожнього листа від 04.09.2008 р., акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 04.09.2008 р. № ОУ-0000162 та рахунок-фактура Позивача від 04.09.2008 р. № СФ-0000209 на суму 834,19 гривень;

          - подорожній лист від 05.09.2008 р. № 629, талон замовника до подорожнього листа від 05.09.2008 р., акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 05.09.2008 р. № ОУ-0000163 та рахунок-фактура Позивача від 05.09.2008 р. № СФ-0000210 на суму 718,33 гривень;

          - подорожній лист від 15.09.2008 р. № 646, талон замовника до подорожнього листа від 15.09.2008 р. № 646, подорожній лист від 15.09.2008 р. № 647, талон замовника до подорожнього листа від 15.09.2008 р. № 647, акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 15.09.2008 р. № ОУ-0000164 та рахунок-фактура Позивача від 15.09.2008 р. № СФ-0000211 на суму 4862,23 гривень;

          - подорожній лист від 16.09.2008 р. № 648, талон замовника до подорожнього листа від 16.09.2008 р. № 648, акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 16.09.2008 р. № ОУ-0000166 та рахунок-фактура Позивача від 16.09.2008 р. № СФ-0000216 на суму 648,82 гривень;

          - подорожній лист від 02.10.2008 р. № 668, талон замовника до подорожнього листа від 02.10.2008 р. № 668, акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 14.10.2008 р. № ОУ-0000195 та рахунок-фактура Позивача від 14.10.2008 р. № СФ-0000247 на суму 225,64 гривень;

          - подорожній лист від 03.10.2008 р. № 670, талон замовника до подорожнього листа від 03.10.2008 р. № 670, подорожній лист від 03.10..2008 р. № 677, талон замовника до подорожнього листа від 03.10.2008 р. № 673, акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 03.10.2008 р. № ОУ-0000190 та рахунок-фактура Позивача від 03.10.2008 р. № СФ-0000239 на суму 3189,76 гривень;

          - подорожній лист від 07.10.2008 р. № 679, талон замовника до подорожнього листа від 07.10.2008 р. № 679, акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 07.10.2008 р. № ОУ-0000191 та рахунок-фактура Позивача від 07.10.2008 р. № СФ-0000242 на суму 551,66 гривень;

          - подорожній лист від 16.10.2008 р. № 358955, талон замовника до подорожнього листа від 16.10.2008 р. № 358955, акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 16.10.2008 р. № ОУ-0000258 та рахунок-фактура Позивача від 07.10.2008 р. № СФ-0000242 на суму 256,85 гривень.

          Згідно талону замовника до подорожнього листа від 24.10.2008 р. № 358972, підписаного Відповідачем, акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.10.2008 р. № ОУ-0000221 та рахунку-фактури Позивача від 24.10.2008 р. № СФ-0000273 Позивачем Відповідачу були надані автопослуги з транспортування 3,0 м3 бетону автомобілем КамАЗ-5410 (міксер), д.н.з. ВІ 3889 АР протягом 2,1 години за ціною 191,40 гривень за годину на загальну суму 482,33 гривень (з урахуванням ПДВ).

          Згідно талону замовника до подорожнього листа від 08.12.2008 р. № 742, підписаного Відповідачем, акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 08.12.2008 р. № ОУ-0000283 та рахунку-фактури Позивача від 08.12.2008 р. № СФ-0000338 Позивачем Відповідачу були надані автопослуги з транспортування 20,0 м3 бетону автомобілем КамАЗ-6510 (міксер), д.н.з. ВІ 3913 АР протягом 4,6 години за ціною 200,70 гривень за годину на загальну суму 1107,86 гривень (з урахуванням ПДВ).

          Загальна сума наданих послуг склала 12577,67 гривень.

          08.12.2008 р. Відповідач частково за надані автомобільні послуги розрахувався з Позивачем, перерахувавши останньому суму в розмірі 10921,74 гривень. Несплаченою залишилась сума 1655,93 гривень.

          Враховуючи те, що Відповідач не провів в повному обсязі оплати за надані послуги, Позивач 01.07.2009 р. на його адресу надіслав претензію з вимогою погасити виниклу заборгованість, але відповіді на претензію не надійшло, заборгованість сплачена не була.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 1655,93 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 206 ЦК України передбачає, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

          Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 1655,93 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Згідно із положеннями статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

          Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховано Відповідачу 24,90 гривень збитків від інфляції та 28,60 гривень 3% річних (розрахунки у матеріалах справи).

          Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача сум збитків від інфляції та 3% річних в розмірі 24.90 гривень та 28,60 гривень відповідно підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

          Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу в розмірі 1655,93 гривень, збитки від інфляції в сумі 24,90 гривень та 3% річних в сумі 28,60 гривень.

          Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Біоліт плюс", вул. Жовтнева, 75/2, к. 28, м. Полтава, 36014 (р/р 2600118542 в ВАТ "Український професійний банк", м. Київ, МФО 300205, код ЄДРПОУ 33315978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми "Гефест", вул. Петровська, 14, м. Миргород, м. Миргород, Полтавська область, 37601 (р/р 260021001397 в ПОД "Райффайзен банк Аваль", м. Полтава, МФО 331605, код ЄДРПОУ 30131553) суму боргу в розмірі 1655,93 гривень, збитки від інфляції в сумі 24,90 гривень, 3% річних в сумі 28,60 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.

                                                                                                    22.02.2010 р.