Ухвала суду № 100914459, 08.10.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/7266/21

Провадження № 2/336/4741/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Карабак Л.Г., при секретарі Тимошенко Н.В., розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження, про встановлення графіку участі у спілкуванні та вихованні дітей,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом та просила зупинити виконання рішення, розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Маєра Ф.В. «Про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дочками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 494 від 05.08.2021 року, скасувати розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Маєра Ф.В. «Про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дочками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 494 від 05.08.2021 року, а також встановити ОСОБА_2 графік участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Ухвалою суду від 20.09.2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання на 08.10.2021 року.

06.10.2021 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову та звільнення від сплати судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

Заява про забезпечення її позову шляхом зупинення виконання рішення, розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Маєра Ф.В. «Про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дочками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 494 від 05.08.2021 року до вирішення спору.

Обґрунтовуючи свою заяву позивач зазначила, що вказаним розпорядженням визначено ОСОБА_2 способи участі у вихованні та спілкуванні з дітьми наступним чином: щотижня у середу з 17-00 год. без присутності матері, перший та третій тиждень місяця з 17-00 год. п`ятниці до 08-00 год. понеділка за адресою мешкання батька без присутності матері, що вона вважає протиправним та таким, що не враховує інтересів малолітніх дітей, їх психоемоційного стану, крім цього, встановлений графік порушує права дітей на забезпечення їх безпечними умовами життя, в тому числі щодо психічного розвитку, а відновлення контакту з батьком має відбуватись поступово без шкоди для дітей і у присутності матері. До заяви надала висновки спеціалістів.

Крім цього, позивачка зазначила, що вона перебуває у скрутному становищі, оскільки самостійно забезпечує та виховує двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , 2013 р.н., та ОСОБА_3 , 2015 р.н., не працює, подала позов про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З цих же підстав суд може звільнити сторону від сплати судового збору.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити її від сплати судового збору.

Згідно з роз`яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На обґрунтування звільнення від сплати судового збору, позивач надала копію довідки Запорізького міського центру зайнятості № 4952 від 27.07.2021 року, копію довідки ПФУ про трудовий та страховий стаж, довідку ОК-5, копію довідки ДПС, дослідивши які, вбачається, що підстави наведені позивачем для звільнення від сплати судового збору є поважними, а тому суд вважає за можливе задовольнити клопотання та звільнити позивача від сплати судового збору.

Суд зазначає, що Сімейним кодексом України, а саме ст. 158 передбачено вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї . За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Статтею 159 Сімейного кодексу України, передбачено вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, а саме якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Частиною 3 статті 159 СК України визначено, що за заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору, що є правом, а не обов`язком суду.

Вивчивши подані матеріали заяви, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення її від сплати судового збору підлягає задоволенню, а в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом перевірено аргументованість заяви щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених позивачем і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Позивачем не надано достатніх доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст 149 ЦПК України.

Суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні її заяви про забезпечення позову, роз`яснивши, що вона не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь який час протягом розгляду справи в суді.

Згідно вимог ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 149, 150, 153 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження, про встановлення графіку участі у спілкуванні та вихованні дітей.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження, про встановлення графіку участі у спілкуванні та вихованні дітей.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Строк на апеляційне оскарження може бути також продовжений з підстав, викладених у п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено 08.10.2021 року.

Суддя Карабак Л.Г.