Ухвала суду № 100909265, 22.10.2021, Франківський районний суд м. Львова

450/344/14-к

1-в/465/327/21

У Х В А Л А

Іменем України

22.10.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Василюк В.Б.

представника заявника Хрін Р.І.

прокурора Ступінського Р.Р.

захисника Пелещака О.Р.

особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_1

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду заяву Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_1 , -

встановив:

Заступник генерального директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_2 та лікуючий лікар-психіатр Хрін Р.І. звернулися до суду із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заяви покликаються на те, що у КНП ЛОР «Львівська обласна психіатрична лікарня» з 15.07.2021 року застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_1 , які застосовані ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2021 року про зміну виду застосування примусових заходів медичного характеру з посиленого нагляду на продовження примусового лікування у відділенні зі звичайним наглядом щодо ОСОБА_3 . Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.02.2014 року до ОСОБА_1 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. Ухвалами Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 28.08.2014 року, 18.02.2015 року, 26.08.2015 року, 10.02.2016 року, 15.08.2016 року, 02.03.2017 року, 05.10.2017 року, 17.01.2018 року, 31.07.2018 року, 28.12.2018 року, 26.06.2019 року, 12.12.2019 року продовжено примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 10.06.2020 року ОСОБА_1 змінено заходи медичного характеру із суворим наглядом і переведено для подальшого примусового лікування до психіатричної лікарні у відділення з посиленим наглядом в умовах КП «ВОПЛ» м.Луцька. Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 31.05.2021 року ОСОБА_1 змінено вид застосування примусових заходів медичного характеру з посиленим наглядом на примусове лікування у відділення зі звичайним наглядом у КНП ЛОР ЛОКПЛ в умовах 23 відділення де перебуває до даного часу. Як зазначив заявник, протягом першого часу перебування в КНП ЛОР ЛОКПЛ психічний стан пацієнта був мінливим, зокрема спостерігалися періоди коли ОСОБА_1 ставав багатомовним, не втримувався створював конфліктні ситуації, які пізніше заперечував, висловлювання були резонерські з маячними включеннями, частими зісковзуваннями з теми на тему, до свого стану та скоєного був повністю некритичний. В результаті проведеного комплексного лікування психічний стан хворого покращився, зовні став спокійнішим, менш афективно напружений, пацієнт залишається нестабільним. Таким чином, заявник зазначає, що за допомогою медикаментозного лікування, психотерапевтичних груп, реабілітаційних заходів не вдалося досягнути стану ремісії пацієнта, він і надалі залишається нестабільним, потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру зі звичайним наглядом. На підставі ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що на момент огляду ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїчної шизофренії, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту, враховуючи те, що в стаціонарних умовах та під дією курсу лікування стан пацієнта залишається нестабільним: через відсутність критики щодо скоєного та необхідності прийому підтримуючого лікування, а також виявлення активної антисоціальної поведінки, ОСОБА_1 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

В судовому засіданні представник заявника лікар-психіатр Хрін Р.І. заяву підтримав з мотивів, зазначених у заяві, та зазначив, що хворий ОСОБА_1 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Прокурор в судовому засіданні заяву підтримав.

Захисник в судовому засіданні у вирішенні питання поклався на розсуд суду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення заяви та пояснив, що йому дійсно потрібно продовжити лікування.

Заслухавши думку прокурора, захисника, лікуючого лікаря-психіатра - представника КНП ЛОР «ЛОКПЛ», хворого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заяву слід задовольнити, виходячи з такого.

Згідно з ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за письмовою заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно з вимогами ст.514 КПК України, продовження зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Відповідно до ч. 1- 3 ст.17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в закладі з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з часу госпіталізації з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації. У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження такої госпіталізації. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації. В подальшому продовження госпіталізації особи в закладі з надання психіатричної допомоги проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

Згідно з ст.19 Закону «Про психіатричну допомогу» питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров`я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Судом встановлено, що з 15.07.2021 року застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_1 , які застосовані ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2021 року про зміну виду застосування примусових заходів медичного характеру з посиленого нагляду на продовження примусового лікування у відділенні зі звичайним наглядом щодо ОСОБА_3 .

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.02.2014 року до ОСОБА_1 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Ухвалами Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 28.08.2014 року, 18.02.2015 року, 26.08.2015 року, 10.02.2016 року, 15.08.2016 року, 02.03.2017 року, 05.10.2017 року, 17.01.2018 року, 31.07.2018 року, 28.12.2018 року, 26.06.2019 року, 12.12.2019 року продовжено примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Також судом встановлено, що ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 10.06.2020 року ОСОБА_1 змінено заходи медичного характеру із суворим наглядом і переведено для подальшого примусового лікування до психіатричної лікарні у відділення з посиленим наглядом в умовах КП «ВОПЛ» м.Луцька.

Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 31.05.2021 року ОСОБА_1 змінено вид застосування примусових заходів медичного характеру з посиленим наглядом на примусове лікування у відділення зі звичайним наглядом у КНП ЛОР ЛОКПЛ в умовах 23 відділення де перебуває до даного часу.

04.10.2021 року ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, які дійшли висновку, що на момент огляду ОСОБА_1 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїчної шизофренії, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту, враховуючи те, що в стаціонарних умовах та під дією курсу лікування стан пацієнта залишається нестабільним: через відсутність критики щодо скоєного та необхідності прийому підтримуючого лікування, а також виявлення активної антисоціальної поведінки, ОСОБА_1 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

До наданої суду заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 154, який містить обґрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації, що є підставою для продовження примусового лікування.

Враховуючи висновок лікарів-психіатрів, пояснення лікаря-психіатра, надані в судовому засіданні, відповідно до яких досягти повноцінної ремісії у психічному стані хворого ОСОБА_1 не вдалося, змін на помітне покращення не відбулося, психічний стан залишається нестабільним, думку інших учасників процесу, керуючись ст.95 КК України, ст.514 КПК України, суд,-

постановив:

Заяву Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_1 – задоволити.

Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом хворому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом семи днів з моменту її оголошення.

Суддя Гладишева Х.В.