Постанова № 10091661, 14.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2239/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Хоботні Є.А.

за участю представника позивачаПолегешко Л. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до приватного підприємства «Північ груп ЛТД» про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В :

06.05.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Північ груп ЛТД», в якому просив суд стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг в сумі 2245,40 грн. в тому числі: 2235,20 грн. по податку на додану вартість та 10,20 грн. по комунальному податку. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), але останній має заборгованість, яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері оподаткування, на сьогоднішній день є непогашеною у встановлені законодавством терміни.

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, заперечення на позов не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Оскільки всі судові документи направлялися відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, вдруге, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи. За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Північ груп ЛТД» зареєстроване виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 18.04.2008 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Чернігові з 22.04.2008 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Крім того, згідно ст. 11 вищезазначеного Закону відповідач несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Але, приватне підприємство «Північ груп ЛТД» несвоєчасно і не в повному обсязі вносить податки до бюджету. Так, відповідач має податковий борг в розмірі 2245,40 грн., в тому числі 2235,20 грн. по податку на додану вартість, який виник на підставі самостійно поданої відповідачем декларації №130900 від 21.09.2009 року, податкового повідомлення-рішення від 23.10.2009 року №0016601520/0, що було розміщено на дошці податкових оголошень відповідно до акту від 15.12.2009 року, податкового повідомлення-рішення від 17.12.2009 року №0020101520/0 та податкового повідомлення-рішення від 19.01.2010 року №0000511520/0, які було розміщено на дошці оголошень відповідно до актів від 27.01.2010 року; 10,20 грн. по комунальному податку, який виник на підставі самостійно поданого відповідачем розрахунку №154185 від 20.10.2009 року.

У відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 цьогоЗакону, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно статті 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 року N 266 податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки. Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених: а) податковим органом; б) іншими контролюючими органами. Податкові вимоги формуються також у випадках, коли платник податків самостійно подав декларацію, але не погасив суму податкових зобов'язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року податкова вимога направляється платнику податків у випадках, якщо він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки.

На виконання вимог вищевказаної норми Закону, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/1574 від 01.10.2009 року, яка була повернута та розміщена на дошці податкових оголошень, про що складено акт від 12.10.2009 року. У звязку з непогашенням податкового боргу відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/1793 від 12.11.2009 року, яка також була повернута та розміщена на дошці податкових оголошень , про що складено акт від 17.11.2009 року.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу передбачено законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Згідно з положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до зазначених норм та користуючись правом, передбаченим п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з активів відповідача заборгованості перед бюджетом.

Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення податкового боргу та надсилання відповідачу податкових вимог.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу та беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року .

Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.

Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Чернігові.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути за рахунок активів з приватного підприємства «Північ груп ЛТД» (код 35884102, р/р 26005005400001, Філія «Харківська дирекція» АТ «Індекс-банк» в м. Харків, МФО 350619) до Державного бюджету на р/р 31110029700002, код 14010100, код 22825965, банк отримувача ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 податок на додану вартість в розмірі 2235,20 грн.; до Місцевого бюджету на р/р 33212828700002, код 16010200, код 22825965, банк отримувача ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 комунальний податок в розмірі 10,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 18 червня 2010 р.

Суддя Баргаміна Н.М.