Постанова № 100913856, 09.11.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1067/21

Провадження № 3/147/499/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року смт.Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.4 ст. 85 КУпАП

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 02 жовтня 2021 року о 20 год. 40 хв. грубо порушив правила любительського та спортивного рибальства, а саме на Глибочанському водосховищі річки Південний Буг біля с. Глибочок Гайсинського (Тростянецького) району Вінницької області здійснив вилов риби забороненим колючим знаряддям лову – «драчем». В результаті незаконного лову водних живих біоресурсів – риби виловив рибу виду товстолоб в кількості один екземпляр, чим порушив ст. ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», п.3.15 Правил любительського та спортивного рибальства. У наслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода в сумі 255 грн.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлявся про час і місце розгляду справи на 22 жовтня, 09 листопада 2021 року за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 /а.с.2/. На адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст. 268 КУпАП.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 85 КУпАП. Окрім цього, ОСОБА_1 повідомив адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , за якою скеровувались судові повістки. Слід також звернути увагу і на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу, хоча був обізнаний з фактом складення щодо нього протоколу.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною четвертою статті 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Згідно з ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.99 № 19, забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення № 014074 від 02.10.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 02 жовтня 2021 року о 20 год. 40 хв. грубо порушив правила любительського та спортивного рибальства, а саме на Глибочанському водосховищі річки Південний Буг біля с. Глибочок Гайсинського (Тростянецького) району Вінницької області здійснив вилов риби забороненим колючим знаряддям лову – «драчем». В результаті незаконного лову водних живих біоресурсів – риби виловив рибу виду товстолоб в кількості один екземпляр, чим порушив ст. ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», п.3.15 Правил любительського та спортивного рибальства. У порушника виявлені: заборонене колюче знаряддя лову – драч, риба виду товстолоб один екземпляр і вилучені згідно з описом №014074 від 02.10.2021, риба залишена порушнику (а.с.2);

розрахунком розміру шкоди заподіяної державі за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів відповідно до протоколу №014074 від 02.10.2021, згідно з яким сума заподіяної шкоди становить 255 грн.(а.с.3);

описом знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів, плавучих транспортних засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів від 02.10.2021, відповідно до якого вилучено у ОСОБА_1 згідно з протоколом від 02 жовтня 2021 року №014074 заборонене колюче знаряддя лову «Драч» (а.с.4).

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що риби він не ловив, так як був на р. П.Буг, ішов по дорозі до дому, ніс одну рибину товстолоба та снасті, які забули рибаки, та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, суд не вбачає.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер скоєного правопорушення, особу винного, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, не працює, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 40 КУпАП якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з п.6.2, 6.3 Правил любительського та спортивного рибальства шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Як вбачається з розрахунку матеріальної шкоди до протоколу №0114074, такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, загальна сума заподіяної шкоди становить 255 грн.

Отже, у результаті вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду в розмірі 255 грн., яку слід стягнути з останнього.

Відповідно до ч.7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 40, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. з конфіскацією колючого знаряддя лову – «Драча».

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 454 грн. (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави матеріальну шкоду у розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн. (одержувач ГУК у Вінницькій області/смт. Тростянець/24062100, номер рахунку: UA848999980333129331000002844, код ЄДРПОУ 37979858, Банк отримувача Казначейство України (за порушення природоохоронного законодавства).

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Суддя А.М. Мудрак