Постанова № 10091709, 18.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2238/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Хоботні Є.А.

за участю представника позивачаРудник Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до приватного підприємства «Абсолютбуд» про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В :

06.05.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Абсолютбуд», в якому просив суд стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг в сумі 4579,10 грн. в тому числі: 4060,00 грн. по податку на додану вартість; 508,90 грн. по податку на прибуток приватних підприємств; 10,20 грн. по комунальному податку. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), але останній має заборгованість, яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері оподаткування, на сьогоднішній день є непогашеним у встановлені законодавством терміни.

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, заперечення на позов не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений належним чином про розгляд даної справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, вдруге, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи. За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Абсолютбуд» зареєстроване виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 18.06.2008 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Чернігові з 27.06.2008 року за №9683.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Крім того, згідно ст. 11 вищезазначеного Закону, відповідач несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Але, приватне підприємство «Абсолютбуд» несвоєчасно і не в повному обсязі вносить податки до бюджету. Так, відповідач має податковий борг в розмірі 4579,10 грн. в тому числі: 4060 грн. по податку на додану вартість, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.12.2008 року №0033391520/0, яке отримано 12.01.2009 року, податкового повідомлення-рішення від 09.12.2008 року №0031171520/0, яке отримано 17.12.2008 року, податкового повідомлення-рішення від 05.06.2009 року №0009101520/0, яке отримано 25.09.2009 року, податкового повідомлення-рішення від 30.07.2009 року №0012471520, яке отримано 25.09.2009 року, декларації №173686 від 20.11.2009 року, уточнюючого розрахунку №181802 від 01.08.2009 року; 508,90 грн. по податку на прибуток приватних підприємств , який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0007391510/0 від 23.02.2009 року, яке отримано 18.08.2009 року, податкового повідомлення №0011151510/0 від 18.05.2009 року, яке отримано 18.08.2009 року; 10,20 грн. по комунальному податку, який виник на підставі розрахунків №215975 від 09.02.2010 року та №166719 від 09.11.2009 року.

У відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з статті 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266 податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених: а) податковим органом; б) іншими контролюючими органами. Податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога направляється платнику податків у випадках, якщо він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки.

На виконання вимог вищевказаної норми Закону, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/769 від 02.04.2009 року, яка була отримана відповідачем 24.10.2009 року. У звязку з непогашенням податкового боргу відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/1866 від 26.11.2009 року, яка була отримана відповідачем 04.12.2009 року.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року , активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Згідно з положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом, передбаченим п.11 ст. 10 вказаного Закону , позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення податкового боргу та надсилання відповідачу податкових вимог.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу та беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року .

Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.

Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Чернігові та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок активів з приватного підприємства «Абсолютбуд» (вул. 1 Травня, 169, корп. 2, кв. 16 м. Чернігів, р/р 260512584, ЧОДАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Чернігів, МФО 353348) до Державного бюджету на р/р 31110029700002, код 14010100, код 22825965, банк отримувача ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 податок на додану вартість в розмірі 4060 грн.; на р/р 31118009700002, код 11021000, код 22825965, банк отримувача ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 508,90 грн.; до Місцевого бюджету на р/р 33212828700002, код 16010200, код 22825965, банк отримувача ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 комунальний податок в розмірі 10,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 23 червня 2010 р.

Суддя Баргаміна Н.М.