Рішення № 100921468, 03.11.2021, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №409/1388/20

Пров.№2/409/125/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року смт. Білокуракине

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі головуючого судді Титова А.О.

за участю секретаря судового засідання Малик А.М.

за участю:

представника позивача - адвоката Компанієць В.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білокуракинського районного суду Луганської області справу

за позовом ОСОБА_1

до:

1) ПрАТ Страхова компанія "ПЗУ Україна",

2) ОСОБА_2 ,

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПрАТ СК «ВУСО»,

про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА:

1. Правові позиції учасників справи

1.1. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1.1.1. Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про стягнення з першого відповідача - ПрАТ Страхова компанія "ПЗУ Україна", 32491,00 грн матеріальної шкоди, а з другого відповідача - ОСОБА_2 , 70 000 грн моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП (дорожньо-транспортної пригоди).

1.1.2. В обґрунтування позову вказано, що 28.08.2019 року сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) під керуванням позивача та автомобіля ВАЗ 21061 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням другого відповідача, в результаті чого, належний позивачу транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

1.1.3. За наслідками ДТП працівниками Національної поліції складено протокол про вчинення другим відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

1.1.4. Розмір матеріальних збитків, завданих позивачу, згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 13.05.2020 року, становить 32491,00 грн.

1.1.5. Також, позивач вказує, що внаслідок ДТП йому спричинено моральну шкоду, оскільки за відсутності регулярних доходів, а також не здійснення відшкодування з боку відповідачів, позивач не має можливості відремонтувати свій пошкоджений автомобіль, що позбавляє його заходу пересування.

Пошкодження автомобілю привело до пригніченого стану позивача, він постійно нервував, стан здоров`я погіршувався, що призвело до розвитку тяжкого захворювання. Розмір моральної шкоди, заявленої до відшкодування - 70000,00 грн.

1.1.6. Оскільки другий відповідач, з вини якого на думку позивача сталася ДТП, а також перший відповідач як страхових другого відповідача за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у добровільному порядку не відшкодували заподіяну внаслідок ДТП майнову та моральну шкоду, позивач просить позов задовольнити.

1.2. Правові позиції відповідачів, заперечення проти позову

1.2.1. Перший відповідач - ПрАТ Страхова компанія "ПЗУ Україна", направив на адресу суду відзив на позову заяву, де вказав, що цивільна правова відповідальність другого відповідача на момент ДТП дійсно була застрахована полісом №9269362.

1.2.2. В той же час, оскільки постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.09.2019 року провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю в діях другого відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП - підстави для задоволення позову відсутні.

1.2.3. Другий відповідач у відзиві проти доводів позовної заяви заперечує, та вказує, що постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.09.2019 року провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю в діях другого відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а тому - підстави для задоволення позову відсутні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом

2.1. 28.08.2019 року сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) під керуванням позивача та автомобіля ВАЗ 21061 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням другого відповідача, в результаті чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

2.2. За наслідками ДТП працівниками Національної поліції складено протокол про вчинення другим відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

2.3. Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.09.2019 року у справі №409/1972/19 провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в діях другого відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Вказана постанова суду набрала законної сили.

2.4. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, судова автотехнічна експертиза не призначалась.

2.5. У висновку призначеної судом у цій цивільній справі за клопотанням позивача судової експертизи від 19.04.2021 року наведено два варіанти розвитку механізму ДТП.

При варіанті розвитку механізму ДТП, де напрямок ґрунтової дороги в напрямку руху автомобіля ВАЗ-2109 має різке заокруглення вправо, тобто автомобіль ВАЗ-21061 наближався до місця зіткнення справа наліво відносно напрямку руху автомобіля ВАЗ-2109:

- в діях водія автомобілю ВАЗ -21061 (другого відповідача) невідповідностей технічним вимогам пунктів Правил дорожнього руху, які б знаходились в причинному зв`язку з ДТП, не встановлено;

- дії водія автомобілю ВАЗ-2109 (позивача) не відповідали технічним вимогам пункту 10.11 Правил дорожнього руху та знаходились в причинному зв`язку з ДТП.

При варіанті розвитку механізму ДТП де напрямок ґрунтової дороги в напрямку руху автомобіля ВАЗ-2109 має незначне заокруглення вправо, тобто автомобіль ВАЗ-21061 наближався до місця зіткнення у зустрічному напрямку відносно напрямку руху автомобіля ВАЗ-2109:

- в діях водія автомобіля ВАЗ-2109 (позивача) невідповідностей технічним вимогам пунктів Правил дорожнього руху, які б знаходились у причинному зв`язку з ДТП, не встановлено;

- якщо водій автомобіля ВАЗ-21061 (другий відповідач) на момент ДТП рухався не змінюючи напрямку руху, його дії не відповідали технічним вимогам пунктів 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху та знаходились в причинному зв`язку з ДТП.

3. Мотиви суду та застосовані норми права

3.1. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

3.1.1. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187,1188 ЦК України.

3.1.2. Згідно із частинами 2 та 5 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

3.1.3. Частиною 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

3.2. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду

3.2.1. Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

3.2.2. Згідно частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

3.2.3. Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

3.2.4. З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина 2 статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

3.2.5. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

3.3. Підстави звільнення від доказування, преюдиція

3.3.1. Статтею 82 ЦПК України визначені підстави звільнення від доказування. Положеннями частини 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

3.3.2. Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, які не підлягають доведенню в іншій справі.

3.3.3. З огляду на обставини цієї справи, суд звертає увагу та враховує судову практику, викладену в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, де суди, зокрема і Верховний суд, так само розглядали в порядку цивільного судочинства позовні вимоги до водія - учасника ДТП та його страховика, за умов закриття судом справи про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях такого водія складу адміністративного правопорушення.

3.3.4. У згаданій справі Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вказав на те, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, а тому - постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, звільняє такого водія від відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

4. Оцінка та висновки суду

4.1. Оскільки постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.09.2019 року у справі №409/1972/19 провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в діях другого відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, приймаючи до уваги те, що вказана постанова суду набрала законної сили, суд дійшов висновку, що вина другого відповідача у вчиненні ДТП, в результаті пошкоджено автомобіль позивача - не встановлена, що вказує на відсутність правових підстав для покладення на першого відповідача обов`язку відшкодувати позивачу майнову шкоду як страховика другого відповідача за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, а на другого відповідача - обов`язку відшкодувати позивачу моральну шкоду.

4.2. За таких обставин, у позові слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України, суд ухвалив:

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Компанієць Вячеслав Валерійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4 від 03.04.2014 року, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 і.

Представник відповідача: Чорнуха Іван Прокофійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5 від 16.05.2001 року, адреса: вул. Квіткова буд. 85, смт. Білокуракине Луганської області .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Страхова компанція "ПЗУ Україна" , код ЄДРПОУ 20782312, адреса: вул. Січових Стрільців буд. 40, м. Київ.

Третя особа на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО» , код ЄДРПОУ 31650052, адреса: м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31.

Повний текст рішення складено 08.11.2021 року.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області А.О. Титов