Ухвала суду № 100924484, 08.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 листопада 2021 року Справа 160/21196/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О.., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.11.2018 р. за № 58 та від 09.09.2021 р. за№ 047050003019 в частині відмови у призначені пільгової пенсії за віком та в - частині не зарахування до мого пільгового стажу за Списком № 1 періоду моєї роботи в Україні та в РФ, переліченого вище, - незаконними;

зобов`язати відповідача - головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, включити до мого пільгового стажу роботи за Списком № 1 увесь період роботи з 01 січня 1992 року - по 09 вересня 1992 року включно за професією шлаковика у сталеплавильному виробництві, період часу з 10 вересня 1992 року - по 10 березня 1994 року включно і період часу з 11 березня 1994 року - по 31 липня 1995 року включно за професією підручного сталевара конвертера публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», а також період часу з 08 вересня 1995 р. - по 31 березня 1998 р. включно, з 18 травня 1996 р. - по 30 червня 1996 р., з 29 листопада 1996 р. - по 06 лютого 1997 р., з 19 лютого 1997 р. - по 23 травня 1997 р. включно на посаді виконуючого обов`язки майстра основного виробництва дільниці (зміни), зайнятого в технологічному процесі отримання металу плавильним та електротермічним способами; період часу з 28 травня 1997 р. по 11 грудня 1997 р., з 22 березня 1998 р. - по 31 березня 1998 р. таз 01 квітня 1998 р. - по 31 липня 1999 р. включно, період моєї роботи на плавильній дільниці № 3 плавильного цеху виконуючим обов`язки майстра основного виробництва дільниці (зміни), зайнятого в технологічному процесі отримання металу плавильним та електротермічним способами; період часу з 01 серпня 1999 р. - по 16 січня 2000 р. включно, за професією плавильник, зайнятого в технологічному процесі отримання металу плавильним та електротермічним способами; період часу з 17 січня 2000 р. - по 30 листопада 2000 р., з 01 грудня 2000 р. - по 03 січня 2002 р., з 04 січня 2002 р. - по 02 грудня 2002 р., з 03 грудня 2002 р. - по 04 липня 2004 р. включно, за професіями плавильника, в. о. начальника дільниці, розливника кольорових металів та сплавів, в. о. майстра та старшого майстра плавильної дільниці № 3 плавильного цеху Мідного заводу акціонерного товариства «Норільський гірничо-металургійний комбінат ім. А.П. Звенягіна»;

зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, у зв`язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з дати досягнення пенсійного віку, тобто з 26 серпня 2018 року.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, ч. 3 ст.122 цього Кодексу передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вказані норми процесуального права визначають строки звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як вбачається зі змісту позову, позивачу рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.11.2018 року за № 58 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1, оскільки стаж роботи з 08.09.995 по 31.03.1998; з 01.08.1999 по 30.11.2000, з 04.01.2002 по 02.12.2002 за час роботи на «Норільському гірничо-металургійному комбінаті» зараховано на загальних підставах, так як відсутня атестація.

Таким чином, не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду у листопаді 2021 року з вказаним позовом.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі N 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 по справі N 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі N 816/197/18, від 20.10.2020 у справі N 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі N 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

У постанові від 31.03.2021 по справі N 240/12017/19 суд Касаційної інстанції дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Суд зауважує, що звернення позивача у вересні 2021 року до відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більше ніж через 3 роки після відмови в призначенні пенсії.

Крім того, Касаційний суд звернув увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Згідно ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру, щодо оскарження двох рішень Головного управління Пенсійний фонд України в Дніпропетровській області від 01.11.2018 року за № 58 та від 09.09.2021 року за № 047050003019, проте сплачено судовий у розмірі 908,00 грн, тобто за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до ЗУ «Про судовий збір» у розмірі 908,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів;

оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Коренев