Постанова № 10090567, 15.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року <Текст >Справа № 2а-2560/10/0870

За позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області, вул. Театральна, 10, м. Василівка, Запорізька область, 71600

до: сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Ватутіна, вул.. Леніна, 64, м. Василівка, Запорізька область, 71600

про стягнення недоїмки у розмірі 116,67 грн., -

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

секретар судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Соболь С.С. (довіреність №11/01-10 від 12.01.2010)

від відповідача не прибув

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області звернулось до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Ватутіна (надалі СВК ім.. Ватутіна) про стягнення недоїмки у розмірі 116,67 грн.

Ухвалою від 12.05.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2560/10/0870 та призначено судове засідання на 27.05.2010.Розгляд справи відкладався до 15.06.2010.

Позивач у судовому засіданні 15.06.2010 позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач належним чином сповіщений про день і час розгляду справи, у судові засідання 27.05.2010 та 15.06.2010 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив.

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, судом здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

У засіданні 15.06.2010, судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та надані для огляду оригінали документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

СВК ім. Ватутіна є субєктом підприємницької діяльності та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

У відповідності до приписів ст. 6 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідач є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і зареєстроване як платник страхових внесків.

Як свідчать матеріали справи (розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за І квартал 20010) сума недоїмки по страхових внесках складає 116, 67 грн.

Вказана заборгованість виникла із наступного:

Загальний розмірі недоїмки зі сплати СВК ім. Ватутіна страхових внесків складає 1009, 43 грн.(рядок 30 вказаної відомості)

З матеріалів справи вбачається (рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2009 по справі № 2а-6813/09/0870 за позовами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Ватутіна), що недоїмку у розмірі 892, 76 грн. з відповідача стягнуто у судовому порядку.

Як свідчать документальні докази, з загальної суми недоїмки у розмірі 1009, 43 грн. в судовому порядку з відповідача стягнуто 892, 76 грн., тобто, сума нестягнутої з відповідача недоїмки зі сплати страхових внесків складає 116, 67 грн. .

Оскільки відповідачем у добровільному порядку 116, 67 грн. недоїмки не сплачено, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з СВК ім. Ватутіна вказаної заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного :

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообовязкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі, визначає Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що його дія поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, обовязковість сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є одним із основних принципів страхування.

Як встановлено ст. 45 вказаного Закону, роботодавець як страхувальник зобовязаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно із ст. 47 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страхувальник здійснює страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком. Страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюється для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюються податкове законодавство.

Порядок та строки здійснення страхових внесків визначено Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена Постановою правління Фонду № 36 від 12.07.07р.

У відповідності до п. 4.12 вказаної Інструкції, страхові внески оплачуються страхувальниками-роботодавцями в день одержання коштів на оплату праці в установах банку. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. зазначеної Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку передбаченому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків за І квартал 2010, яка подана до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області, самостійно визначено розмір недоїмки зі сплати страхових внесків, яка складає 1009, 43 грн. Оскільки зі вказаної суми у судовому порядку (рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2009 по справі № 2а-6813/09/0870) з відповідача стягнуто 892, 76 грн., отже нестягнутою залишається сума недоїмки у розмірі 116, 67 грн.

Пунктом 10 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України встановлено, що усі спірні питання, які виникають між страхувальником та органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку.

Оскільки недоїмка по сплаті страхових внесків у розмірі 116, 67 грн. в добровільному порядку СВК ім. Ватутіна не сплачена, на виконання п. 10 зазначеної Інструкції, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із вимогою про стягнення з відповідача вказаної суми недоїмки.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд вважає позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області про стягнення з СВК ім. Ватутіна недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 116, 67 грн. доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Ватутіна про стягнення недоїмки у розмірі 116,67 грн., задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Ватутіна (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул.. Леніна, 64; код ЄДРПОУ 03750248) суму недоїмки у розмірі 116 (сто шістнадцять) грн. 67 коп. на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Василівському районі Запорізької області (на р/р №37171403900044, код за ЄДРПОУ 25919773, банк отримувача ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015). Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 24.06.2010

Суддя О.М. Нечипуренко