Рішення № 100924165, 08.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2021 року Справа № 160/12801/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «СПЛАВ» про стягнення суми податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «СПЛАВ», у якому позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «СПЛАВ» (ЄДРПОУ 37090189) у розмірі 385 845,41 грн. шляхом стягнення з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області перебуває товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК «СПЛАВ», в інтегрованих картках якого обліковується податковий борг, який не сплачений та не заявлений до суду по податку на додану вартість, що виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень. У зв`язку з виникненням заборгованості податковим органом в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу №17667-50/67 від 28.02.2019, яка направлена засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника податків та податкова вимога була повернута ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як контролюючий орган набуло права відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості у сумі 385 845,41 грн. з відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано від позивача додаткові докази по справі.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи.

Копію ухвали від 02.08.2021 направлено відповідачеві засобами поштового зв`язку на адресу місця реєстрації зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте на адресу суду повернувся конверт з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 1 статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 статті 241 КАС України визначено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Наведена позиція узгоджується висновками неодноразово викладеними Верховним Судом, в тому числі в ухвалах від 11.03.2019 у справі №810/2887/17, від 29.05.2019 у справі №539/2741/17 та від 10.02.2021 у справі №215/5939/18.

З огляду на вищенаведену норму, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 КАС України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України встановлено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Суд вказує, що відповідно до вимог статті 263 КАС України, розгляд справи мав відбутись до 30.09.2021, проте, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. в період з 23.09.2021 по 07.10.2021 у відпустці, розгляд справи відбувся у перший робочий день – 08.10.2021.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК «СПЛАВ» перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

В інтегрованій картці платника податків за відповідачем обліковується податковий борг по податку на додану вартість у загальній сумі 487 497,85 грн., в тому числі у заявлений податковим органом до стягнення сумі 385 845,41 грн., який виник внаслідок несплати податкових зобов`язань нарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень (копії містяться в матеріалах справи):

- № 00002661411 від 23.11.2018 на суму 375 727,50 грн., винесеного на підставі акту перевірки №4662/20-40-11-11/37090189 від 07.11.2018, з урахуванням переплати у розмірі 608,00 грн. сума заборгованості складає 375 119,50 грн. (термін сплати 15.01.2019);

- № 0037175041 від 14.06.2019 на суму 10 555,91 грн., винесеного на підставі акту перевірки №29655/04-36-50-41/37090189 від 29.05.2019 (термін сплати 30.08.2019);

- № 0042535041 від 04.07.2019 на суму 170,00 грн., винесеного на підставі акту перевірки № 19030/04-36-50-41/37090189 від 04.04.2019 (термін сплати 08.10.2020).

Відповідно до розрахунку боргу ТОВ "ТПК "СПЛАВ" по податку на додану вартість: сума боргу становить 385 845,41 грн. (основний 299 974,00 грн.; 85 871,41 штрафна).

Як вбачається із матеріалів справи, вищенаведені податкові повідомлення-рішення були направленні на адресу реєстрації відповідача, проте конверти (копії яких надано до суду) в яких було направлено податкові повідомлення-рішення були повернуті позивачу, працівниками служби поштового зв`язку, з відміткою «За закінченням терміну зберігання» - 05.08.2019 (податкове повідмолення-рішення №0042535041 від 04.07.2019) та 04.01.2019 (податкове повідмолення-рішення №00002661411 від 23.11.2018). Конверт, в якому було направлено відповідачу податкове повідомлення-рішення № 0037175041 від 14.06.2019 було повернуто на адресу позивача з відміткою «Адресат не знайдений».

У зв`язку з несплатою ТОВ "ТПК "СПЛАВ" по податку на додану вартість у розмірі 385 848,41 грн., грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

При цьому, оскільки заява про збільшення позовних вимог порядку ч.1 ст.47 КАС України позивачем до початку розгляду справи по суті не подавалась, то суд на підставі положень ч.2 ст.9 КАС України розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на час звернення позивача до суду за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 385 848,41 грн.

Оскільки податковий борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, Головне управління ДПС Дніпропетровській області звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України). ПК України також визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.1.1 ст.1 ПК України).

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В силу підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті ПК України податок на додану вартість – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Пунктом 180.1 статті 180 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п.49.2 ст.49 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, відповідач має податковий борг по податку на додану вартість у сумі 385 845,41 грн, що підтверджується матеріалами справи, а відтак є обов`язковою для сплати.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи (податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків) вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 60.6 статті 60 ПК України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Як слідує з матеріалів справи, позивачем направлена відповідачу податкова вимога № 17667-50/67 від 28.02.2019 (на суму боргу 476 773,82 грн.), яка була надіслана засобами поштового зв`язку на адресу платника та повернута 06.09.2019 в зв`язку зі спливом терміну зберігання.

Суд звертає увагу, що на час розгляду справи судом матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем суми податкового боргу, заявленого до стягнення, а також доказів оскарження останнього чи його складових у судовому порядку.

У підпункті 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення терміну «орган стягнення», відповідно до якого це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

На підставі підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За положеннями частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в сумі 385 845,41 грн. не надав, суд приходить до висновку, що позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в межах заявлених позовних вимог про стягнення податкового боргу з товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «СПЛАВ» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до частини 2 статті 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б.17-а, код згідно з ЄДРПОУ ВП 44118658) до товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «СПЛАВ» (місцезнаходження: 49017, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд.33, кв.310; код ЄДРПОУ 37090189) про стягнення суми податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «СПЛАВ» (ЄДРПОУ 37090189) у розмірі 385 845,41 грн. шляхом стягнення з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно