Рішення № 100919894, 13.10.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1239/19

Номер провадження 2/213/848/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого - судді Попова В.В.,

секретаря судового засідання - Гусарової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №213/1239/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє також як законний представник малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи - ОСОБА_5 , Відділ реєстрації місця проживання громадян Виконкому Інгулецької районної у місті ради, Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Котляр Тетяни Вікторівни,

представника відповідача - адвоката Зеркіна Артура Сергійовича,

третьої особи - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 , яка діє також як законний представник малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його родичами і зареєстровані у квартирі, але не проживають в ній з червня 2014 року, комунальні послуги не сплачують, не слідкують за станом житла, не поліпшують умови проживання. Місце перебування цих осіб на даний час позивачу невідомо. Через їх реєстрацію порушуються його майнові права, як власника квартири та погіршується матеріальне становище.

Стислий виклад заперечень відповідачів.

Представника відповідач адвокат Зеркін А.С. у задоволенні позову просить відмовити, вважає позовні вимоги не обґрунтованими, оскільки сторони у справі є близькими людьми, зокрема малолітні діти є рідними онуками позивача, позивач особисто запропонував відповідачеві зареєструватися з дітьми у своїй квартирі, оскільки власного житла вони не мали, що унеможливлює їх реєстрацію за іншою адресою. Зазначив, що відповідачі не проживають за місцем реєстрації з поважних причин, оскільки наприкінці 2014 року відповідач-1 разом зі своїм чоловіком - сином третьої особи у справі ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та малолітніми дітьми переїхали жити до дружини позивача - ОСОБА_5 у с. Шестірня задля того, щоб допомагати доглядати за її хворою матір`ю ОСОБА_7 . На той час відповідач знаходилася у відпустці по догляду за дитиною, її чоловік не мав постійного місця роботи, тому родиною було узгоджено їх переїзд до хворої бабусі. Втім, після її смерті відповідач не змогла повернутися до квартири та проживати в ній, оскільки ОСОБА_6 змінив замки, забравши ключі до себе. Вважає, що позивач чинить відповідачу з дітьми перешкоди у користуванні квартирою, оскільки відповідач неодноразово намагалася повернутися до квартири, де зареєстрована вона та її діти, однак була позбавлена такої можливості. Згодом вона розірвала шлюб з чоловіком, який вихованням дітей не займається, аліменти на підставі рішення суду не сплачує, і єдиною його допомогою дітям є їхня реєстрація у належній позивачу квартирі. Просив суд врахувати, що згідно з нормою ст.3 СК України діти належать до сім`ї батьків і тоді, коли спільно з ними не проживають, а отже діти відповідача, які були зареєстровані у квартирі позивача, як члени сім`ї, у разі припинення сімейних відносин не можуть бути позбавлені права користуватися житлом.

Процесуальні дії у справі.

Заочним рішенням суду від 28.10.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, визнано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 01 березня 2021 року заочне рішення у справі від 28.10.2019 року скасоване, у справі призначено підготовче засідання на 18.03.2021.

18 березня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 14 квітня 2021року.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, довірила представництво своїх інтересів в суді адвокату Зеркіну А.С.

Представники третіх осіб - Відділу реєстрації місця проживання громадян Виконкому Інгулецької районної у місті ради, Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування, у судове засідання викликались, але не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, надали клопотання, в яких просять проводити розгляд справи без їх участі, під час ухвалення рішення покладаються на розсуд суду.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача та третіх осіб, що не з`явилися.

Позиція сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених у позові, просили задовольнити. Зазначила, що, оскільки шлюб сина третьої особи з відповідачем розірвано, вона вже не є членом їхньої родини.

Позивач додатково пояснив, що відповідача з дітьми із квартири ніхто не гнав, вони з дружиною завжди допомагали їм матеріально, але зараз шлюб сина з відповідачкою розірвано, і вона йому вже ніхто, прізвища його не носить, до житла також не має жодного відношення.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Третя особа ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він мешкає в одному будинку з позивачем, з відповідачем особисто не знайомий, тільки раніше бачив її, але це було вже давно, років десять тому. Йому від дружини позивача відомо, що їхній син розлучився з відповідачем і вони разом не проживають. Також не бачить у них і дітей.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона знайома з позивачем з 1985 року, вона мешкає у 31-ій квартирі на 8-ому поверсі, а позивач - на 6-ому. В його квартирі мешкали завжди він та його дружина ОСОБА_10 . Вона добре знає іхнього сина, але відповідачку і дітей ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_11 також пояснила, що з 2009 року мешкає в квартирі АДРЕСА_3 на 9-ому поверсі будинку, де мешкає позивач, і їй достоменно відомо, що позивач проживає у квартирі АДРЕСА_4 вдвох з дружиною. Їй було відомо, що у дружини позивача є син, у якого була дружина ОСОБА_12 і двоє дітей, але відповідача вона бачила з дитиною дуже давно - приблизно 12 років тому, тобто у 2009 році. Від людей чула, що та начебто уїхала до батьків. Одного разу бачила позивача з дитиною, напевно це був внук, але це було років 10 тому.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 /а.с.9,10,11/.

Відповідно до акту від 12.03.2019 року, відповідачі зареєстровані за вищезазначеною адресою, але з червня 2014 року не проживають /а.с.8,12/.

Відповідачі зареєстровані за адресою житлового приміщення, яке належить позивачу, не проживають в ньому з 2014 року, тобто понад сім років, місце їх проживання на час розгляду справи встановлено: АДРЕСА_5 .

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим у судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини з права власника вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права власності, а також, які регулюють порядок користування житлом та втрати цього права особою, внаслідок її відсутності у встановлені строки.

Норми права, які застосовує суд.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей.

Як зазначено у ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Всім власникам забезпечуються рівні умови для здійснення своїх прав. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Будь-яких обов`язків та обмежень у реалізації свого права власності, як власника квартири, для мене законом не встановлено, а тому обмеження, які встановлюються мені відповідачами є незаконними та такими, що підлягають усуненню.

Окрім того, стаття 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 грудня 2020 року справа № 206/4028/18 провадження № 61-1635св20, та у Постанові від 22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 760/13113/14-ц, провадження № 61-30912св18.

Вирішуючи спір стосовно малолітніх дітей відповідача, суд враховує, що питання визначення місця проживання малолітніх та неповнолітніх осіб регулюється ст.29 ЦК України, згідно з частиною третьою якої місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше не встановлено за згодою між дитиною та батьками.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, суд вважає, що квартира, де мають реєстрацію місця проживання відповідачі, належить позивачу на праві приватної власності, позивач несе витрати по утриманню житла, а Відповідач-1 від його утримання самоусунулась, самостійно з реєстраційного обліку не знімається, в наслідок чого в квартирі залишаються зареєстрованими неповнолітні діти. При цьому відповідач проживає в смт. Широке Дніпропетровської області, за адресою: АДРЕСА_5 , про що особисто зазначила в своїй заяві. Доказів укладання між малолітніми дітьми та їх батьками будь-якої згоди щодо місця їх проживання суду не надано, а тому суд вважає, що у даному випадку місцем їх проживання є місце проживання батьків.

Залишаючись зареєстрованими у квартирі позивача, відповідачі створюють йому перешкоди у користуванні власністю, чим об`єктивно порушуються його права, тому суд вважає за можливе захистити порушене право позивача шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

З урахуванням вищевикладеного суд знаходить, що вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо зняття з реєстраційного обліку малолітніх дітей, суд прийшов до висновку про можливість задоволення даної вимоги, оскільки вони фактично проживають за іншою адресою і їх зняття з реєстраційного обліку жодним чином не порушить їх прав, оскільки ніяких майнових прав відносно спірної квартири вони не мають.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 768,40 грн. /а.с.2/.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 71, 72, 163 ЖК України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 764,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду, в зв`язку з оголошенням його вступної та резолютивної частини, подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 - місце проживання зареєстровано за адресою: - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Представник позивача - адвокат Котляр Тетяна Вікторівна, адреса: АДРЕСА_7;

Відповідач: ОСОБА_12 - місце проживання зареєстровано за адресою: - АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Представник відповідача - ОСОБА_13 , адреса: АДРЕСА_6 ;

Відповідачі:

ОСОБА_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП під час розгляду справи судом не встановлено;

ОСОБА_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП під час розгляду справи судом не встановлено;

Треті особи:

ОСОБА_5 - місце проживання зареєстровано за адресою: - АДРЕСА_2 , РНОКПП не встановлено;

Відділ реєстрації місця проживання громадян Виконкому Інгулецької районної у місті ради - місцезнаходження - м. Кривий Ріг, пр. Південний, 1, ЄДРПОУ 04052548;

Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування - місцезнаходження - м. Кривий Ріг, пл. Гірницької Слави, 1, ЄДРПОУ 04052548.

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено в судовому засіданні 13.10.2021.

Дата складання повного судового рішення - 23 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя В.В. Попов