Ухвала суду № 100923532, 08.10.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9513/21

Провадження № 2/727/2707/21

УХВАЛА

08 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі: головуючого-судді: Одовічен Я.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Головний державний виконавець Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Будько Ольга Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

30.09.2021 року, одночасно із позовною заявою, позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову. У поданій заяві ОСОБА_1 просив забезпечити позов шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №66612351 на підставі виконавчого напису №199292, що виданий 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та зупинити стягнення за постановою Головного державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Будько О.М. за вказаним вище виконавчим написом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із наступного:

Так, за змістом ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно роз`яснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, суд враховує обмеження, визначені ч.10 ст.150 ЦПК України, відповідно до яких не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як було встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса №199292 від 22.06.2021 року таким, що не підлягає виконанню, а тому приходить до висновку, що обраний вид забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам, а тому підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149- 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 22 червня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №199292.

Копію ухвали направити Головному державному виконавцю Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Будько О.М., для виконання, а сторонам – для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Одовічен Я.В.