Ухвала суду № 100920498, 08.11.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1901/21

1-кп/214/634/21

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі – Петренко К.І.

за участю прокурора – Ширинова Р.М.

за участю захисника – Шаповалова І.В.

за участю обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12019040730002778 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.3 КК України, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Прокурор подав до суду клопотання, в якому просить: застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носієм електронного приладу терміном 60 діб; заборонити обвинуваченому цілодобово залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначив наступне. Дія раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу сплинула.

Наполягає, що ризики які враховувались при обранні та продовженні запобіжного заходу на сьогоднішній день існують, виникла необхідність у обранні запобіжного заходу під час судового розгляду з наступних підстав. Вказує, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що приблизно з 2016 року являється знайомим з ОСОБА_2 . Приблизно на початку листопада 2019 року ОСОБА_1 при випадковій зустрічі з ОСОБА_2 дізнався, що остання має у власності автомобіль марки MAZDACX-5, 2016 року випуску, номер кузова, шасі НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі за текстом «автомобіль «Мазда»). Вказує, що приблизно в той самий час, у ОСОБА_1 , виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, який належить ОСОБА_2 . 23.11.2019 ОСОБА_1 реалізовуючи свій умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою власного збагачення, приблизно о 13:00 годині, зустрівся з ОСОБА_2 , яка перебувала під керуванням належного їй вищевказаного транспортного засобу, неподалік від житлового будинку АДРЕСА_2 . Під час зустрічі, ОСОБА_1 задля схиляння ОСОБА_2 на передачу йому належного їй вищевказаного транспортного засобу, у незаконний спосіб, повідомив останній, що вона винна йому грошових коштів, за те що він нібито має пряме відношення до покращення її життєвих обставин і виразив їй вимогу про те, що вона винна йому 30 000 доларів США, і щоб перекрити надуманий ОСОБА_1 борг, вона має передати йому належний їй вищевказаний транспортний засіб. В свою чергу ОСОБА_2 заперечила ОСОБА_1 , та повідомила йому, що вона йому нічого не винна та він не має жодного відношення до її фінансового положення. Зазначає, що отримавши відмову від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зрозумів для себе те, що вищевказаний спосіб, який був обраний останнім для досягнення умислу не надав бажаного результату, вирішив заволодіти транспортним засобом ОСОБА_2 , шляхом зловживання її довірою, для чого вирішив, ввести останню в оману, створити хибну уяву для останньої, що в нього є покупці на її транспортний засіб, які можуть придбати у неї транспортний засіб за вигідну ціну, вчинити перереєстрацію транспортного засобу, однак грошові кошти останній не передавати. Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 заспокоїв ОСОБА_2 , увійшов до неї в довіру та запропонував їй продати належний їй транспортний засіб його родичам за гроші у сумі 350 000 гривень. В свою чергу, ОСОБА_2 повіривши ОСОБА_1 погодилася на його пропозицію. Того ж дня, 23.11.2019 року приблизно о 14:00 годин, ОСОБА_1 , продовжуючи свої умисні дії направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, прибув разом з ОСОБА_2 до території де розташований Територіальний сервісний центр №1248 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області ГСЦ МВС України, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова 31, де ОСОБА_1 не бажаючи в подальшому бути викритим, з метою приховування його причетності до незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2 , домовився з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те щоб останній за грошову винагороду отриману від ОСОБА_1 , підробив документи, щодо купівлі – продажу транспортного засобу, шляхом використання документів ТОВ «СВІТ АВТО ПЛЮС», до якого ОСОБА_3 , не мав жодного відношення, на що останній погодився. ОСОБА_3 перебуваючи в тимчасовому приміщенні, яке розташоване на вищевказаній території, за грошову винагороду отриману від ОСОБА_1 , не маючи жодного відношення до ТОВ «СВІТ АВТО ПЛЮС» підробив договір комісії №7167/19/009886 від 23.11.2019 між ТОВ «СВІТ АВТО ПЛЮС» та ОСОБА_2 , в якому остання, довіряючи ОСОБА_1 , будучи впевненою, що від продажу транспортного засобу, вона отримає обумовлену суму від ОСОБА_1 , поставила свій підпис, та договір купівлі – продажу вищевказаного транспортного засобу №7167/19/009886 від 23.11.2019 між ТОВ «СВІТ АВТО ПЛЮС» та ОСОБА_4 , за відсутності останньої в місці складання договору, які одразу ж передав ОСОБА_1 . Після отримання від ОСОБА_3 , вищевказаних документів, ОСОБА_1 , 23.11.2019, на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу ТСЦ №1248 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області, ГСЦ МВС України, право власності на належний транспортний засіб було зареєстровано за ОСОБА_4 з якою ОСОБА_1 має родинні зв`язки. Вказує, що вчинивши вищевказані дії, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваного ним діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи настання таких, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_2 , продовжуючи свої умисні дії, не передав ОСОБА_2 , обумовлену суму грошових коштів за продаж нею вищевказаного транспортного засобу, при цьому незаконно фактично незаконно заволодів належним їй вищевказаним транспортним засобом, а саме легковим автомобілем марки Мазда, яким розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 велику матеріальну шкоду, яка відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи, №Д12/09/20 від 14.09.2020, складає 504 920 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, за ознаками: незаконного заволодіння транспортним засобом, якщо воно завдало великої матеріальної шкоди. Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Зазначає, що обвинувачений під час досудового розслідування перебував у розшуку, за місцем мешкання та реєстрації був відсутній та його місцезнаходження було невідоме. Також посилається на те, що всіх свідків у судовому засіданні не допитано, не дивлячись на те, що проведено допит потерпілої остання вказувала, що ОСОБА_1 боїться. Наполягає, що зазначене вище свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання. Також пояснив, що запобіжний захід буде перешкоджати спробам обвинуваченого вплинути на свідків. Крім того, пояснив, що були внесені зміни у ст. 289 КК України, які в подальшому будуть враховані. Також пояснив, що під час досудового розслідування оголошувався розшук обвинуваченого.

Захисник у судовому засіданні пояснив, що заперечує проти клопотання прокурора. При цьому зазначив, що дії обвинуваченого кваліфіковані неправильно. Також вказав, що допитана потерпіла, обвинувачений з`являється до суду, потребує лікування, йому видано направлення на консультацію до медичної установи, яка знаходиться у м. Києві, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде перешкоджати лікуванню. Наміру впливати на свідків, обвинувачений не має. Зазначає, що на його думку достатнім запобіжним заходом буде особисте зобов`язання.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Потерпіла та її представник до суду не прибули, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як передбачено ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як передбачено ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; ) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до особливо тяжких злочинів, вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 8 до 12 років з конфіскацією майна. Обвинувачений раніше не судимий, працює, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, приймає участь у громадській діяльності, не одружений, дітей не має, потребує лікування, у тому числі консультації за межами м. Кривого Рогу. На даний час автомобіль «Мазда» вилучений.

Суд, враховуючи зазначені обставини, вважає, що обвинувачений, в разі визнання його винним, з метою уникнення покарання, може вдатися до ухилення від покарання. Тому суд приходить до переконання, що існують ризики передбачені ст. 177 ч.1 КК України, а саме, що обвинувачений може вплинути на свідків та потерпілу з метою зміни останньою показань.

Також суд приймає до уваги, що по справі допитана потерпіла, яка в своїх показання підтвердила фактичні обставини справи, та зазначила, що обвинувачений заволодів належним їй автомобілем незаконно, що є вагомим доказом.

Одночасно суд бере до уваги, що доводи сторони захисту щодо помилкової кваліфікації дій обвинуваченого не є вочевидь безпідставними, оскільки на даний час ст. 289 КК України не має такої кваліфікуючої ознаки, як «завдання великої матеріальної шкоди», яка ставиться в провину обвинуваченому.

Суд приходить до переконання, що обвинувачений, побоюючись засудження його до покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від суду. Разом з тим суд враховує, що обвинувачений потребує лікування за межами м. Кривого Рогу, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буду перешкоджати йому проходити лікування. Також суд враховує, що під час розгляду справи обвинувачений не порушував покладені на його обов`язки.

Тому суд вважає, що доцільним є обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього обов`язки: прибувати по першому виклику суду на визначений час; повідомляти суд про зміну місця проживання або реєстрації; не відлучатися без дозволу суду за межі м. Кривого Рогу; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_2 , свідком ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 331, 369-372 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу задовольнити частково.

Клопотання захисника та обвинуваченого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику суду на визначений час;

- повідомляти суд про зміну місця проживання або реєстрації;

- не відлучатися без дозволу суду за межі м. Кривого Рогу;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_2 , свідком

ОСОБА_3 .

Зазначені обов`язки покладаються на обвинуваченого строком до 8 січня 2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов