Рішення № 100920774, 09.11.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15504/21

Провадження № 2-а/344/288/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора взводу №3 роти ТОР УПП в Івано-Франківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Петренко Юрія Івановича про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Інспектора взводу №3 роти ТОР УПП в Івано-Франківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Петренко Юрія Івановича про визнання протиправною та скасування постанови. В обгрунтування позову зазначив, що 20.09.2021 року інспектором взводу №3 роти ТОР УПП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №960688 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно постанови, ніби 20.09.2021 року о 16 год. 10 хв. в м. Івано - Франківську по вул. Галицька керуючи транспортним засобом «Chevrolet» реєстраційний номер НОМЕР_1 проїхав регульоване перехрестя вулиць Витвицького - Галицька на заборонений сигнал світлофора, не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідчені водія, не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.2.1, п.2.4, п.8.7.3 ПДР України за що відповідальність передбачена частиною 2І статті 122 КУпАП. З даною постановою не погоджується, оскільки жодного правопорушення не вчиняв. Вважає, що постанова є протиправною, викладені в ній дані безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, порушенням його права на захист, без належного з`ясування всіх обставин справи і дослідження доказів та без підтвердження наявності в її діях складу адміністративного правопорушення в зв`язку з чим підлягає скасуванню, як незаконна.

Зазначає, що підставою зупинки його транспортного засобу поліцейський назвав порушення ним Правил дорожнього руху України, що полягає в проїзді на заборонений сигнал світлофора, без конкретизації їх підпунктів. На його вимогу, пред`явити докази факту недотримання ним вимог ПДР України поліцейський відмовив, зазначивши, що доказом порушення вимог ПДР є відеозапис з відео реєстратора службового автомобіля і з такими доказами він не зобов`язаний знайомити позивача, а при бажанні він зможе ознайомитися з ними в суді в разі оскарження постанови та вимагав надати документи на транспортний засіб та посвідчення водія для складення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. На що позивач відповів, що вимога службових осіб про надання документів без надання доказів вчинення правопорушення порушує його права та є неправомірною. При цьому, він не відмовлявся пред`явити документи після ознайомлення з відповідними доказами. Після чого, без наявності на те правових підстав, поліцейським було здійснено затримання позивача та поміщено в службовий автомобіль з використанням спеціальних засобів - кайданок, доставлено до Івано-Франківського відділу поліції (вул. Бельведерська, 32), чим фактично позбавлено свободи. Вже у відділі поліції, поліцейським була винесено відносно нього оскаржувану постанову, в якій зокрема зазначено в якості доказу відео реєстратор DМ4999, з яким його при винесенні постанови ознайомлено не було. При цьому, на неодноразові вимоги скористатися визначеним ст.268 КУпАП правом на отримання юридичної допомоги та залучити адвоката, поліцейським відмовлено, тим самими порушено право на захист і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (постанова КАС ВС від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а).

Таким чином, оскаржувана постанова винесена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, порушенням його права на захист, не відповідає вимогам, передбаченим ст.283 КУпАП щодо її змісту, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження в діях позивача об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, що свідчить про незаконність оскаржуваного рішення і наявність підстав для скасування постанови та закриття провадження по справі. Враховуючи наведене просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 від 20.09.2021 року відносно нього за ч.2 ст.122 КУпАП та закрити провадження по справі.

05.11.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який не відповідає вимогам п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України, оскільки до нього не долучено документів, що підтверджують його надіслання (надання) і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали. Просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явися, у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що просить справу розглядати без його участі.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Встановлено, що 20.09.2021 року інспектор взводу №3 роти ТОР УПП в Івано-Франківській області ДПП старший лейтенант поліції Петренко Ю.І. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №960688, у якій зазначено, що ОСОБА_1 20.09.2021 року о 16 год. 10 хв. в м. Івано - Франківську по вул. Галицька керуючи транспортним засобом «Chevrolet SPARK» реєстраційний номер НОМЕР_1 проїхав регульоване перехрестя вулиць Витвицького - Галицька на заборонений сигнал світлофора, не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, порушив п.2.1, п.2.4, п.8.7.3 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Ч.2. ст. 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.72,73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Представником відповідача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем правил ПДР, а саме проїзду регульованого перехрестя вулиць на заборонений сигнал світлофора.

За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП.

Крім того, у постанові серії ДПО18 №960688 від 20.09.2021 року інспектором зазначено про порушення п.2.1, п.2.4 ПДР України, однак відповідальність за недотримання вимог вищевказаних пунктів ПДР передбачена частиною 1 статті 126 КУпАП.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також слід зазначити, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 неодноразово виявляв бажання скористатись правовою допомогою, що підтверджується наданим суду відеозаписом з нагрудної камери інспектора. Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. А тому суд вважає, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскаржувана постанова серії ДПО18 №960688 від 20.09.2021 року підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано до суду докази щодо обсягу наданих послуг, а саме квитанцію № 247486 від 30.09.2021 року про сплату адвокату Рогів Т.Р. 500 гривень за підготовку позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до преконання про наявність підстав для відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 454 гривні та витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 500 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9 КАС України, ст. ст. 247, 280, 288, 289, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора взводу №3 роти ТОР УПП в Івано-Франківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Петренко Юрія Івановича про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову серії ДПО18 №960688 від 20.09.2021 року винесену інспектором взводу №3 роти ТОР УПП в Івано-Франківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Петренко Юрієм Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м.Київ, вулиця Федора Ернеста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п"ятдесят чотири) гривні 00 копійок та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 500 (п"ятсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя О.А. Татарінова