Ухвала суду № 100908665, 03.11.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6945/21

Провадження № 1-а/333/140/21

Ухвала

Іменем України

03 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Варнавської Л.О., розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Никитенко Мирослави Валентинівни, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Борисенков В.С., який дії в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом відповідно до інспектора Управління патрульноїполіції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Никитенко Мирослави Валентинівни, Департаменту патрульної поліції, відповідно до якого просить суд скасувати постанову винесену інспектором УПП в Запорізькій області Никитенко М.В. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 зафіксовану не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4742845 від 08.09.2021 року Провадження по адміністративній справі - закрити. Стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 07.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. (а.с. 34).

25.10.2021 року представником Департаменту патрульної поліції Малій О.М. надано відзив на позовну заяву.

03.11.2021року представником позивача адвокатом Борисенковим В.С. надано відповідь на відзив.

Крім того, разом із відповіддю на відзив, адвокатом Борисенковим В.С. надано клопотання про застосування до учасника справи заходів процесуального примусу. Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що із тексту відзиву, сторона позивача вбачає у діях відповідача ознаки зловживання своїми процесуальними правами. Відповідач свідомо і умисно вводить суд в оману, стверджуючи, що 08.09.2021 р. гр. ОСОБА_1 до приміщення УПП в Запорізькій області ДПП не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надходили.

Вказане у відзиві твердження про те, що ОСОБА_1 не подавав клопотання про відкладення розгляду справи, спростовується доказами у вигляді додатків 6 та 9 до позовної заяви, а саме належним чином засвідченої копії клопотання ОСОБА_1 від 07.09.2021 про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення (оригінал подано канцелярії УПП в Запорізькій області, інший оригінальний примірник наявний у позивача) та належним чином засвідченої копії листа від 21.09.2021 № К-1881/41/32/02-2021.

У нижній частині клопотання про відкладення розгляду справи (додаток 6) наявна відмітка посадової особи УПП в Запорізькій області у вигляді надпису: «отрим. 07.09.21[підпис] Еремина». Вказаний надпис, також скріплений печаткою «Для довідок» Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції. Проте, найбільш яскраво нахабна брехня уповноваженої посадової особи відповідача постає в світлі дослідження змісту листа від 21.09.2021 № К- 1881/41/32/02-2021 за підписом т.в.о. начальника Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Миколи Куліша. Так, вказаний лист містить наступне: «У відповідь на Ваше клопотання, що зареєстроване за вх. К-1881 від 07.09.2021 повідомляємо...». Очевидним і неспростовним є те, що саме за результатом розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, поданого до канцелярії УПП в Запорізькій області 07.09.2021, було надіслано вказаний лист УПП від 21.09.2021 № К-1881/41/32/02-2021. Будь-яких інших клопотань до УПП в Запорізькій області Кісь Р.Б. 07.09.2021 не подавав.

Вказане підтверджує обставину того, що представник відповідача, діючи умисно, вводить суд в оману відносно фактичних обставин, які передували прийняттю оскаржуваної постанови.

Особа, яка підписала відзив на позовну заяву зловживає своїми процесуальними правами.

Наслідком вказаного, на думку сторони позивача, повинно бути застосування заходів процесуального примусу у порядку, визначеному главою 9 КАС України.

У зв`язку з чим представник позивача просить суд постановити окрему ухвалу про застосування до уповноваженої особи УПП в Запорізькій області, яка підписала відзив на позовну заяву у справі № 333/6945/21, заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами та невиконання своїх процесуальних обов`язків, визначених ст. 44 КАС України, які полягають у введенні суду в оману відносно фактичних обставин справи, виявленні неповаги до суду та до інших учасників судового процесу; не сприянні своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, приховуванні доказів;

- застосувати до відповідача заходи процесуального примусу;

- надіслати відповідну ухвалу, постановлену за результатом розгляду даного клопотання на адресу УПП в Запорізькій області ДПП, зобов`язавши останнього усунути недоліки відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 шляхом спростування відповідної неправдивої інформації та зроблених на основі такої неправдивої інформації висновків.

Оскільки розгляд справи призначено проводити без повідомлення сторін, учасникам справи в ухвалі суду від 07.10.2021 року, учасникам роз`яснено право на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін від учасників справи не надходило.

На підставі ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу не здійснювалося.

Вивчивши зміст клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб

Керуючись своїм правом, представником відповідача надано відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву – це процесуальний документ, в якому відповідач викладає свої заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. За змістом відзив подається лише в межах пред`явлених позовних вимог.

На підставі викладених заперечень та наданих доказів у віздзиві, представник позивача і просить застосувати до представника відповідача заходи процесуального примусу.

Проте, згідно ч.1, 2, 3 ст. 90 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, а саме: чи мали місце обставини (факти), якими обгрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Таким чином, оцінку доказам по справі суд надає лише в нарадчій кімнаті.

Щодо застосування до позивача заходів процесуального примусу.

Відповідно до ст. 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

У статті 145 КАС України визначені види заходів процесуального примусу.

Статтями 146-149 визначені конкретні види заходів процесуального примусу за певні обставини, для застосування до учасників судового процесу заходів процесуального примусу.

З огляду на викладене процесуальних підстав для застосування до представника відповідача заходів процесуального примусу не має.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що заявлені вимоги у клопотанні про застосування процесуального примусу до представника відповідача зобов`язавши останнього спростувати відповідну неправдиву інформація та зроблених на основі такої неправдивої інформації висновків, мають іншу правову природу та містять інші вимоги і підлягає розгляду в іншому процесуальному порядку як окрема справа (провадження).

Керуючись ст.ст. 45, 144-149, 293, КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача – адвоката Борисенкова В.С. про застосування до представника відповідача заходів процесуального примусу відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню.

Відповідно до положень ч.2 ст.293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська