Ухвала суду № 100926116, 05.11.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

05.11.2021 227/2685/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря судового засідання Сисенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі електричні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 за період з січня 2019 по лютий 2021 року в сумі 4196,48 грн та судових витрат в розмірі 2270,00 грн.

05 листопада 2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача – Ульянич Н., в якій останній просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач 22.10.2021 року сплатила заборгованість в розмірі 4196,48 грн та судовий збір 2270,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причини своєї неявки не повідомив.

Суд, розглянувши заяву представника позивача про закриття провадження, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

При цьому за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами до відповідача 06 липня 2021 року.

Згідно заяви позивача від 05 листопада 2021 року відповідач сплатила заборгованість в розмірі 4196,48 грн та судовий збір 2270,00 грн - 22 жовтня 2021 року. Тобто вже після пред`явлення позову до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, заява представника позивача про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України є необгрунтованою і тому задоволенню не підлягає, оскільки звертаючись до суду з позовом предмет спору існував.

Крім того, суд зазначає, що вказана заява представника позивача - Ульянич Н. також не підлягає задоволенню у зв"язку з наступним.

Відповідно до ст.62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Статтею 246 ЦК України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Відповідно до ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч.2 ст.238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ст.244 ЦК).

З копії довіреності представника позивача №12 від 31.12.2019 року (а.с.4) вбачається, що цією довіреністю Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі електричні послуги» уповноважує Ульянич Н.В. представляти інтереси позивача за виключенням права підписання заяви про залишення позову без розгляду. відзиву позову, визнання чи відмови повністю або частково від позову, зміни предмета або підстави позову, зменшення розміру позовних вимог, укладення мирової угоди.

05 листопада 2021 року представник позивача Ульянич Н.В., звертаючись із заявою до суду просив закрити провадження у зв"язку з відсутністю предмета спору, тобто з вказаної заяви суд вбачає, що представник фактично відмовляється від позову, що не входить до його повноважень згідно довіренності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представник позивача ОСОБА_2 05 листопада 2021 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 142, 206, 255, 256, 258-260, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача – ОСОБА_2 від 05.11.2021 року – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Надруковано в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя О.В.Здоровиця