Постанова № 10091716, 21.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2074/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Хоботні Є.А.

за участю

помічника прокурора Сапон О. А.

представника позивача Довгаля С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до виробничо-комунального підприємства «Силует» Гончарівської селищної ради про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В :

27.04.2010 року прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до виробничо-комунального підприємства «Силует» Гончарівської селищної ради, в якому просив суд стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг в сумі 878 грн. в тому числі: податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності в сумі 538 грн., частина прибутку (доходу) господарських організацій (які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності) в сумі 340 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), але останній має заборгованість, яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері оподаткування, на сьогоднішній день є непогашеним у встановлені законодавством терміни.

Прокурор в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечення на позов не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Конверти з судовими повістками відділом звязку повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Оскільки всі судові документи направлялись відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, вдруге, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи. За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що виробничо-комунальне підприємство «Силует» Гончарівської селищної ради зареєстроване Чернігівською районною державною адміністрацією 05.02.2003 року. Відповідач перебуває на обліку в Чернігівській міжрайонній державній податковій інспекції, як платник податків з 21.02.2003 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Крім того, згідно ст. 11 вищезазначеного Закону відповідач несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Але, виробничо-комунальне підприємство «Силует» Гончарівської селищної ради несвоєчасно і не в повному обсязі вносить податки до бюджету. Так, станом на 12.04.2010 року за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 878 грн., в тому числі: податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності в розмірі 538 грн., частина прибутку (доходу) господарських організацій (які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності) в сумі 340 грн.

Законом України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період.

Згідно п.п. 4.1.4 ст.4 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон 2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а)календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Актом перевірки своєчасності подання податкової звітності № 113/15-017 від 25.09.2009 року було встановлено несвоєчасне подання декларацій з податку на прибуток за 3 квартал 2008р., 11 місяців 2008р., 2008 рік.

Згідно п.п.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Податковим повідомленням-рішенням № 0019441540/0 від 08.10.2009 року до відповідача було застосовано штраф в розмірі 510 грн. (170грн. х 3 періоди).

Актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 109/15-018 від 25.09.2009 року було встановлено заниження суми податку до сплати у декларації з податку на прибуток за І півріччя 2009 року на 11 грн.

Згідно абзацу «в» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули(п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону № 2181).

Податковим повідомленням - рішенням № 0019461540/0 від 08.10.2009 року було визначено податкове зобовязання в сумі 28 грн. (11 грн. основний платіж та 17 грн. (один неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Згідно п. 3 Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою КМУ від 05.03.2008р. N 158, частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої ДПА, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємств. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Актом перевірки своєчасності подання податкової звітності № 112/15-017 від 25.09.2009 року було встановлено несвоєчасне подання відповідачем розрахунків частини чистого прибутку (доходу ), що підлягає сплаті до бюджету за 3 квартал 2008року, за 2008 рік.

На підставі п.п.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону № 2181 податковим повідомленням-рішенням № 0019451540/0 від 08.10.2009 року було застосовано штраф у розмірі 340 грн. (170грн. х 2 періоди).

Податкові повідомлення-рішення № 0019451540/0, 0019461540/0, 0019441540/0 від 08.10.2009 року були надіслані відповідачу рекомендованим листом, повернуті у звязку з неможливістю вручення та розміщені на дошці податкових оголошень, про що складено акт про неможливість вручення №59 від 12.10.2009 року.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (оскарження).

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розмішує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (п.п.6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону 2181)

У відповідності до п.5.1 ст. 5 цього Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з статті 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266 податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених: а) податковим органом; б) іншими контролюючими органами. Податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкова вимога направляється платнику податків у випадках, якщо він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки.

На виконання вимог ст.6 Закону №2181, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/212 від 28.10.2009 року, яка була отримана представником відповідача особисто. У звязку з непогашенням податкового боргу відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/241 від 27.11.2009 року, яка була повернута поштою у звязку з закінченням терміну зберігання, про що було складено акт № 3 від 11.01.2010 року, а вказана вимога була розміщена на дошці податкових оголошень.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону №2181, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 цього Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

11.02.2010 року податковим органом прийнято рішення №2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно з положенями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення податкового боргу та надсилання відповідачу податкових вимог.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу та беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом №2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181.

Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.

Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок активів з виробничо-комунального підприємства «Силует» Гончарівської селищної ради (код 32340144, смт. Гончарівське, вул. Танкістів, 11) до місцевого бюджету Чернігівського району, р/р 33210861700522, код платежу 11020201, ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача 22826386 податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності в сумі 538 грн.; до місцевого бюджету Чернігівського району, р/р 33213857700522, код платежу 21010300, ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача 22826386 частину прибутку (доходу) господарських організацій (які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності) в сумі 340 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 25 червня 2010 р.

Суддя Баргаміна Н.М.