Рішення № 10092541, 25.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2010 р.                                                                       Справа №19/340

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Технологічна група "Екіпаж", вул. Єнакіївська, 4,м. Харків,61001

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ампер-Композит", вул. Красіна, 6, м.Кременчук, Полтавська область, 39605

про відшкодування збитків 51270,00 грн. та 2000,00 грн. моральної шкоди

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

Розглядається позовна заява про зобов’язання відповідача відшкодувати збитки в сумі 51270,00 грн. у вигляді неодержаних доходів від продажу драбин за конкурсом, проведеним 27.02.2004р.; про зобов’язання відповідача оплатити 2000 грн. матеріальної компенсації моральної шкоди, спричиненої неправомірним використанням об’єкта права інтелектуальної власності - запатентованої корисної моделі "Драбина".

Відповідач надав клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки позивач дізнався, або міг дізнатися про порушення своїх прав на використання корисної моделі "Драбина" з дати проведення конкурсу - з 27 лютого 2004року, а позов подав лише 27.09.2007року.

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, клопотаннями сторін по справі.

Ухвала суду від 04.02.2010р., надіслана відповідачу за адресою згідно позову, повернулася до суду з відміткою поштового відділення про те, що організація вибула.

Дадна ухвала направлялася відповдіачу за адресою вул. Красіна, 6, м.Кременчук. Вказана адреса співпадає з адресою, зазначеною відповдіачем у клопотаннях та поясненнях по справі (т.1 а.с. 42, 52, 66, 89, 106), за вказаною адресою відповдіач одержував попередні ухвали, що підтверджується поштовими повідомленнями (т.1 а.с.40, 50, 103, 125, 155), свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (т. 1 а.с. 96).

Згідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення

фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Якщо особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу (п. 23 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. N 01-8/164).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач - ТОВ ТГ "ЕКІПАЖ" є власником деклараційного патенту України № 2048 U на корисну модель "Драбина" (дата подання заявки на корисну модель –03.12.2002; відомості про видачу зазначеного патенту 15.09.2003 опубліковано в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 9 за 2003 рік) –т. 1 а.с.16-19.

Зазначене також встановлено рішенням господарського суду Полтавської області від 20.01.2009 р. по справі № 20/482-16/217, порушеної за позовом ТОВ ТГ «Екіпаж»до ТОВ «Ампер-Композит», та постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.04.2009 р. у цій справі. Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2009р. вказані судові рішення залишені без змін, тобто набрали законної сили (т.1 а.с. 132-137, 138-145, 146-152).

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вказаними судовими рішеннями по справі № 20/482-16/217 також встановлено наступне:

- 27.02.2004 ВАТ "А.Е.С. Київобленерго" та ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеобленерго" проводили конкурс на придбання захисних засобів. Конкурс цінових пропозицій проводився в тому числі на придбання драбини приставної з склопластику (позиції 55-58 розділу 1 листа ВАТ "А.Е.С. Київобленерго" від 12.02.2004 № 33-3-529);

- рішенням тендерного комітету переможцем конкурсу визнано ТОВ "Ампер-Композит";

- ТОВ "Ампер-Композит" виробляє драбини склопластикові на підставі технічних умов ТУ У 25462405.001-2000 "Драбини і складані драбини склопластикові" і протягом 2002-2004 років поставляє ці драбини замовникам;

          - згідно з висновком від 02.09.2005 № 11340 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз драбина склопластикова діелектрична виробництва ТОВ "Ампер-Композит", яка була надана як зразок товару при проведенні конкурсу на придбання захисних засобів (який проводили 27.02.2004 ВАТ "А.Е.С. Київобленерго" та ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеобленерго"), є такою, що виготовлена з використанням кожної ознаки (або ознак, еквівалентним їм), включеної до незалежного пункту формули корисної моделі "Драбина", на яку ТОВ ТГ "ЕКІПАЖ" було отримано деклараційний патент на корисну модель "Драбина" № 2048 U;

- ТОВ “Ампер-Композит” виготовляє драбини склопластикові діелектричні і при цьому виробництві використовує в господарській діяльності ознаки запатентованої корисної моделі “Драбина” № 2048 U, право інтелектуальної власності на яку належить ТОВ технологічна група “Екіпаж”, чим порушує права інтелектуальної власності останнього на корисну модель “Драбина”, які передбачені ст.156 ГК України, ст.ст. 424, 426, 464 ЦК України, ст.28 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.

          За результатом розгляду справи № 20/482-16/217 господарським судом Полтавської області прийнято рішення від 20.01.2009, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.04.2009р., про:

          - вилучення з цивільного обороту за місцем знаходження ВАТ "А.Е.С. Київобленерго" та ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеобленерго" драбину склопластикову, виготовлену ТОВ "Ампер-Композит" і введену в цивільний оборот, а саме: "надану як зразок товару при проведенні конкурсу на придбання захисних засобів і продану за результатом цього конкурсу, який проводили 27.02.2004 ВАТ "А.Е.С. Київобленерго" та ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеобленерго" з порушенням права інтелектуальної власності ТОВ ТГ "ЕКІПАЖ" на корисну модель "Драбина", деклараційний патент України № 2048 U на яку виданий та зареєстрований 15.09.2003 Державним департаментом інтелектуальної власності";

- ТОВ "Ампер-Композит" заборонено використовувати об'єкт права інтелектуальної власності –запатентовану корисну модель "Драбина", право власності на яку належить ТОВ ТГ "ЕКІПАЖ" на підставі деклараційного патенту України № 2048 U, виданого та зареєстрованого 15.09.2003 Державним департаментом інтелектуальної власності, - а саме: виготовляти вироби із застосуванням запатентованої корисної моделі "Драбина"; копіювати (відтворювати зовнішній вигляд) запатентованої корисної моделі "Драбина"; відтворювати як повністю, так і частково ознаки, включені до формули корисної моделі "Драбина", і ознаки, еквівалентні ним; застосовувати такі вироби з комерційною метою; пропонувати їх для продажу, в тому числі через мережу Інтернет; здійснювати продаж, імпорт (ввезення); здійснювати інше введення їх в цивільний оборот або зберігання таких виробів в зазначених цілях.

          Вказані факти, встановлені господарськими судами при розгляді справи № 20/482-16/217 є преюдиціальними, та враховуються господарським судом при розгляді даного спору на підставі ст. 35 ГПК України.

          Позивач, посилаючись на те, що використання відповідачем запатентованої корисної моделі "Драбина" - шляхом виготовлення виробів із її застосуванням, пропозиція їх до продажу та продаж, відбулося з порушенням права інтелектуальної власності ТОВ ТГ "ЕКІПАЖ" на корисну модель "Драбина", в зв’язку з чим заявив вимоги про зобов’язання відповідача відшкодувати збитки (у вигляді не одержаних доходів (упущеної вигоди) від продажу драбин склопластикових для ВАТ «А.Е.С. Київобленерго» в розмірі 44 784,00 грн. та для ВАТ «Ей-І-Ес Рівнеобленерго» в розмірі 6 486,00 грн., а в загальній сумі - 51 270,00 грн.

          Згідно зі ст. 431 Цивільного кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.

          Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

Загальними підставами для стягнення збитків з особи, яка їх заподіяла є: настання збитків; неправомірна поведінка особи, що заподіяла збитки; безпосередній причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням збитків; вина.

Відповідно до правових позицій, викладених у п. 1.3 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 30.03.1995р. № 02-5/218 (зі змінами та доповненнями) на кредитора покладений обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язання і завданими збитками та їх розмір.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позову, сума збитків (упущеної вигоди) визначена ним як вартість драбин склопластикових, проданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Ампер-Композит» (переможцем конкурсу) для ВАТ «А.Е.С. Київобленерго» в розмірі 44 784,00 грн. та як вартість драбин склопластикових, проданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Ампер-Композит» (переможцем конкурсу) для ВАТ «Ей-І-Ес Рівнеобленерго» в розмірі 6 486,00 грн.

Тобто позивачем до суми збитків включено не свій неодержаний доход (вигоду), а суму доходу відповідача від продажу драбин, що не відповідає визначенню втраченої вигоди, з огляду на положення ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України.

Обґрунтованого розрахунку своєї упущеної вигоди з врахуванням цін на свою продукцію позивач суду не надав.

Відповідно до пропозиції про участь у конкурсі на придбання захисних засобів, що проводився ВАТ «А.Е.С. Київобленерго» та ВАТ «Ей-І-Ес Рівнеобленерго», критеріями вибору переможця будли: якість наданого зразку; ціна; строки поставки; умови оплати; досвід роботи з постачальником (т.1 а.с.21).

Як свідчить Порівняльна таблиця тендерних пропозицій, по позиціям 55-58 на конкурс надійшли пропозиції від чотирьох учасників –ВАТ «Армопласт», ТОВ «Промсіз», ТОВ ТГ «ЕКІПАЖ»(позивача) та відповідача - ТОВ «Ампер-Композит» (т.2 а.с.13).

Тобто, позивач та відповідач не були єдиними учасниками конкурсу. Це підтверджується також витягом з Протоколу засідання спільного тендерного комітету з придбання захисних засобів від 02.03.2004р. (т.2 а.с.11).

Відповідно до Протоколу засідання спільного тендерного комітету з придбання захисних засобів від 02.03.2004р. по позиціям 55-57 критеріями вибору переможця були висока якість продукції, задовольняючі умови поставки та оплати товару.

При цьому у вказаному протоколі тендерним комітетом було встановлено, що по позиціям 55-58 запропоновані позивачем зразки продукції мають недостатню жорсткість конструкції (вібрація при знаходженні працівника на драбині).

Зазначені докази спростовують твердження позивача, що його пропозиція була б визнана переможною за результатом конкурсу та що він одержав би дохід (вигоду) в тій сумі, яка заявлена у позові.

З огляду на викладене, господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено розмір заявлених до стягнення збитків (упущеної вигоди) та не доведено факт можливості чи вірогідності одержання ним заявленої до стягнення суми вигоди.

Таким чином, позовні вимоги про зобов’язання відповідача відшкодувати 51270,00 грн.збитків задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Але в даному випадку позивачем вимоги щодо застосування разового грошового стягнення не заявлялися.

Позовні вимоги про зобов’язання відповідача відшкодувати 2000,00 грн. моральної шкоди підлягають відхиленню, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів завдання йому цієї шкоди у вигляді приниження ділової репутації чи іншим чином.

З огляду на вищевикладене, у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

          У позові відмовити повністю.

                    Суддя                                                                      Безрук Т.М.