Рішення № 10092349, 23.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2010 р.                                                                      Справа №9/191

за позовом приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", 02160, м.Київ, пр-т Возз"єднання,15

до товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", 37353, Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Соснівка

про стягнення 114281,22 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: Волкова О.О., дов. № 4/25 від 02.01.2010р.

від відповідача: не з"явився          

В засіданні суду відповідно до ст.85 ГПК України оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 114281,22 грн. в т.ч. 25132 грн.73 коп. суми інфляції, 14639 грн.36 коп. річних, 23424,98 грн. пені, 51084,15 грн. штрафу.

Відповідач у відзиві на позов (а.с.48) повідомив, що за його підрахунками до сплати належить 111961,07 грн. замість заявлених позивачем 114281,22 грн., та просить суд зменшити розмір санкцій з врахуванням скрутного становища відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив :

Між приватним підприємством "Хімагромаркетинг 2000" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" (далі - відповідач) було укладено договір поставки засобів захисту рослин від 21 березня 2008 року № Х2-03-0012 (далі - договір) та додаткові угоди до нього № Х2-03-0012ДСІ від 12 травня 2008 року, № Х2-03-0012ДС2 від 11 червня 2008 року (далі - додаткові угоди).

На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 340561,00 грн. Факт передачі товару відповідачу підтверджується доданими до позовної заяви видатковими накладними Х2-03-0012 від 04 квітня 2008 року на суму 23020,00 грн.; Х2-03-0015 від 07 квітня 2008 року на суму 121241,00 грн.; Х2-03-0036 від 16 квітня 2008 року на суму 22700,00 грн.; Х2-03-0043 від18 квітня 2008 року на суму 67342,00 грн.; Х2-03-0063 від 23 квітня 2008 року на суму 14000,00 грн.; Х2-03-0077 від 13 травня 2008 року на суму 39228,00 грн.; Х2-03-0095 від 23 травня 2008 року на суму 7700,00 грн.; Х2-03-0134 від 11 червня 2008 року на суму 8700,00 грн.; Х2-03-0166 від 20 серпня 2008 року на суму 36630,00 грн. (а.с.16-32).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України сторони повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання.

Статтями 526, 629 ЦК України встановлено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов"язання не допускається; договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2.1 договору та п.2 додаткових угод до нього, відповідач зобов"язався розрахуватися за поставлений позивачем товар не пізніше 05 листопада 2008 року.

Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач розрахувався за поставлений йому товар частково у сумі 220000,00 грн. (двісті двадцять тисяч грн.00 коп.), що підтверджується доданими до позовної заяви копіями банківських виписок. Платежі за поставлений товар були здійсненні наступним чином :

17.06.2008 року на суму 10000,00 грн.; 25.07.2008 року на суму 10000,00 грн.; 19.12.2008 року на суму 50000,00 грн.; 19.02.2009 року на суму 150000,00 грн.; 01.04.2009 року на суму - 120561,00 грн. (а.с.34-38).

Згідно з п.5.2 договору відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало було виконано, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до п.5.3. договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання припиняється через три роки від дня коли таке зобов"язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.5.5 договору, розмір процентної ставки, передбачений ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення боржником виконання грошового зобов"язання, змінений за згодою сторін договору і встановлений у розмірі 15 % річних.

Відповідно до п.5.4 договору, у випадку прострочення виконання зобов"язання покупець додатково сплачує продавцеві штраф в розмірі 15 % від суми договору.

Виходячи з викладеного вимоги позивача правомірні, але в розрахунках пені та річних допущені арифметичні помилки, в результаті чого сума стягуваної пені завищена на 31 грн.05 коп., а річні - на 19 грн.42 коп. В цій частині вимоги необгрунтовані і задоволенню не підлягають. В решті суми позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.625 ГПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Виходячи з цього посилання відповідача на те, що платіж в сумі 120561 грн. за платіжним дорученням № 277 від 09.02.2009 р. не був проведений банком не може бути враховане.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Скрутне матеріальне становище відповідача в умовах економічної кризи в країні не є винятковим випадком, в зв"язку з чим суд не вбачає підстав для зменшення судом стягуваних штрафних санкцій.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (37353, Полтавська обл., Гадяцький р-н., с.Соснівка, ЄДРПОУ 03771442, МФО 331401, р/р 260040545225286 в ПРУ КБ "ПриватБанк" м.Хорол) на користь приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (02160, м.Київ, пр-т Возз"єднання,15, ЄДРПОУ 30369454, МФО 300937, р/р 26006010071701 в ВАТ "Банк Фінанси та Кредит" у м.Києві) - 25132,73 грн. суми інфляції, 14619,94 грн. річних, 23391,93 грн. пені, 51084,15 грн. штрафу, 1142,28 грн. витрат по держмиту, 235 грн.89 коп. витрат на івнформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя                                                                      Тимошенко К.В.

Повний текст рішення підписано 26.02.2010 р.