Рішення № 10092514, 23.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2010 р.Справа №19/252

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіілто-Клей", юр. адреса: 04073, м. Київ, вул.М.Вовчка,14, факт. адреса: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги,67, корп.15

до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса АДРЕСА_2

про стягнення 41320,40 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився.

Розглядається позовна заява про стягнення 41320,40 грн., у тому числі 35420,80 грн. заборгованості за товар, поставлений згідно договору № 27/08 від 01.07.2008р., 4041,98 грн. пені, 1187,62 грн. інфляційних, 670,00 грн. 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав. Ухвали суду від 11.11.2009р. та від 03.12.2009р. 12.01.2010р. надіслані на його адресу згідно позову: АДРЕСА_1. повернулися з відміткою поштового відділення: “за закінченням терміну зберігання”.

Згідно листа виконавчого комітету Полтавської міської ради управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.01.2010р. ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності за юридичною адресою АДРЕСА_1.

Судом було направлено ухвалу від 02.02.2010р. відповдіачу на юридичну адресу, зазначену в листі державного реєстратора. Дана ухвала одержана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 08.02.2010р..

Крім того дану ухвалу було направлено відповдіачу на поштову адресу: вул.Пушкіна,42, м.Полтава. Дана ухвала одержана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 08.02.2010р..

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи. Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01 липня 2008 року між ТОВ "Кіілто-Клей" (позивач) і Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 Вікторовичаем (відповідач) був укладений договір поставки № 27/08, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов"язався передати у власність відповідачу (покупцю) товар, а відповідач зобов"язався прийняти товар та оплатити його.

Згідно п.1.4 Договору асортимент, кількість, ціна на товар визначаються відповідно до накладних. Підпис уповноваженої особи покупця в накладній на отримання товару є одночасно підтвердженням покупця його згоди на отримання товару.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 40420,80 грн. Зазначене підтверджується видатковою накладною № РН- 0000282 від 13.03.2009р.

На поставлений товар позивачем виписано рахунок-фактуру № СФ-0000360 від 13.03.2009р.

Відповідно до п.3.1 Договору кожна окрема партія товару постачається на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів.

Тобто, відповідач мав сплатити вартість поставленого товару до 28.03.2009р.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав частково, сплативши 5000,00грн. 22.06.2009р., що підтверджується випискою банку по рахунку.

Заборгованість в сумі 35420,80 грн. відповідачем не сплачена, що підтверджено також двостороннє підписаним актом звірки розрахунків станом на 31.07.2009р.

Відповідач заборгованість не погасив.

У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобовязний сплатити продавцеві повну ціну переданного товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення договірних зобовязань заборгованість в сумі 35420,80 грн. не сплатив.

За ст.526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 35420,80 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що в разі прострочення платежів вказаних в п.3.1 цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 4041,98 грн. пені за період 28.03.2009р. по 21.06.2009р.(поетапно). Після проведення перевірки розрахунку за допомогою калькулятора підрахунку пені системи “Законодавство” судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню за цей період, повинна становити 3995,64 грн. (розрахунок залучено до справи). Вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення 46,34 грн. пені позов не підлягає задоволенню в звязку з помилкою при нарахуванні даної суми.

На підставі ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, сума, на яку збільшився борг в зв”язку з інфляцією за період квітень 2009р. - вересень 2009р становить 1187,62грн., а 3% річних за період з 28.03.2009р. по 31.10.2009р. 670,00грн. (розрахунки в матеріалах справи).

Позовні вимоги в цій частині є правомірними.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; р/р НОМЕР_3 в АБ "Полтава-банк" м.Полтава, МФО 331489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіілто-Клей"(юр. адреса: 04073, м. Київ, вул.М.Вовчка,14, факт. адреса: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги,67, корп.15; ідентифікаційний код 33346440; р/р 2600050642 в ВАТ "Себ Банк" у м.Києві, МФО 300175) 35420грн. 80 коп. основного боргу, 3995грн. 64 коп. пені, 1187грн. 62 коп. інфляційних, 670грн. 00 коп. річних, 412грн. 74коп. витрат з оплати державного мита, 235грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Т. М. Безрук