Рішення № 100922779, 09.11.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"09" листопада 2021 р.

Справа №642/1209/21

2/642/930/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 р. Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря Балега Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовомта просив встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , понад п`ять років до часу відкриття спадщини, у період з 01.01.2013 р. по 06.06.2020 р., тобто по день смерті ОСОБА_3 , та визнати ОСОБА_1 спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову посилався на те, що з 01.01.2013 по 06.06.2020 року знаходився в цивільному шлюбі із ОСОБА_3 , з якою вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільний побут та господарство, мали спільний бюджет та взаємні права і обов`язки. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яку позивач прийняв у строк, передбачений ст.1270 ЦПК України і приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Л.Є. 19.11.2020 р. було відкрито спадкову справу №66788548.У зв`язку з неможливістю доступу до квартири де знаходились його особисті речі позивач, звертався до органів поліції щодо отримання дозволу на помешкання. При розгляді його заяви старшим дільничним офіцером поліції Р.Ізвєковим під час виїзду на місце, опитування сусідів, підтвердилися факти щодо сумісного проживання та наявності усталених відносин, які притаманні подружжю, що підтверджується довідкою ГУНП в Х/О про результати розгляду звернення №23786 від 20.11.2020р. Ведення спільного побуту та господарства між позивачем та цивільною дружиною ОСОБА_3 , з якою проживали як подружжя, мали спільний бюджет та взаємні права і обов`язки підтверджується квитанціями про сплату комунальних послуг, де позивач є платником. Крім того позивачем разом з цивільною дружиною ОСОБА_3 10.06.2015р. було отримано в борг у ОСОБА_4 3000 доларів США, які повернуто спільними коштами останньому 15.12.2018р., що підтверджується розпискою.

Позивач зазначає, що встановлення факту проживання однією сім`єю з цивільною дружиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад п`ять років має для нього юридичне значення, так як від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення його особистих майнових прав, а саме оформлення спадкових прав після померлої ОСОБА_3 .

Ухвалою по справі від 09 березня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 26 березня 2021 р. з Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції м.Харкова витребувано: відомості відносно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема записів про шлюб, народження дітей та наявності живих батьків на момент відкриття спадщини, а ухвалою суду від 18 серпня 2021 р. - копію актового запису про смерть ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник Харківської міської радив своєму відзиві на позов від 07.05.2021 р. проти задоволення позову заперечував. При цьому зазначив, що позивачем не надано документальних та належних доказів про постійне проживання однією сім`єю протягом 5 років, ведення спільного господарства, проведення спільних витрат, взаємних прав і обов`язків. Також відсутні докази про смерть ОСОБА_3 та докази відсутності реєстрації шлюбу позивача і ОСОБА_3 до моменту її смерті.

У відповіді на відзив від 18 травня 2021 року представник позивача зазначав про письмові докази надані до суду на підтвердження спільногопроживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, участі у витратах на утримання житла. Показання свідків у сукупності з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи також можуть підтвердитифакт сумісногопроживання однією сім`єю та ведення спільного господарства. На підтвердження відсутності шлюбу ОСОБА_3 судом за клопотанням позивача витребувані відповідні докази, а на підтвердження смерті ОСОБА_3 надано відповідний витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Ухвалою суду від 16 вересня 2021 р. закрито підготовче провадження і справа призначена до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі.

Позивач допитаний в якості свідка показав, що з ОСОБА_3 його у 2008-2009р. познайомила мати, яка з нею працювала у цеху по пошиву одягу. Він вже будучи розведеним почав зустрічатися з ОСОБА_3 , а з січня 2013р. переїхав у її двокімнатну квартиру на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 де і мешкав разом по червень 2020р. до смерті ОСОБА_3 . Вони не зареєструвавши шлюб, проживали разом як чоловік та дружина, вели спільний побут та господарство. Також вони мали спільний бюджет, він до 2016р. працював, потім оформив на пенсію, а ОСОБА_3 вже була на пенсії, хоча підробляла швачкою. У них були взаємні права і обов`язки: він надавав зароблені гроші, покупав продукти, проводив ремонтні роботи по квартирі, а ОСОБА_3 вбирала, прала та готувала їжу, яку вони вживали разом. Комунальні послуги за зазначену квартиру вони також сплачували разом з спільного бюджету. Коли вони вирішили зробити ремонт у квартирі, то займали гроші в борг, з яких в подальшому були закуплені будівельні матеріали, покладена плитка, замінена сантехніка та крани, поклеєні шпалери, куплений телевізор та диван на якому вони спали разом. ОСОБА_3 з захворювань скаржилася на серце та тиск, у зв`язку з чим купувалися відповідні ліки. У зв`язку з хворобою матері, яка була лежачою, він вимушений був тимчасово її доглядати за адресою АДРЕСА_2 і спілкувався з ОСОБА_3 лише по телефону, зазначаючи про важкий стан матері. Коли ОСОБА_3 померла він знаходився з матір`ю і не знав про це, а дізнавшись про смерть звернувся до моргу з ціллю видачі трупу та свідоцтва про смерть на що йому було відмовлено з посиланням на відсутність реєстрації шлюбу. Прийшовши до квартири АДРЕСА_3 де знаходились його особисті речі, документи по роботі та речі цивільної дружини він виявив, що замки в квартирі замінені, у зв`язку з чим звернувся до поліції. Працівниками поліції була проведена перевірка, якою підтверджено його сумісне проживання з померлою та відносин, які притаманні подружжю. Квартира за участю дільничного була відкрита, в ній виявилося відсутність паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_3 інші речі були на місці, тому він не писав заяву про вчинення кримінального правопорушення, хто замінив замки не встановлено. Приблизно за три місяці до того, ОСОБА_3 оформлюючи субсидію втратила свідоцтво про право власності на квартиру. На даний час він проживає у зазначеній квартирі. ОСОБА_3 раніше в шлюбі не перебувала, її батьки померли у 70 роках.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_2 показав, що позивач з січня 2013р. по червень 2020р. перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 та проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач був розведений з 1987 р., ОСОБА_3 згідно відповіді РАЦС у шлюбі не перебувала, її батьки померли раніше. Позивач та ОСОБА_3 вели спільний побут, мали спільний бюджет. Факт спільного проживання однією сім`єю підтверджується висновками поліції, а доказами спільного бюджету – розпискою щодо боргу та квитанціями про сплату комунальних послуг, що також може бути підтверджено показами свідків. Позивач звернувся у встановлений законом термін до нотаріуса і була відкрита спадкова справа за місцем відкриття спадщини по провулку Чередниченківський. Встановлення факту проживання однією сім`єю з цивільною дружиною ОСОБА_3 понад п`ять років має для позивача юридичне значення, так як від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення його особистих майнових прав, зокрема, оформлення спадкових прав після ОСОБА_3 .

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що була знайома з ОСОБА_3 та її чоловіком більше 10 років та мала з ОСОБА_3 дружні стосунки. У неї великий сад, врожай з якого допомагали збирати ОСОБА_3 з чоловіком ОСОБА_1 , який в подальшому перевозив його на ринок « ІНФОРМАЦІЯ_3 » де вона з ОСОБА_3 продавали. Від ОСОБА_3 вона в подальшому дізналась, що вони проживають у цивільному шлюбі. Вона неодноразова була у цій родині, яка проживала у квартирі АДРЕСА_3 . В двокімнатній квартирі вона бачила чоловічі речі та взуття позивача, який був також присутній вдома. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 приблизно 10 років дружно жили однією сім`єю як чоловік та дружина, вели спільне господарство та проводили ремонт. Позивач дуже добре відносився до ОСОБА_3 та завжди їй допомагав. Вона бачила, як ОСОБА_3 вбирала квартиру, готувала їжу для себе та чоловіка і її неодноразово запрошували до столу. Кому належала квартира вона не знає, одного разу бачила як ОСОБА_1 заповнював квитанції за комунальні послуги. ОСОБА_3 зазначала, що у шлюбі не була і дітей у неї не було. Останній час ОСОБА_3 скаржилась на болі в серці та тиск.

Свідок ОСОБА_4 показав, що він знає ОСОБА_1 з 2008-2009р., оскільки з ним працював, а ОСОБА_3 - приблизно з 2012р., коли став заїжджати до них за адресою: АДРЕСА_1 де ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом приблизно з 2013р. як чоловік та дружина і у яких був спільний побут. Також вони зустрічалися на вихідні, де ОСОБА_3 завжди запрошувала до столу. В квартирі були особисті речі, взуття, капці ОСОБА_1 . ОСОБА_3 прибирала у квартирі, готувала їжу, яку вживали разом з ОСОБА_1 . У ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був спільний бюджет, поділу не було, вони разом позичали гроші коли вирішили робити ремонт у квартирі де проживали, про що вдвох надали розписку. При ремонті зривалася підлога, замінювався кахель, шпалери, проводився ремонт ванни та туалету, замінювались крани, купувався диван. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 борг у розмірі 3000 доларів США повернули, про що він написав останнім розписку. При цьому ОСОБА_1 віддавав гроші, а ОСОБА_3 була поряд. Також одного разу позивач при ньому в касі сплачував комунальні послуги. Кому належала квартира та причини смерті ОСОБА_3 не знає.

Заслухавши позивача та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.

За ч.1,3 ст.13,ч.1 ст.49 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Сторонни користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ст. 76, ч.1,2,3 ст.77,79,80 ЦПК України:

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За ч.1,5,6 ст.81, ст.89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідноприписів п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає впорядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

ЦК України врегульовано порядок здійснення права на спадкування.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1,6 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Місцем відкриття спадщини відповідно ст.1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частини другої статті 1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 цього Кодексу.

Згідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець який проживав постійно разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову про неї. Малолітня, неповнолітня особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами 2-4 ст.1273 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно повторного свідоцтва про розірвання шлюбу від 13 квітня 2011р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розірвано 22 січня 1987 р., про що є відповідний запис за №42. (а.с.8)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 10.12.2020р. право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_3 , на підставі дублікату свідоцтва про право власності р.№ НОМЕР_1 , 18.11.1996р. ХМЦПДЖФ, дублікат видано 28.09.2010 р. № р.№ Д103-4-96-87890. Інформація з Державного реєстру Іпотек щодо зазначеної квартири відсутня. (а.с.15,16)

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №62548499 від 19.11.2020р. після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Л.Є. заведено спадкову справу №66788548, номер у нотаріуса 43/2020 від 19.11.2020р. (а.с.17)

За відповіддю приватного нотаріуса ХМНО Васікової Л.Є. за № 143/02-14 від 02 липня 2021 року на адресу позивачаповідомлено, що спадкова справа №43/2020 після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини та зазначено про відсутність інших заяв про прийняття спадщини.(а.с.68)

Як вбачається з розписки від 15.12.2018р. ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 3000 доларів США, які надавав їм у борг 10.06.2015р. Претензій до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не має. (а.с.18)

Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , про що здійснено відповідний запис за №203. (а.с.88)

Відповідно до квитанцій про сплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 відповідні кошти за липень, вересень 2019р. та лютий, березень, серпень 2020р. сплачено платником ОСОБА_1 (а.с.21,22)

Як вбачається з повної копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 відмітки про сімейний стан (укладення шлюбу) відсутні. (а.с.85-87)

Згідно відповіді Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції м.Харкова від 10.04.2021р.повідомлено про відсутність записів про шлюб та народження дітей відносно гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перевірку проведено з 01.01.1967 р. по теперішній час по первинним та поновленим актовим записам про шлюб та народження дітей, де архів зберігся повністю. Також проведено перевірку по Державному реєстру актів цивільного стану громадян де виявлено, що батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м.Харкові, матір – ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 також у м.Харкові. (а.с.57)

Згідно актового записупро смерть №10350 від 14 липня 2020р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 68 років. Актовий запис про смерть внесено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян за №00141298845. (а.с.99)

Мати позивача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 91 року, про що здійснено відповідний запис за №10903. (а.с.9)

Як вбачається з довідки про результати розгляду звернення ОСОБА_1 ЄО №23786 від 18.11.2020р. затвердженого начальником Холодногірського ВП ГУНП в Х/О 15.12.2020р. та листа на адресу ОСОБА_1 в ході розгляду матеріалу встановлено, як вказує заявник, що з 2013р. він знаходився у цивільному шлюбі з ОСОБА_10 ,1951 р.н. за адресою АДРЕСА_1 , мали спільний бюджет та вели спільний побут. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 померла за місцем мешкання, про що ОСОБА_1 не знав, т.я. доглядав за своєю матір`ю яка пізніше також померла. Заявник приїхав до моргу з метою отримання тіла для поховання, але в цьому йому відмовили, оскільки він не знаходився з померлою в зареєстрованому шлюбі. Також ОСОБА_1 повідомив що не має доступу до кв. АДРЕСА_3 , де він мешкав, і де знаходилися його особисті речі та спільне нажите з померлою майно, оскільки замок квартири був замінений невідомою особою, внаслідок чого ОСОБА_1 звернувся в поліцію.Під час проведення перевірки з виходом на місце, інформація підтвердилась. В бесіді з сусідами та мешканцями будинку АДРЕСА_4 , останні повідомили, що дійсно в квартирі АДРЕСА_5 зазначеного будинку мешкала ОСОБА_10 разом з її цивільним чоловіком ОСОБА_1 . Під час подальшої перевірки вживалися заходи щодо встановлення невідомої особи, яка змінила замок у квартирі АДРЕСА_5 , а також щодо встановлення об`єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак злочину, однак прийнятими заходами встановити вищезазначене не вдалося можливим. ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду та прийнято рішення про припинення подальшого розглядуЄО №23786 від 18.11.2020р., про що повідомлений заявник. (а.с.13,14)

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Визнання факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років до дня відкриття спадщини необхідно позивачу для визнання спадкоємцем четвертої черги відповідно до ст.1264 ЦК України, на що посилався ОСОБА_1 у своїй заяві.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої ст.3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» defacto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

У постанові від 17 червня 2020 року, справа №755/18012/16, Верховний Суд зробив правовий висновок, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

ОСОБА_1 у позовній заяві просив встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 та визнати його спадкоємцем четвертої черги після смерті останньої.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Суд дійшов до висновку, що факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, ведення спільного бюджету та господарства і наявність взаємних прав та обов`язків між ними понад 5 років підтверджується письмовими доказами, а саме довідкою ГУНП Харківської області про результати розгляду звернення ОСОБА_1 ЄО №23786 від 18.11.2020 року, квитанціями про оплату комунальних послуг, розпискою від 15.12.2018р. про повернення ОСОБА_11 боргу від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що в судовому засіданні підтвердив свідок.

Окрім того, факт спільного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_1 з ОСОБА_3 понад п`ять років підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , особистими показами ОСОБА_1 , допитаного в якості свідка у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає таким, що підтверджується факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу у період з 01.01.2013 по 06.06.2020 рік.

Враховуючи відповідь приватного нотаріуса ХМНО Васікової Л.Є. № 143/02-14 від 02 липня 2021 року що крім заяви ОСОБА_1 інших заяв по спадковій справі не надходило, що підтверджує відсутність порушення прав та інтересів інших осіб, суд також задовольняє позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ст. 1264 ЦК України.

Оскільки позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідача суд такі витрати не стягує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.29, 1217,1220, 1221, 1258, 1259, 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 4, 12,13, 76, 77, 81, 247,259, 263, 264-265, 273, 315ЦПК України, ст. ст.3,7,9,74 СК України, п. 6 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом-задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з ОСОБА_3 (дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_11 , дата смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) понад п`ять років до часу відкриття спадщини, у період з 01.01.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто по день смерті ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 ) спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_3 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_11 , дата смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повнерішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2021 року.

Суддя Л.Г. Проценко