Ухвала суду № 100922351, 08.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

08 листопада 2021 р. Справа № 120/2937/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у порядку письмового провадження заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 25.09.2020 в строк, визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.09.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти мотивоване рішення у формі наказу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

21.07.2021 року видано виконавчий лист у цій справі.

Позивачем до суду подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява обґрунтована тим, що 27.05.2021 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким розділом Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України доповнено п. 24, відповідно до якого визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Таким чином, з 27.05.2021 року головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не має повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Ухвалою від 29.10.2021 року вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання учасники справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не прибули, що відповідно до ч. 2 ст. 379 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.

Заявником надано клопотання про розгляд заяви в письмовому проваджені, окремо наголошено, що заяву про заміну сторони виконавчого провадження, підтримує в повному обсязі.

03.11.2021 від стягувача на адресу суду надійшло заперечення щодо заяви. Так, представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області заперечив щодо задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Крім того, просив розгляд справи провести за його відсутності.

04.11.2021 року до суду представником Жмеринської міської ради подано відзив на заяву. Крім того просив розгляд справи провести за його відсутності.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд заяви проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у заяві та матеріали адміністративної справи, суд не знаходить підстав для задоволення даної заяви, з наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво передбачено статтею 52 КАС України, згідно з якою у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що під правонаступництвом на стадії виконання рішення суду слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у справі та/чи виконавчому провадженні. Докази такого переходу прав та обов`язків повинні бути надані до суду заінтересованою особою, яка звернулася до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Предметом спору в адміністративній справі була перевірка правомірності дій ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

Так, обрана позивачем земельна ділянка орієнтовною площею 1,5 га розташована на території бувшої Білоковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. З підстав чого заявник зауважує, що на стадії виконання рішення відповідач у справіф не є розпорядником земельної ділянки з огляду на набрання чинності 27.05.2021 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу

Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Воднораз, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 1 статті 122 ЗК України).

Згідно з частиною 1 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Пунктом "а" частини 5 статті 83 ЗК України передбачено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності.

Відповідно до частини 1 статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Однак належним буде зауважити, що до матеріалі заяви не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив, про процес передачі/передачу земельних ділянок до комунальної власності Жмеринської міської ради Вінницької області.

Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа - головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області зареєстровано 27.04.2015 року та його функції на даний час не припинені та не передані.

Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про наявність обставин, які зумовлюють правонаступництво, оскільки відповідач, як юридична особа не припинена та не реорганізована, а отже не може вибути з виконавчого провадження.

Суд зазначає, що у даному випадку одночасно з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", не відбулась передача адміністративної компетенції, а відтак Жмеринська міська рада Вінницького району не є правонаступником головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Більше того, слід наголосити, що у разі переходу права розпорядження земельною ділянкою до Жмеринської міської ради Вінницького району не може зумовлюватися покладання на вказану особу обов`язку виконати рішення суду, оскільки вона не була учасником спірних правовідносин та не створювала передумов для їх виникнення.

До того ж, відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно ефективно виконуватись і не повинно існувати можливості (крім виняткових випадків) перегляду остаточного судового рішення (дотримання принципу res judicata).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження по даній справі..

Керуючись ст.ст. 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович