Рішення № 100917045, 01.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021м. ДніпроСправа № 923/909/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "ФЕНІКС АГРО", м. Умань, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 1 532 531,48 грн. за договором поставки

Представники:

Від позивача: Савченко О.А, довіреність № 8818 від 24.09.2020, адвокат

Від відповідача: представник не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Приватне підприємство "Фенікс Агро" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" заборгованості за Договором поставки № 19/02/20 від 19.02.2020 у розмірі 1 532 531,48 грн.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 1 271 382,91 грн.- основний борг;

- 119 277,96 грн. - пеня;

- 27 297,37 грн. - 3% річних;

- 113 943,24 грн. - інфляційних втрат.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 987,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано на підставі договору поставки №19/02/20 від 19.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.07.2021 матеріали справи №923/909/21 передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області у зв`язку з тим, що місцезнаходженням ТОВ "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" є: 49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 55, офіс 426, у той час, як в позовній заяві позивачем вказана наступна адреса відповідача: місто Херсон, вулиця Тираспольська, будинок 31, офіс 409.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 матеріали справи № 923/909/21 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою суду від 30.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 31.08.2021.

Ухвалою суду від 31.08.2021 позовну заяву Приватного підприємства "Фенікс Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 19/02/20 від 19.02.2020 у розмірі 1 532 531,48 грн. залишено без руху, зобов`язано позивача надати до суду докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" за адресою: 49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 55, офіс 426, копії позовної заяви з доданими до неї документами (поштовий опис вкладення з поіменним переліком документів та фіскальний чек).

09.09.2021 та 13.09.2021 від позивача надійшли два екземпляри заяви про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 14.09.2021 продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.09.2021.

27.09.2021 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 27.09.2021 вирішено відкласти підготовче засідання на 11.10.2021.

07.10.2021 позивач направив клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 11.10.2021 без участі представника позивача та про винесення ухвали про закриття підготовчого провадження і призначення в наступному судовому засіданні розгляду справи по суті.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 11.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.11.2021.

01.11.2021 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вмоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Між сторонами укладено договір поставки №19/02/20 від 19.02.2021 (далі - договір).

На виконання умов договору позивач поставив товар на загальну суму 8 693 957,81 грн., про що свідчать видаткові накладні № РН- 0003672 від 03.04.2020 на суму 214 420,00 грн., № РН- 0004547 від 24.04.2020 на суму 511 929,50 грн., № РН- 0004726 від 24.04.2020 на суму 240 160,00 грн., № РН- 0004827 від 04.05.2020 на суму 528 632,00 грн., № РН- 0005045 від 08.05.2020 на суму 340 128,00 грн., № РН- 0005046 від 08.05.2020 на суму 359 712,00 грн., № РН- 0005427 від 19.05.2020 на суму 357 408,00 грн., № РН- 0005737 від 22.05.2020 на суму 339 552,00 грн., № РН- 0005890 від 29.05.2020 на суму 236 913,00 грн., № РН- 0006011 від 03.06.2020 на суму 315 152,00 грн., № РН- 0009093 від 20.08.2020 на суму 311 303,99 грн., № РН- 0009499 від 29.08.2020 на суму 205 461,50 грн., № РН- 0009516 від 31.08.2020 на суму 193 644,00 грн., № РН- 0009764 від 04.09.2020 на суму 288 702,00 грн., № РН- 0009988 від 10.09.2020 на суму 176 625,00 грн., № РН- 0010030 від 11.09.2020 на суму 328 380,00 грн., № РН- 0010376 від 21.09.2020 на суму 326 431,50 грн., № РН- 0010653 від 21.09.2020 на суму 356 963,00 грн., № РН- 0010502 від 24.09.2020 на суму 159 430,00 грн., № РН- 0010505 від 24.09.2020 на суму 168 72,00 грн., № РН- 0010674 від 25.09.2020 на суму 348 561,50 грн., № РН- 0010691 від 28.09.2020 на суму 350 714,00 грн., № РН- 0010857 від 30.09.2020 на суму 190 560,00 грн., № РН- 0010933 від 02.10.2020 на суму 241 840,00 грн., № РН- 0011056 від 06.10.2020 на суму 177 600,00 грн., № РН- 0011057 від 06.10.2020 на суму 217 440,00 грн., № РН- 0011178 від 09.10.2020 на суму 332 919,91 грн., № РН- 0011232 від 10.10.2020 на суму 339 154,91 грн., № РН- 0011634 від 21.10.2020 на суму 287 784,00 грн., № РН- 0011732 від 22.10.2020 на суму 207 564,00 грн.

Відповідач вартість поставленого товару сплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 271 382,91 грн., що і стало причиною звернення позивача до господарського суду з даною позовною заявою.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за період прострочення з 28.12.2020 по 22.06.2021 на суму 119 277,96грн.;

- три проценти річних за період прострочення з 28.12.2020 по 22.06.2021 на суму 27 297,37грн.;

- інфляційні втрати за період прострочення з січня 2021 по травень 2021 на суму 113 943,24грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відзив не надійшов.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Слід відзначити, що поштові відправлення на адресу відповідача, з ухвалами суду, згідно інформації з сервісу відстеження поштових пересилань з офіційного Інтернет сайту "Укрпошти", повернуто за зворотною адресою.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 55, оф. 423, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі – Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалами суду, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом неодноразово було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, до предмету доказування у даній справі у справі є наявність або відсутність порушення відповідачем умов договору поставки №19/02/20 від 19.02.2020, в частині розрахунків за поставлений товар; наявність або відсутність підстав для нарахування та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець), (разом іменовані - сторони) укладено договір поставки №19/02/20 від 19.02.2020 (далі - договір).

Предмет договору. В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця визначену цим договором продукцію сільськогосподарського виробництва - шрот соняшника, макуху соєву (згідно із сертифікатом якості та відповідно до ДСТУ) (далі-продукція), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Загальна вартість цього договору не визначається конкретним розміром та складає загальну суму поставок продукції по цьому договору (п. 1.3. договору).

Строк. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020. (пункт 5.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Виконання або невиконання обов`язку з поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив товар на загальну суму 8 693 957,81 грн., про що свідчать видаткові накладні № РН- 0003672 від 03.04.2020 на суму 214 420,00 грн., № РН- 0004547 від 24.04.2020 на суму 511 929,50 грн., № РН- 0004726 від 24.04.2020 на суму 240 160,00 грн., № РН- 0004827 від 04.05.2020 на суму 528 632,00 грн., № РН- 0005045 від 08.05.2020 на суму 340 128,00 грн., № РН- 0005046 від 08.05.2020 на суму 359 712,00 грн., № РН- 0005427 від 19.05.2020 на суму 357 408,00 грн., № РН- 0005737 від 22.05.2020 на суму 339 552,00 грн., № РН- 0005890 від 29.05.2020 на суму 236 913,00 грн., № РН- 0006011 від 03.06.2020 на суму 315 152,00 грн., № РН- 0009093 від 20.08.2020 на суму 311 303,99 грн., № РН- 0009499 від 29.08.2020 на суму 205 461,50 грн., № РН- 0009516 від 31.08.2020 на суму 193 644,00 грн., № РН- 0009764 від 04.09.2020 на суму 288 702,00 грн., № РН- 0009988 від 10.09.2020 на суму 176 625,00 грн., № РН- 0010030 від 11.09.2020 на суму 328 380,00 грн., № РН- 0010376 від 21.09.2020 на суму 326 431,50 грн., № РН- 0010653 від 21.09.2020 на суму 356 963,00 грн., № РН- 0010502 від 24.09.2020 на суму 159 430,00 грн., № РН- 0010505 від 24.09.2020 на суму 168 72,00 грн., № РН- 0010674 від 25.09.2020 на суму 348 561,50 грн., № РН- 0010691 від 28.09.2020 на суму 350 714,00 грн., № РН- 0010857 від 30.09.2020 на суму 190 560,00 грн., № РН- 0010933 від 02.10.2020 на суму 241 840,00 грн., № РН- 0011056 від 06.10.2020 на суму 177 600,00 грн., № РН- 0011057 від 06.10.2020 на суму 217 440,00 грн., № РН- 0011178 від 09.10.2020 на суму 332 919,91 грн., № РН- 0011232 від 10.10.2020 на суму 339 154,91 грн., № РН- 0011634 від 21.10.2020 на суму 287 784,00 грн., № РН- 0011732 від 22.10.2020 на суму 207 564,00 грн.

Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками без заперечень.

Відповідач вартість поставленого товару сплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 271 382,91 грн.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Згідно пункту 2.2 договору покупець здійснює оплату за продукцію відповідно до умов, передбачених сторонами у специфікації при отриманні від постачальника оформленої належним чином всієї необхідної документації, що підтверджує передачу продукції:

- видаткові накладні (із зазначенням асортиментного переліку, кількості, ціни та загальної вартості продукції, іншої необхідної інформації, передбаченої чинним законодавством України);

- податкові накладні, оформлені та зареєстровані згідно чинного законодавства України;

- документи, що підтверджують відповідно до вимог законодавства якість продукції (сертифікат якості);

- товарно-транспортні накладні (заповнені відповідно до вимог заповнення товарно-транспортних накладних, з підписами та печатками), однак не пізніше 10 банківських днів з дати її поставки.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника (позивача) своєчасно поставляти товар в установлених обсягах, належної якості відповідно до вимог законодавства та цього договору відповідає обов`язок покупця своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за поставлений товар.

Господарський суд констатує, що строк оплати за видатковими накладними є таким, що настав.

Доказів оплати вартості товару в сумі 1 271 382,91грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 271 382,91 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування пені та трьох процентів річних.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 5.7. договору визначено, що у разі порушення строку оплати продукції, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку пені.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 28.12.2020 по 22.06.2021 на суму 119 277,96 грн.

Відповідач контррозрахунок пені не надав; вимоги не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його таким, що містить помилку у визначенні періодів нарахування з урахуванням часткових сплат відповідачем вартості товару, а вимогу такою, що підлягає задоволенню у розмірі 115 775,85 грн.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував три проценти річних за період прострочення з 28.12.2020 по 22.06.2021 на суму 27 297,37 грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимоги не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його таким, що містить таку ж помилку, що і при нарахуванні пені, а тому вимога є такою, що підлягає задоволенню у розмірі 26 471,05 грн.

6. Правомірність нарахування інфляційних втрат.

Пунктом. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивач нарахував інфляційні втрати за період прострочення з січня 2021 по травень 2021 на суму 113 943,24грн.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав.

Господарський суд, перевіривши нарахування інфляційних втрат, встановив, що, позивачем не враховано вищевказані вимоги щодо їх нарахування, а тому, враховуючи наявність часткових проплат, суд відмовляє в задоволенні даної вимоги.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги Приватного підприємства "ФЕНІКС АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 1 532 531,48 грн. за договором поставки задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" (49000, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 55, оф. 423, ідентифікаційний код 32853429) на користь Приватного підприємства "ФЕНІКС АГРО" (20302, Черкаська обл., м. Умань, вул. Гонти, буд. 3, ідентифікаційний код 36780586) 1 271 382,91 грн. - основного боргу, 115 775,85 грн. –пені, 26 471,05 грн. - 3% річних та 21 204,45 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В частині позовних вимог Приватного підприємства "ФЕНІКС АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" про стягнення 3 502,11 грн. – пені, 113 943,24 грн. – інфляційних втрат, 826,32 грн. – 3% річних та 1783,53 грн. - судового збору – відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.11.2021.

Суддя Н.Г. Назаренко