Рішення № 100926107, 09.11.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2167/19

Справа № 226/2167/19

Провадження № 2/226/676/2021

Р I Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2021 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Ковальової І.О.,

учасники цивільного процесу:

позивач (представник не з`явився),

відповідач ОСОБА_1 (не з`явилась),

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 14 вересня 2010 року, згідно з якою отримала кредит у розмірі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник порушив зобов`язання за кредитним договором і має заборгованість зі сплати кредитних коштів. Остаточно, після зменшення позовних вимог, позивач визначив розмір кредитної заборгованості у сумі 11060,68 грн., яка складається з: 1936,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4725,26 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 4399,12 грн. - заборгованість з пені. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 11060,68 гривень за кредитним договором б/н від 14 вересня 2010 року та 1921,00 гривень - судові витрати.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, надав суду заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, просила суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнала частково щодо тіла кредиту у розмірі 1936,30 грн. Згідно з наданим відзивом на позовну заяву відповідач зазначила, що дійсно нею була подана заява 14 вересня 2010 року, на підставі якої їй було відкрито картковий рахунок. У анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 14.09.2010 року процентна ставка не зазначена. Позивачем не надано суду підтверджень, що саме Витяг з Тарифів та Витяг з умов, надані суду, вона розуміла та ознайомилась з ними і погодилась, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов на правил надання банківських послуг Приватбанку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 вересня 2010 року відповідач ОСОБА_1 уклала з позивачем кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідач 14 вересня 2010 року отримала кредит у розмірі встановленого на картковому рахунку кредитного ліміту на строк, що відповідає строку дії картки (а.с. 7-8).

За розрахунком позивача відповідач ОСОБА_1 станом на 30 вересня 2020 року має заборгованість 331523,52 грн., яка складається з: 1936,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 324146,33 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 5440,89 грн. - нарахована пеня. Заборгованість для стягнення становить 11060,68 грн., яка складається з: 1936,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4725,26 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 4399,12 грн. - заборгованість з пені (а.с. 131-134).

Даних на спростування доводів, викладених у позовній заяві та розрахунку позивача щодо заборгованості за кредитним договором суду не надано.

Договір, укладений між сторонами, на підставі положень статті 629 Цивільного кодексу України, є для цих сторін обов`язковим.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За нормами частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення статей 1046 - 1053 Цивільного кодексу України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Зокрема, за частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За статтями 526, 615 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання, тому суд вважає, що відповідачем порушено умови кредитного договору і з неї на користь позивача підлягає стягненню не повернутий кредит в сумі 1936,30 гривень (заборгованість за тілом кредиту).

Вирішуючи питання щодо стягнення процентів та пені за користування кредитом, суд виходить з такого.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 14 вересня 2010 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 14 вересня 2010 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract», "Універсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті:https://privatbank.ua.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract», "Універсальна Gold» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15), Верховного Суду від 3 липня 2019 року(справа N 342/180/17, провадження N 14-131цс19).

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (14 вересня 2010 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (19 вересня 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

За таких умов вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами та пені задоволенню не підлягають.

На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі 336 гривень 17 копійок судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог (а.с. 1).

На підставі ст.ст.526, 527, 530, 546, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», керуючись ст.ст. 12-13, 274-279, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місце розташування: вулиця Грушевського, буд. 1Д в місті Києві, р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 вересня 2010 року в сумі 1936,30 гривень, сплачений судовий збір в сумі 336,17 гривень, а всього 2272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) гривні 47 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.О. Коваленко