Рішення № 100921088, 09.11.2021, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/803/21

провадження № 2/388/427/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2021м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Степанов С.В.

при секретарі - Гриненко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, державний виконавець Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Матвієнко Аліна Олегівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем зареєстрований у реєстрі за № 2439 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ФІНАНС» (далі ТОВ «КВАНТ ФІНАНС») заборгованості за кредитним договором № IKAPNABG.202 956.001 від 12.12.2013 року за період з 23.09.2019 року по 05.06.2020 року у розмірі 57004,38 грн.

Позов мотивує тим, 24.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем було вчинено виконавчий напис який зареєстровано в реєстрі за № 2439 про стягнення з нього на користь ТОВ «КВАН ФІНАНС» заборгованості в сумі 57004,38 грн., за період з 23.09.2019 року по 05.06.2020 року по кредитному договору №IKAPNABG.202 956.001 від 12.12.2013 року. За вказаним виконавчим написом державним виконавцем Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 9 (м.Дніпро) Матвієнко А.О. відкрито виконавче провадження № 64669323 від 02.03.2021р.

Спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість не є безспірною. За виконавчим документом здійснюється стягнення заборгованості, що виникла на підставі кредитного договору № IKAPNABG.202 956.001 від 12.12.2013 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ».

Так, нотаріусом не було з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості зокрема розміру основної суми боргу та відсотків за користування кредитом a також підстав вимог ТОВ «КВАНТ ФІНАСН» з яким позивач ніяких договірних відносин не мав.

ОСОБА_1 стверджує, що після отримання кредитних коштів здійснював погашення кредиту і заявлена до стягнення сума не є безспірною тобто, раніше взяті на себе зобов`язання виконував. Про неможливість встановлення за поданими документами безспірності заборгованості свідчить і те, що відповідачем не було направлено вимогу про погашення суми заборгованості за кредитом (усунення порушень вимог кредитного договору), доказів отримання позивачем такої вимоги не має.

Не був повідомлений про відступлення права вимоги за кредитним договором від 30 липня 2012 року. Виконавчий напис вчинено за межами строку позовної давності.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «КВАНТ ФІНАНС» в судовому засідання заперечував проти заявлених позовних вимог про що раніше надсилав до суду відзив на позовну заяву. Не визнає позов та просить відмовити у ньому. Вважає, що відсутні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. в судове засідання не з`явився, пояснення щодо позову до суду не надіслав.

Державний виконавець Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Матвієнко А.О. в судове засідання не з`явився, пояснення щодо позову до суду не надіслала.

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження на підставі ст.274 ЦПК України.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 12 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТОК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №IKAPNABG.202 956.001 згідно якого останньому був наданий кредит у сумі 76 244,74 гривень. Термін користування кредитом до 11 грудня 2020 року. Кредит надавався позичальнику на придбання авто GEELY MK 2013р.

24 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 2439 про звернення стягнення на автомобіль марки GEELY, модель МК, 2013 року випуску, тип СЕДАН - В, колір Білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Зазначений автомобіль на підставі договору застави рухомого майна № ZXA019500.202956.002, вчиненого 12 грудня 2013 року Кучман І.І. , приватним нотаріусом Киворізького міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 3572, переданий у забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № IKAPNABG.202 956.001 від 12 грудня 2013 перед ТОВ «КВАНТ ФІНАНС». Період за яким проводиться стягнення з 23 вересня 2019 року по 05 червня 2020 року. За рахунок коштів від реалізації автомобіля, пропонується задовольнити вимоги ТОВ «КВАНТ ФІНАНС» у розмірі - 57 004, 38 гривень (а.с. 7).

02.03.2021 року державним виконавцем Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Матвієнко А.О. у виконавчому провадженні № 64669323 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 2439 виданого 24.12.2020 року про звернення стягнення на автомобіль марки GEELY, модель МК, 2013 року випуску, тип СЕДАН - В, колір Білий, номер шасі (кузова, рама) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований :8013 від 10.12.2013 року, Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , вартістю 82 900,00 грн., що належить на праві власності ОСОБА_1 .. За рахунок коштів, отриманих від реалізації автомобіля, задовольнити вимоги ТзОВ «КВАНТ ФІНАС» у розмірі - 57004,38 гривень (а.с.8).

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 Порядку.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (Перелік документів) передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі (висновок Верховного Суду у постанові від 5 березня 2018 року, справа № 756/11960/15-ц).

За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

У цій справі судом установлено, про що вище зазначалось, що зобов`язання зі сплати кредиту повинно здійснюватися протягом одного року (364/365 календарних днів). Аналізуючи зміст кредитного договору та додані до нього матеріали, можливо дійти висновку, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису сплинув загальний строк позовної давності.

Згідно зі спірним виконавчим написом нотаріуса, заборгованість ОСОБА_1 на користь ТзОВ «КВАНТ ФІНАНС» стягнуто за період з 23 вересня 2019 року по 05 червня 2020 року, включаючи основну заборгованість за кредитом та проценти.

Однак, заборгованість за вищезазначеними складовими не могла виникнути після закінчення строку дії кредитного договору (строку виконання зобов`язання).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 липня 2019 року (справа № 916/3006/17) зазначила, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 307/1580/17, щодо застосування положень ч. 2 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», зокрема про те, що ця норма не обмежує трирічним строком нарахування заборгованості, на стягнення якої вчиняється виконавчий напис, за умови встановлення сторонами відповідно до ст. 259 ЦК України збільшеної позовної давності для відповідної вимоги, оскільки вважає, що зазначений строк не можна змінити домовленістю сторін.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості.

Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених ст. 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Окремо слід зазначити, що у цій справі відповідач за спірним виконавчим написом набув право вимоги за кредитним договором № IKAPNABG.202 956.001 від 12 грудня 2013 року, після відступлення прав вимоги за кредитними договорами № IKAPNABG.202 956.001 від 12 грудня 2013 року від первісного кредитора Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ФІНАНС», а після цього до відповідача на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № IKAPNABG.202 956.001 від 12 грудня 2013 року.

Вищезазначені судом обставини дають підстави стверджувати, що заборгованість у сумі 57004,38 грн на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису не була безспірною, а тому нотаріус за відсутності підстав вчинив виконавчий напис, порушивши вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

З огляду на вищезазначене, понесені у цій справі ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн підлягають стягненню з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 18, 257 ЦК України, ст. ст. 1, 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, державний виконавець Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Матвієнко Аліна Олегівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем зареєстрований у реєстрі за № 2439 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № IKAPNABG.202 956.001 від 12.12.2013 року за період з 23.09.2019 року по 05.06.2020 року у розмірі 57004,38 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43352927) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП- НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.В. Степанов