Рішення № 100924974, 09.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 р. Справа№200/12554/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування періоду роботи з 05 жовтня 1993 року по 31 липня 2009 року на посаді лікаря неврапотолога - консультанта в Колективному малому підприємстві «Софт Мед» згідно з записами 13 і 14 трудової книжки серії НОМЕР_1 ;

зобов`язання відповідача з 12 травня 2021 року здійснити перерахунок призначеної пенсії із зарахуванням до стажу періоду роботи з 05 жовтня 1993 року по 31 липня 2009 року на посаді неврапотолога-консультанта в Колективному малому підприємстві «Софт Мед» та періодів роботи з 05 жовтня 1993 року по 30 квітня 1999 року, з 01 червня 1999 року по 30 червня 1999 року, з 01 серпня 1999 року по 31 січня 2000 року, з 01 березня 2000 року по 31 грудня 2003 року з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Звернути рішення до негайного виконання в частині присудження виплати пенсії в межах стягнення суми за один місяць.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для незарахування періоду роботи до страхового стажу при призначенні пенсії. Крім того, вважає, що невиконання роботодавцем обов`язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України не може позбавляти його соціальної захищеності та пенсійного стажу за відповідний час роботи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05 листопада 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити в позові з підстав того, що запис про період роботи з 05 жовтня 1993 року по 31 липня 2009 року на Колективному малому підприємстві «Софт Мед» зроблено з порушенням пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58. Також зазначений період не підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу, страхові внески не нараховувались та не сплачувались. Вважає, що вимога про зобов`язання вчинити певні дії є формою втручання у повноваження Пенсійного органу.

Клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального провадження задоволенню не підлягає з огляду на приписи частини сьомої статті 260, статті 263 КАС України.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

13 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії та з 12 травня 2021 року позивачеві призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Страховий страж для обчислення пенсії враховано по 31 грудня 2020 року та становить 31 рік 02 місяці 24 дні.

Листом від 29 червня 2021 року № 5926-5550/Л-15/8-0500/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 05 жовтня 1993 року по 30 квітня 1999 року, з 01 червня 1999 року по 30 червня 1999 року, з 01 серпня 1999 року по 31 січня 2000 року, з 01 березня 2000 року по 31 грудня 2003 року на Колективному малому підприємстві «Софт Мед» у зв`язку з порушенням пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі – Інструкції № 58), а саме в записі № 14 трудової книжки серії НОМЕР_1 дата звільнення та дата наказу про звільнення занесена різними чорнилами.

Листом від 26 серпня 2021 року № 25261-24602/Л-03/8-2800/21 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи на Колективному малому підприємстві «Софт Мед», зазначивши, окрім аналогічних підстав, відсутність даних в реєстрі застрахованих осіб про страховий стаж на вказаному підприємстві. Конкретизовано, що до страхового стажу зараховано періоди з 01 травня 1999 року по 31 травня 1999 року, з 01 липня 1999 року по 31 липня 1999 року, з 01 лютого 2000 року по 29 лютого 2000 року, з 01 січня 2004 року (проміжки між не зарахованими періодами) - за даними реєстру застрахованих осіб, як робота на інших підприємствах.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. […].

Записом № 13 трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної на ім`я ОСОБА_1 , підтверджується, що 05 жовтня 1993 року позивач прийнятий на Колективне мале підприємство «SOFT MED» на посаду лікаря-невропатолога консультанта; записом № 14 - 31 липня 2009 року звільнений за власним бажанням.

Ці записи відповідають спірному періоду з 05 жовтня 1993 року по 31 липня 2009 року.

Суд зазначає, що вказані записи трудової книжки виконано акуратно і послідовно із зазначенням дат прийому та звільнення з роботи, номерів наказів та дат їх видачі, а тому достовірність цих записів сумнівів не викликає.

Та обставина, що в записі № 14 трудової книжки дата звільнення та дата наказу про звільнення написані різними чорнилами, не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи позивача на Колективному малому підприємстві «SOFT MED» з огляду на наступну правову позицію.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.4 Інструкції № 58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки є підприємство роботодавець, а тому позивач не може бути позбавлений права на пенсію з формальних підстав, а виявлений недолік не може вважатися достатньою підставою для відмови позивачеві у зарахуванні цього періоду на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.

За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Посилаючись на вищевказані неточні записи трудової книжки, відповідачем враховано лише дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб. В межах спірного періоду з 05 жовтня 1993 року по 31 липня 2009 року зараховано періоди з 01 травня 1999 року по 31 травня 1999 року, з 01 липня 1999 року по 31 липня 1999 року, з 01 лютого 2000 року по 29 лютого 2000 року, з 01 січня 2004 року, що підтверджується довідкою про врахований при призначенні пенсії стаж. Не зараховано періоди роботи з 05 жовтня 1993 року по 30 квітня 1999 року, з 01 червня 1999 року по 30 червня 1999 року, з 01 серпня 1999 року по 31 січня 2000 року, з 01 березня 2000 року по 31 грудня 2003 року, оскільки страхові внески за даними форми ОК-5 не нараховувались та не сплачувались.

Абзацом 1 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац 1 частини другої статті 24 Закону № 1058-IV).

Разом з тим згідно з частиною другою, десятою, абзацом 1 частини дванадцятої статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, […], здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески;

якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом;

страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

З урахуванням наведених норм суд дійшов висновку, що позивач не несе відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працював, а тому наявність заборгованості підприємства із страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

При аналізі та застосуванні наведених норм права, судом врахована правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача лише періоди роботи на Колективному малому підприємстві «SOFT MED» з 05 жовтня 1993 року по 30 квітня 1999 року, з 01 червня 1999 року по 30 червня 1999 року, з 01 серпня 1999 року по 31 січня 2000 року, з 01 березня 2000 року по 31 грудня 2003 року.

З огляду на це позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України щодо незарахування позивачеві періодів роботи на Колективному малому підприємстві «SOFT MED» на посаді лікаря-невропатолога консультанта з 05 жовтня 1993 року по 30 квітня 1999 року, з 01 червня 1999 року по 30 червня 1999 року, з 01 серпня 1999 року по 31 січня 2000 року, з 01 березня 2000 року по 31 грудня 2003 року.

Враховуючи положення статті 81 Закону № 1788-XII, за змістом якого відповідач має виключну компетенцію в питаннях призначення, перерахунку та виплати пенсії позивачеві, друга позовна вимога відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 13 квітня 2021 року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи на Колективному малому підприємстві «SOFT MED» з 05 жовтня 1993 року по 30 квітня 1999 року, з 01 червня 1999 року по 30 червня 1999 року, з 01 серпня 1999 року по 31 січня 2000 року, з 01 березня 2000 року по 31 грудня 2003 року з урахуванням висновків суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивачем вимоги про стягнення суми пенсії не заявлялись, тому правові підстави для застосування вказаної норм відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України щодо незарахування ОСОБА_1 періодів роботи на Колективному малому підприємстві «SOFT MED» на посаді лікаря-невропатолога консультанта з 05 жовтня 1993 року по 30 квітня 1999 року, з 01 червня 1999 року по 30 червня 1999 року, з 01 серпня 1999 року по 31 січня 2000 року, з 01 березня 2000 року по 31 грудня 2003 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: площа Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 13 квітня 2021 року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи на Колективному малому підприємстві «SOFT MED» з 05 жовтня 1993 року по 30 квітня 1999 року, з 01 червня 1999 року по 30 червня 1999 року, з 01 серпня 1999 року по 31 січня 2000 року, з 01 березня 2000 року по 31 грудня 2003 року з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 листопада 2021 року.

Суддя Ю.М. Льговська