Рішення № 100924874, 05.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 р. Справа№200/11434/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

3 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10 лютого 2021 року №921 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно із п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на заяву, подану разом із додатками 6 лютого 2021 року;

- зобов`язання відповідача повторно переглянути заяву від 6 лютого 2021 року про призначення пенсії за віком згідно із п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, врахувавши до страхового стажу періоди роботи:

- з 7 березня 2011 року по 19 червня 2011 року перебування на обліку як безробітного в Жовтневій міжрайонній філії Маріупольського міського центру зайнятості та отримання допомоги по безробіттю;

- з 19 вересня 2015 року по 30 квітня 2016 року проходження військової служби та безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

- з 1 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року на посаді водія у КП “Комунальник” (запис у трудовій книжці №33).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набув право на призначення пенсії оскільки досяг 55 річного віку та має страховий стаж понад 25 років. Проте пенсійний орган відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного страхового стажу, що зумовлено не зарахування періоді за які відсутні відомості про сплату страхових внесків. Позивач вважає, що оскільки обов`язок щодо сплати страхових внесків законом покладено на роботодавця, тому наявність заборгованості по їх сплаті не може слугувати підставою, що обмежує реалізацію працівником права на отримання пенсії з урахуванням усіх періодів роботи.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 5 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувати у відповідача докази у справі, клопотання про поновлення строку звернення до суду вирішити під час розгляду справи.

Ухвалою суду від 5 листопада 2021 року вирішено допустити заміну відповідача - Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

На виконання ухвали суду, відповідачем частково надані витребувані докази.

Також відповідачем подано відзив на адміністративний позов, за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що оскільки заявником не надано довідку про нарахування сум грошового забезпечення в період проходження військової служби та сплату страхових внесків , зарахувати такий період не має можливості. Також відповідач зазначив, що навіть якщо умовно зарахувати період безробіття з 7 березня 2011 року по 19 червня 2011 року та період проходження військової служби з 19 вересня 2015 року по 31 січня 2016 року трудовий стаж заявника складатиме 24 роки 11 місяців 20 днів, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того відповідачем подано клопотання про заміну відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта серії НОМЕР_1 , виданим 23 лютого 2007 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 3 жовтня 2016 року.

24 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернуся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням №547 від 12 квітня 2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до частини 4 статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Згідно з вказаним рішенням, відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 24 роки 03 місяці 25 днів. При цьому до страхового стажу не зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 7 березня 2011 року по 19 червня 2011 року у зв`язку із відсутністю в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей щодо отримання допомоги, також не зараховано період проходження військової служби з 19 вересня 2015 року по 31 січня 2016 року, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості за цей період відсутні.

При цьому, згідно із записами трудової книжки позивача, ОСОБА_1 :

- з 11 березня 2011 року по 19 червня 2011 року призначена допомога по безробіттю Жовтневою обласною філією Маріупольського міського центру зайнятості;

- з 7 травня 2015 року по 9 грудня 2020 року працював водієм у КП «Комунальник».

Разом з тим, довідкою Маріупольського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10 березня 2021 року №25 підтверджується, що ОСОБА_1 , дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції у період: з 19 вересня 2015 року по 18 лютого 2016 року, з 2 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року, з 18 жовтня 2016 року по 30 травня 2017 року, з 1 лютого 2018 року по 30 квітня 2018 року, з 30 квітня 2018 року по 22 жовтня 2018 року, з 1 грудня 2018 року по 28 лютого 2019 року, з 19 липня 2019 року по 26 липня 2019 року, з 28 серпня 2019 року по5 червня 2020 року, з 6 червня 2020 року по 2 жовтня 2020 року.

Відповідно до листа Маріупольського міського центру зайнятості від 2 березня 2021 року ОСОБА_1 дійсно перебував на обліку як безробітний в Жовтневій філії Маріупольського міського центру зайнятості та отримував допомогу з 7 березня 2010 року по 19 червня 2011 року. При цьому 19 червня 2011 року вирішено припинити виплату допомоги у зв`язку з виявленням факту подання недостовірних даних, проте 19 червня 2011 року вирішено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі №2а/0570/18582/2011 відмовлено у задоволенні позовних вимог Маріупольського міського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1780,62 грн. У вказаному рішенні суд встановив, що на час звернення ОСОБА_1 до центру зайнятості до Державного реєстру вже було внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, яке у свою чергу, є підставою для проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Таким чином, у вказаному рішенні, суд дійшов висновку про відсутність умисного невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків та зловживання ними.

Тобто матеріалами справи підтверджено отримання позивачем допомоги по безробіттю у період з 7 грудня 2010 року по 19 червня 2011 року.

Разом з тим, у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату єдиного внеску у період з 7 березня 2011 року по 19 червня 2011 року та з 19 вересня 2015 року по 31 січня 2016 року.

При цьому, наявні відомості про сплату єдиного внеску за 9 днів грудня 2020 року страхувальником Комунальне підприємство «Комунальник» (код 32164402).

6 лютого 2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.

Рішенням від 10 лютого 2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до частини 4 статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Згідно з вказаним рішенням, відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 24 роки 03 місяці 25 днів. При цьому до страхового стажу не зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 7 березня 2011 року по 19 червня 2011 року у зв`язку із відсутністю в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей щодо отримання допомоги, також не зараховано період проходження військової служби з 19 вересня 2015 року по 31 січня 2016 року оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості за цей період відсутні та заявником не надано довідку про нарахування сум грошового забезпечення в період проходження військової служби та сплату страхових внесків.

Докази отримання позивачем вказаного рішення в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з рішеннями відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Стосовно клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає, що позивач оскаржує рішення про відмову в призначенні пенсії від 10 лютого 2021 року, до суду з даним позовом звернувся 3 вересня 2021 року, докази дати отримання позивачем спірного рішення відповідачем не надано. За таких обставин, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок;

Положеннями статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №22-1 від 25 листопада 2005 року (далі – Порядок №22-1) період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01 січня 2010 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Відповідно до абзацу 9 підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, передбаченої пунктом 2 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 770.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Положеннями статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Суд зазначає, що отримання позивачем допомоги по безробіттю у період з 7 березня 2011 року по 19 червня 2011 року та проходження військової служби, безпосередня участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 19 вересня 2015 року по 30 квітня 2016 року, підтверджується матеріалами справи та не є спірним між сторонами.

Проте вказані вище періоди не зараховано до страхового стажу позивача у зв`язку з не сплатою страхових внесків, що підтверджується розрахунком стажу до рішення про відмову у призначенні пенсії.

Так, Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) не містять інформації про сплату страхових внесків за вказані вище періоди.

Проте суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24 травня2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказані періоди до відповідного стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що відмова позивачу у зарахуванні періоду отримання допомоги по безробіттю з 7 березня 2011 року по 19 червня 2011 року та проходження військової служби, безпосередня участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 19 вересня 2015 року по 30 квітня 2016 року, є протиправною.

Стосовно позовних вимог в частині зарахування до страхового стажу періоду роботи з 1 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року на посаді водія у КП “Комунальник” (запис у трудовій книжці №33) суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, згідно з записами трудової книжки позивач у період з 7 травня 2015 року по 9 грудня 2020 року працював водієм у КП «Комунальник».

При цьому, Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) містять інформації про сплату страхових внесків за вказаний вище період страхувальником КП «Комунальник» (код 32164402).

Проте, згідно з розрахунком стажу позивача, період роботи з 1 грудня 2020 року по 9 грудня 2020 року не зараховано до страхового стажу.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача період роботи у КП «Комунальник» з 1 грудня 2020 року по 9 грудня 2020 року та зобов`язати зарахувати вказаний період до страхового стажу.

При цьому, оскільки 9 грудня 2020 року позивача звільнено з у КП «Комунальник» підстави для задоволення позовних вимог в частині зарахування до страхового стажу період роботи з 10 грудня по 31 грудня 2020 року відсутні.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 921 від 10 лютого 2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 6 лютого 2021 року, врахувавши до страхового стажу період отримання допомоги по безробіттю з 7 березня 2011 року по 19 червня 2011 року, проходження військової служби, безпосередня участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 19 вересня 2015 року по 30 квітня 2016 року, період роботи з 1 грудня 2020 року по 9 грудня 2020 року у КП «Комунальник».

На підставі викладеного вище, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

При цьому клопотання позивача про негайне виконання рішення суду в межах стягнення за один місяць задоволенню не підлягає, оскільки рішення про призначення пенсі пенсійним органом не прийнято, пенсійні виплати не нараховані та в межах даної справи не вирішувалося питання щодо розміру пенсійних виплат.

Стосовно тверджень відповідача про те, що зарахування спірних періодів роботи не надасть права позивачу на призначення пенсії, оскільки трудовий стаж заявника складатиме 24 роки 11 місяців 20 днів, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає, що згідно з розрахунком стажу, що наданий відповідачем, до страхового стажу ураховано не весь період навчання позивача та не весь період роботи у ТОВ «Грін Компані», з урахуванням яких, страховий стаж позивача складатиме понад 25 років.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанцій про сплату судового збору, позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 921 від 10 лютого 2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, б.3, код ЄДРПОУ: 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) про призначення пенсії від 6 лютого 2021 року, зарахувавши до страхового стажу:

- період отримання допомоги по безробіттю з 7 березня 2011 року по 19 червня 2011 року;

- період проходження військової служби, безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 19 вересня 2015 року по 30 квітня 2016 року;

- період роботи з 1 грудня 2020 року по 9 грудня 2020 року у КП «Комунальник».

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв