Ухвала суду № 100923073, 09.11.2021, Печенізький районний суд Харківської області

Справа №633/205/21

Провадження №1-кп/633/47/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року смт. Печеніги

Печенізький районний суд Харківської області у складі: головуючої судді Цимбалістенко О.В., за участі прокурора Романова Р.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Коротун В.І., потерпілих, секретаря судового засідання Панченко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання продовження дії запобіжного заходу обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням, в якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні.

Строк дії раніше обраної міри запобіжного заходу спливає 19.11.2021 року.

Захисник обвинуваченого Коротун В.І. з клопотанням прокурора не погодився, вважав недоцільним та безпідставним продовження тримання його підзахисного під вартою, в обґрунтування своєї позиції, посилався на відсутність ризиків, які б обумовлювали необхідність зберігати ОСОБА_1 такий суворий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою. Будь-яких заяв від свідків та потерпілих щодо здійснення на них тиску не надходило. Посилався на те, що клопотання прокурора містить лише формальне обґрунтування наявності ризиків. Захисник обвинуваченого просив суд обрати обвинуваченому інший, більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою-домашній арешт.

Обвинувачений заперечував проти продовження тримання його під вартою і вважав доцільним застосувати до нього домашній арешт, зазначив, що переховувавтися не планує так як одразу після описаних в обвинувальному акті подій він розумів що буде затриманий але не переховувався від органу досудового розслідування.

Потерпілі в судовому засіданні з приводу заявленого прокурором клопотання покладалися на розсуд суду.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Чугуївського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2021 року відносно обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.08.2021 року.

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 04.08.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.10.2021 року.

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 21.09.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.11.2021 року.

Згідно з вимогами ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, як дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статі. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.

Таким чином із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивно: характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосувань якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої: підозри, так і вищенаведених ризиків.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України в застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатних переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.

Суд вважає, що на момент розгляду питання щодо продовження дії раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує обґрунтована підозра та ризики переховуватися від суду і вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, потерпілих.

На підтвердження зазначених ризиків свідчить те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Вказане в свою чергу свідчить про його зухвалу поведінку та не виключається можливість скоєння ним іншого правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, та те, що підозрюваний ОСОБА_1 після вчинення злочину добровільно не звернувся до правоохоронних органів, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, реально існує ризик подальшого переховування підозрюваного від правоохоронних органів та суду, ухилення від кримінальної відповідальності.

Наявним суд вважає ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки свідки та інші, проживають в одному населеному пункті. І хоча в ході досудового розслідування вказані свідки були допитані, однак відповідно до ст. ст. 23, 95 КПК України суд сприймає докази безпосередньо.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я, репутація та майновий стан, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання. Також судом враховується, що стосовно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 407 КК України, на розгляді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31.01.2020 року перебуває обвинувальний акт.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існуванні презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку встановленого законом.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатньо підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшились, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

Також суд робить висновок, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і не перешкодить можливим спробам продовження останнім злочинної діяльності або ж переховуванню від суду.

Таким чином, заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 обраного раніш запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника, обвинуваченого та потерпілих, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк на 60 днів.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 55, 177,183, 331 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, а саме до 08.01.2022 р. включно, тим самим відмовивши в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27).

Ухвала про продовження строку тримання під вартою згідно п.2 ч. 1, п.1 1 ч. 2 ст. 395 КПК України може бути оскаржена безпосередньо до суду Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суддя О.В. Цимбалістенко