Рішення № 100917613, 28.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2021Справа № 910/8952/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська мрія", 2) ОСОБА_1

про стягнення 5 671 669,75 грн.

за участі представників:

від позивача: Верхогляд М.Л., адвокат,

від відповідачів: не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська мрія" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення за Кредитним договором № 637/ЮКЛ-18 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 20.12.2018 заборгованості за кредитом у розмірі 4 946 000 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 725 669,75 грн.

Одночасно, ухвалою суду від 07.06.2021 суд звертався із запитами до органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

22.06.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від Франківської районної адміністрації Львівської міської ради надійшли відомості на запит суду, згідно з яким місцем реєстрації проживання ОСОБА_2 зазначено: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 30.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі та подальші ухвали суду направлялися, зокрема, відповідачам рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівська мрія" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-а, оф.139) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Проте конверти з копіями ухвал суду поверталися на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачам у зв`язку з відсутністю адресатів.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвали суду направлялися за адресами місцезнаходження відповідачів згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяв про зміну їх місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, представники відповідачів повідомлялися про призначення судових засідань на 31.08.2021 та 21.09.2021 телефонограмами, прийнятими особисто ОСОБА_1 та керівником ТОВ "Львівська мрія" Тертичною С.С.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідачі мали право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідачі не скористалися своїми правами на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2018 між позивачем (банк) та відповідачем-1 (позичальник) укладено кредитний договір № 637/ЮКЛ-18 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті), за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надав кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування 5 000 000,00 грн., строк кредитної лінії - з 20.12.2018 по 19.06.2019 включно, процентна ставка 24 %.

Пунктом 4.1. кредитного договору визначено, що повернення кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на кредитний рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до цього Договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченої п. 1.1. цього договору. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.

Положеннями пунктів 4.2-4.4 кредитного договору зазначено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання Кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту. Нарахування процентів банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця наступного за місяцем їх нарахування.

Відповідно до пункту 4.6 кредитного договору в разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, у строки, передбачені п.1.1., 4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентів річних до діючої процентної ставки, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

За умовами додаткового договору від 30.05.2019 № 637/1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору сторони дійшли згоди встановити строк кредитної лінії до 10.12.2019 включно.

У подальшому, 06.04.2020 сторонами укладено додатковий договір № 637/3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого пункт 4.6 кредитного договору викладено в наступній редакції: «У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, у строки, передбачені п.1.1., 4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентів річних до діючої процентної ставки, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення. За період з 01.03.2020 по 31.03.2020 процентна ставка за користування простроченими кредитними коштами - 24 % річних.».

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором від 20.12.2018 № 637/ЮКЛ-18 між позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) укладено договір поруки від 20.12.2018 № 637/ЮПОР-18, згідно з яким відповідач-2 поручається перед кредитором за виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, а саме зобов`язується в строк по 19.06.2019 включно повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 5 000 000 грн., сплачувати проценти за користування кредитом у розмір 24%, а також сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Пунктом 1.3 договору поруки встановлено, що поручитель підтверджує, що йому відомі всі умови кредитного договору. У випадку внесення боржником та кредитором змін та доповнень до кредитного договору поручитель дає згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим договором зобов`язання боржника (збільшення розміру кредиту, збільшення розміру процентів за його користування, продовження строку користування кредитними коштами, комісії, тощо), що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з пунктом 1.4 договору поруки в разі порушення боржником зобов`язань, передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до пункту 1.6 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник.

Як передбачено пунктом 3.2 договору поруки поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги кредитора зобов`язаний виконати обов`язок боржника шляхом перерахування грошових коштів у сумі та на рахунок, визначені у вимозі кредитора.

Із матеріалів справи вбачається, що 20.12.2018 на підставі заяви позичальника позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5 000 000 грн., що підтверджується виписками з рахунків відповідача-1 за період з 19.12.2018 по 31.05.2021 року.

Разом із цим, починаючи з 11.04.2019 відповідач-1 припинив сплачувати проценти за користування кредитними коштами згідно виписки з рахунку позичальника.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості від 18.08.2020 № 1-1841 та № 1-1840.

Дані вимоги згідно з наданими позивачем відомостями з веб-сайту АТ «Укрпошта» вручені 21.08.2020 відповідачу-1 та 28.08.2020 відповідачу-2.

Оскільки відповіді на направлені вимоги або грошових коштів на погашення заборгованості позивач не отримав, останній звернувся з даним позовом до суду.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем на виконання кредитного договору від 20.12.2018 № 637/ЮКЛ-18 кредиту відповідачу-1 у розмірі 5000000 грн., повернення яких згідно з виписками з рахунку позичальником здійснено несвоєчасно та не в повному обсязі.

Судом встановлено, що всупереч умовам кредитного договору (у редакції додаткового договору від 30.05.2019 № 637/1) відповідач-1 у встановлений договором строк до 10.12.2019 включно кредит не повернув, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 4946000 грн.

Також, позивачем на підставі пункту 4.6 кредитного договору нараховано на суму кредиту проценти за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 01.03.2020 по 01.05.2021 у сумі 1771994,75 грн., з яких відповідачем-1 залишилися несплаченими 725669,75 грн.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) урегульовані законодавством наступним чином: у випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягають положення статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Дана правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Вимоги кредитора (банку) до боржника (позичальника) в частині процентів, нарахованих після настання строку погашення кредиту щодо позичальника (за період неправомірного користування кредитними коштами) та їх підстави, зокрема в частині процентної ставки річних, застосованої банком у розрахунку процентів, мають оцінюватись судом на предмет їх узгодженості із матеріально-правовими підставами (умовами кредитного договору), за яких ці вимоги були заявлені.

А тому до предмету доказування сторонами та встановлення судом належать обставини врегулювання/неврегулювання сторонами в кредитному договорі порядку (умов) та ставки річних для нарахування процентів після настання строку погашення кредиту щодо позичальника, у зв`язку з чим до предмета дослідження та правової оцінки судом належать умови кредитного договору в тій його частині, яка містить (прямо вказує) узгодження сторонами цього договору умов, порядку нарахування та ставки процентів річних, які нараховуються після настання строку погашення кредиту щодо позичальника (тобто за період неправомірного користування кредитними коштами).

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 917/814/16.

Судом встановлено, що строк кредитування становив до 10.12.2019 включно, після спливу якого сторонами в пункті 4.6 кредитного договору (з урахуванням внесених надалі змін додатковий договір від 06.04.2020 № 637/3) погоджено нарахування в разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту 29 % річних, а за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 - 24 % річних.

За арифметичним перерахунком суду проценти за користування кредитом підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі. При цьому, відповідачами контррозрахунок процентів до суду не надано.

За статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

За положеннями договору поруки відповідач-2 зобов`язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором від 20.12.2018 № 637/ЮКЛ-18.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості та процентів за кредитним договором від 20.12.2018 № 637/ЮКЛ-18.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська мрія" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-а, оф.139; ідентифікаційний код 39005451) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (04073, м. Київ, Куренівський провулок,19/5; ідентифікаційний код 35591059) заборгованість за кредитом у розмірі 4946000 (чотири мільйони дев`ятсот сорок шість тисяч) грн. та заборгованості за процентами в розмірі 725669 (сімсот двадцять п`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн. 75 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська мрія" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-а, оф.139; ідентифікаційний код 39005451) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (04073, м. Київ, Куренівський провулок,19/5; ідентифікаційний код 35591059) 42537 (сорок дві тисячі п`ятсот тридцять сім) грн. 53 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (04073, м. Київ, Куренівський провулок,19/5; ідентифікаційний код 35591059) 42537 (сорок дві тисячі п`ятсот тридцять сім) грн. 53 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 08.11.2021 року.

Суддя К.В. Полякова