Рішення № 100924382, 08.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року Справа № 160/16001/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А 2800 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.09.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А1035, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача військової частини А2800 щодо нарахування та виплати мені одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного громового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування пільгової вислуги років, що разом складає повних 27 років;

- зобов`язати відповідача військової частини А2800 нарахувати мені одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням пільгової вислуги років, що разом складає повних 27 років та здійснити доплату донарахованих сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Збройних сил України, вислуга років останнього в Збройних силах України складає 26 років, в пільговому обчисленні – 27 років. Позивач зазначає, що йому виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби лише з розрахунку календарної вислуги років, а не пільгової. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не проведення повного розрахунку при звільненні в частині не виплати одноразової грошової допомоги, протиправною та необґрунтованою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

13.10.2021 відповідачем направлено відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що одноразова грошова допомога у розмірі 50 % відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше. На думку представника відповідача, права, свободи або законні інтереси позивача не є порушеними, а його вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А2800. Вислуга років позивача станом на 31.05.2021 складає: календарна - 26 років 10 місяців, пільгова -27 років 04 місяці.

Наказом командира військової частини (по стройовій частині) А2800 № 112 від 31.05.2021 виключено позивача із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 31.05.2021. Одночасно позивачу виплачено одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 за 26 повних календарних безперервних років у розмірі 271163 грн. 10 коп.

При звільнені позивачу не виплачена одноразова грошова допомога з урахуванням пільгової вислуги років а лише виплачена за календарну вислугу років, чим на думку останнього, порушено суб`єктивне право на соціальний захист, передбачений Конституцією України та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», право на власність («законне очікування») гарантоване ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що в свою чергу, призвело до порушення статті 22 Конституції України щодо неприпустимості звуження існуючих прав і свобод людини і громадянина.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд зазначає таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, визначено Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (Закон №2011-XII).

Статтею 9 Закону №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Тобто, вказана вище стаття Закону не передбачає будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги лише в календарних роках, а передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення за наявності вислуги 10 років і більше.

Крім того, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

За текстом позовної заяви позивач посилається на висновки Верховного суду, які викладені у постанові від 24.11.2020 по справі № 822/3008/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищевикладеного, суд враховує висновки Верховного суду, які викладені у постанові від 24.11.2020 по справі № 822/3008/17, відповідно до яких визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, та підтверджується позивачем, що останньому виплачені одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби з розрахунку календарної вислуги років (26 років)

Окрім того, суд звертає увагу, що висновки Верховного суду, які викладені у постанові від 24.11.2020 по справі № 822/3008/17, відповідно до яких визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" враховуються у ситуації коли пільгова вислуга років військовослужбовця становить більше 10 років а календарна менше 10 років. Одночасно, суд вказує, що одноразова грошова допомога виплачується лише за повні календарні роки служби, а не пільгові.

Отже, враховуючи, що відповідачем сплачено позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік, з огляду на те, що чинним законодавством передбачено лише сплату за кожний повний календарний рік служби, суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовляє у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини А 2800 (67667, Одеська область, Біляївський район, смт Хлібодарське, вул. Артилерійська, 9 код ЄДРПОУ: 07867727) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко