Рішення № 100920687, 08.11.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/953/21

Номер провадження 2/341/642/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Фрик Т. В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки ОСОБА_2 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Галицької міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 заповіту не складав. Після смерті батька прийняла спадщину мати позивачки - ОСОБА_5 , проте докуменально її не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . За життя ОСОБА_5 склала заповіт від 26 березня 2009 року, яким усе належне їй майно заповіла ОСОБА_1 . Позивачка бажає успадкувати належне ОСОБА_5 нерухоме майно, а саме будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, однак першкодою у нотаріальному оформленні є відсутність правовстановлюючих документів на це майно.

З огляду на викладене, позивачка просить суд визнати за нею право власності на спадкове нерухоме майно за заповітом, а саме будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14 липня 2021 року.

У підготовчому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та просили суд їх задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Через канцелярію суду 02 липня 2021 року подав заяву, у якій просить справу розглядати без участі представника Галицької міської ради Івано-Франківської області, позовні вимоги визнає (а. с. 35).

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частини третьої статті 223 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності відповідача, оскільки Галицька міська рада Івано-Франківської області повідомлена належним чином про підготовче судове засідання, предстаник заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав та просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача (а. с. 35).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, суд установив наступні фактичні обставини у справі.

Згідно зі змістом наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Демешківською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області, підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12).

Відповідно до довідки від 08 квітня 2021 року № 103, виданої Демешківським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується, що заповіт від імені ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 , не посвідчувався (а. с. 54).

Згідно з копією довідки від 08 квітня 2021 року № 144, виданої Демешківським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується, що ОСОБА_4 проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 з дружиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 52).

Отже, після смерті ОСОБА_4 спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину була його дружина - ОСОБА_5 , однак юридично не оформила своїх спадкових прав.

Відповідно до змісту копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане Демешківською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області, підтверджується, що спадкодавиця ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13).

Згідно з копією заповіту від 26 березня 2009 року, посвідченого секретарем виконкому Демешківської сільської ради, внесеного в реєстрі за № 11, підтверджується, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті, все належне їй майно заповіла позивачці ОСОБА_1 (а. с. 14).

Згідно з довідкою від 14 квітня 2021 року № 153, виданою Демешківським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується те, що заповіт від імені ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не змінювався і не скасовувався (а. с. 51).

Відповідно до довідки від 05 квітня 2021 року № 99, виданої Демешківським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується те, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала і була зареєстрована одна по АДРЕСА_1 (а. с. 53).

Те, що позивачка є донькою спадкодавців, підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке видане повторно 30 березня 2021 року Галицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), де у графі «батько» зазначено " ОСОБА_4 " у графі «мати» зазначено " ОСОБА_5 " (а. с. 8).

Відповідно до змісту копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , яке видане 21 травня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, позивачка змінила прізвище на « ОСОБА_6 » ( а. с. 9).

На замовлення спадкодавця ОСОБА_4 24 вересня 1990 року виготовлений технічний паспорт на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 18-22).

Відповідно до копії характеристики з технічного паспорта, що знаходиться за вищевказаною адресою, який збудований 1970 року, підтверджується факт побудови вказаного будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме: з стайнею-стодолою літера «Б», літньою кухнею літера «В», коморою літера «Г», криницею № 1, воротами № 2, огорожею № 3, огорожею № 4 та підвалом літера «в» (а. с. 22).

Згідно з довідкою від 05 листопада 2021 року № 247, виданою Демешківським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується те, що відповідно до погосподарської книги у с. Німшин з 1991 року вулиця Бутеліна перейменована на АДРЕСА_1 (а. с. 50).

Відповідно до довідки від 05 листопада 2021 року № 248, виданої Демешківським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується те, що згідно з погосподарською книгою № 0328-1, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 побудований у 1970 році та власником будинку був ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 60).

Згідно з довідкою від 08 квітня 2021 року № 145, виданою Демешківським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується те, що згідно з погосподарською книгою № 0328-1, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 побудований у 1970 році та власницею будинку була спадкодавиця ОСОБА_5 (а. с. 55).

З листа державного нотаріуса Галицької районної державної нотаріальної контори Кіщук Л. І. від 08 липня 2021 року № 556/02-14 убачається, що Галицька районна державна нотаріальна контора після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18 серпня 2014 року завела спадкову справу за № 281/2014. Із заявою про прийняття спадщини від 06 серпня 2014 року № 532 та видачу свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно (заява від 20 травня 2021 року № 379) за заповітом, посвідченим 26 березня 2009 року, Демешківською сільською радою Галицького району Івано-Франківської області, реєстровий номер 11, звернулась дочка спадкодавиці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . 20 травня 2021 року ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0, 8051 га, яка належала ОСОБА_5 видані свідоцтва про право на спадщину. У видачі свідоцтв про право на спадщину на спірний житловий будинок нотаріус відмовила у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на це майно (а. с. 36).

ОСОБА_7 (брат позивачки) на адресу суду 05 листопада 2021 року надіслав заяву, в якій зазначає, що із заявою про прийняття спадщини після смерті матері до нотаріальної контори не звертався, оскільки на спадкове майно не претендує та не заперечує щодо задоволення позову (а. с. 47).

Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців.

Враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_4 помер до набрання чинності Цивільним Кодексом України, а саме до 01 січня 2004 року, тому, відповідно до статті 5 ЦК України, до даних правовідносин необхідно застосовувати норми Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, який регулював відносини спадкування на момент смерті спадкодавиці.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до частини першої та другої статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно з приписів частини першої статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до частини другої статті 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду справ про спадкування» при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Суд установив, що на замовлення спадкодавця ОСОБА_4 24 вересня 1990 року виготовлений технічний паспорт на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 18-22).

Оскільки технічний паспорт, який міститься у матеріалах справи, виготовлений спадкодавцем ОСОБА_4 за його життя, тобто у 1990 році, та спадкодавець був зареєстрований і проживав у спірному будинковолодінні, то суд вважає, що це будинковолодіння належало саме ОСОБА_4 .

Відповідно до копії довідки від 05 листопада 2021 року № 247, виданою Демешківським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується те, що відповідно до погосподарської книги у с. Німшин з 1991 року вулиця Бутеліна перейменована на АДРЕСА_1 (а. с. 50).

Таким чином, суд дійшов висновку, що житловий будинок, який належав спадкодавцю ОСОБА_4 , розташований по АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину була його дружина - ОСОБА_5 , однак юридично не оформила своїх спадкових прав.

За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року №1212-VII " Про внесення змін до статті 19 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" доповнено частиною третьою, якою передбачено, що для здійснення державної реєстрації прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об?єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05 вересня 1992 року, проведення технічної інвентаризації не потребується. Документом, що замінює технічний паспорт у разі його відсутності, є виписка з погосподарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради ( у разі, якщо такий орган не створений- сільським головою) або відповідною архівною установою.

Відповідно до списку членів господарства із записів з погосподарської книги за 2011-2015 роки, батько позивачки ОСОБА_4 - голова сім`ї, мати позивачки - ОСОБА_5 - дружина (а. с. 61-62). Отже мати позивачки спадкодавиця ОСОБА_5 є дружиною ОСОБА_4 та проживала разом з батьком позивачки у спірному будинковолодінні.

Суд установив, що відповідно до довідки, виданої 05 листопада 2021 року № 248 Демешківським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується те, що згідно з погосподарською книгою № 0328-1, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 побудований у 1970 році та власником будинку був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 60), а після його смерті власницею будинку була спадкодавиця ОСОБА_5 (а. с. 55).

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд установив та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом на спадкове майно, зокрема, на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке на день смерті належало її матері ОСОБА_5 . Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно не встановлено. Брат позивачки ОСОБА_7 на спадкове майно не претендує (а. с. 47).

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем пред`явленої позовної вимоги не суперечить закону та не порушує, права свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, за вказаних обставин, суд, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, коло спадкоємців та склад спадкового майна, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , той факт, що батько позивачки спадкодавець ОСОБА_4 володів правом власності на спірне будинковолодіння, а спадкодавиця ОСОБА_5 , як спадкоємиця за законом, прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, а також, приймаючи до уваги, що позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 та визнання позову відповідачем, та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Галицької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове нерухоме майно за заповітом, а саме право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2021 року.

Сторони:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

відповідач: Галицька міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: Майдан Різдва, 16, м. Галич Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04054263.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ