Рішення № 100924879, 09.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 р. Справа№200/7665/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження позовну заяву (письмове провадження) ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05 липня 1996 Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про

визнання протиправним та скасування рішення від 29 квітня 2021 №052630002373 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах;

зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 з дня, що настав за днем досягнення позивачем 50-річного віку - 12 травня 2021, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. За результатом його звернення відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, вмотивоване тим, що записи в трудовій книжці завірені печаткою підприємства, яке знаходиться на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження.

Вважає прийняте відповідачем рішення таким що порушує його право на отримання пенсії. Просив задовольнити позов.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Рішенням йому відмовлено в призначенні пенсії, не зараховано до пільгового стажу період з 04.12.1996 по 31.12.1999, оскільки підприємство «Єнакіївський металургійний завод» знаходиться на тимчасово окупованій території, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки.

На цих підставах в позові просить відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 21 липня 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; продовжено підготовче засідання на тридцять днів з ініціативи суду; призначено підготовче засідання на 14 вересня 2021 року о 09:15 год.

Ухвалою суду від 14 вересня 2021 року замінено відповідача у справі з Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010); розгляд справи почато спочатку; відкладено підготовче судове засідання по адміністративній справі №200/7665/21-а на 12 жовтня 2021 року о 09:45 год.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 10:15 год. 09 листопада 2021року.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України відповідно до паспорту серія НОМЕР_2 , виданого Дніпропетровським РВ Дніпродзержинського МУ МВС України у Дніпропетровській області 05 липня 1996 року.

Відповідачем є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є юридичною особою та в даному випадку суб`єктом владних повноважень.

28.04.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою за призначенням/перерахунком пенсії №1301.

Відповідачем прийнято проект рішення про відмову у призначенні пенсії №052630002373 від 29.04.2021 з висновком про те, що за доданими позивачем документами до страхового стажу не зараховано період з 13.04.1990 по 31.07.1990, оскільки дублікат трудової книжки видано датою, яка не відповідає першому періоду роботи, саме 09.04.1992; до пільгового стажу не зараховано період з 04.12.1996 по 31.12.1999 оскільки підприємство «Єнаківський металургійний завод» знаходиться на тимчасово окупованій території, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки первинних документів.

Згідно трудової книжки позивача НОМЕР_3 позивач:

13.04.1990 прийнятий в конвекторний цех електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 4 розряду в Енакієвський металургійний завод (нак.№365-к від 09.04.90);

31.07.1990 звільнений за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП УРСР в зв`язку з вступом до вищого навчального закладу (нак.№124к від 07.08.90);

04.12.1996 прийнятий електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5 розряду в Енакієвський металургійний завод (нак.№3584-к від 18.11.96);

27.08.2008 звільнений за власним бажанням, ст.38 КЗпП України (наказ №679 від 27.08.2008).

Згідно довідки від 18.08.2011 №73/11-1137 позивач з 04.12.1996 по 27.08.2008 виконував роботу з особливо шкідливими і особливо тяжкими умовами праці, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за професією електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання агломераційного цеху, що передбачено Списком 1 розділу ІІ підрозділу «а» позиція 2а-3б.

Згідно довідки, виданої ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» від 27.08.08 №73/11-2175, позивач працював з 04.12.1996 по 27.08.2008 електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання агломераційного цеху (розпорядження №3584 від 18.11.1996); з 27.08.2008 звільнений за власним бажанням (наказ №679 від 27.08.2008).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.2 ст.114 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч.2 ст.2 ст.114 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. “б” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. “а” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об"єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визначено порядок регулювання правочинів та реалізації прав суб`єктів, названих Законів, з урахуванням необхідних змін на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях. Так, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому згідно ч. 2 ст. 9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним рішення від 29 квітня 2021 №052630002373 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Суд не надає оцінку проекту рішення від 29 квітня 2021 №052630002373 прийнятим відповідачем, тому що цей намір у вигляді проекту документу не несе і не може нести ніяких негативних наслідків для позивача, так як це тільки проект рішення з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідач по суті заяву позивача за призначенням/перерахунком пенсії №1301 від 28.04.2021 не розглянув, а лише направив на адресу представника позивача листа про розгляд заяви позивача в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, відповідачем не вчинено дій, передбачених Порядком № 22-1 щодо розгляду заяви про призначення/перерахунок пенсії позивача, а отже, суд робить висновок про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяву позивача за призначенням/перерахунком пенсії №1301 від 28.04.2021.

Стосовно вимог позивача зобов`язального характеру, суд зазначає, враховуючи, що по суті заява позивача не розглядалась, наявні підстави для зобов`язання відповідача розглянути у встановленому порядку по суті заяву позивача за призначенням/перерахунком пенсії №1301 від 28.04.2021, з урахуванням висновків суду.

Суд звертає увагу на те, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків та дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку, суд вбачає за необхідне з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та частково задовольнити позов, а саме визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви позивача за призначенням/перерахунком пенсії №1301 від 28.04.2021; зобов`язання відповідача розглянути у встановленому порядку по суті заяву позивача за призначенням/перерахунком пенсії №1301 від 28.04.2021, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язкам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб кореспондує право фізичних та юридичних осіб очікувати що ці органи та посадові особи будуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип юридичної визначеності в свою чергу, є складовій принципу верховенства права.

Тому, правомірні очікування позивача на те, що орган державної влади буде діяти тільки на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, не здійснилися.

І таким чином, його право було порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші протии Україн” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 25.06.2021 року позивач сплатив судовий збір в розмірі 908грн.

А тому, в зв`язку з частковим задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05 липня 1996 Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення від 29 квітня 2021 №052630002373 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 з дня, що настав за днем досягнення позивачем 50-річного віку - 12 травня 2021 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05 липня 1996 Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області) за призначенням/перерахунком пенсії №1301 від 28.04.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) розглянути у встановленому порядку по суті заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05 липня 1996 Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області) за призначенням/перерахунком пенсії №1301 від 28.04.2021, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05 липня 1996 Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області) судовий збір у розмірі 454 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов