Ухвала суду № 100905392, 08.11.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 509/2555/19

Номер провадження 1-кп/495/19/2021

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

08 листопада 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області колегіально у складі:

головуючого – судді доповідача Савицького С.І.

присяжного – Малєнкова М.М.

за участю секретаря судового засідання Коліниченко Н.О.

провівши у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області судове засідання по обвинувальному акту, внесеного до ЄРДР за № 12018160240002459, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Гуров Я.В.

потерпілий ОСОБА_2

представник потерпілих – захисник Олейниченко В.М.

обвинувачений ОСОБА_1

захисники Орез В.П., Царенко О.О. в інтересах обвинуваченого

ВСТАНОВИВ:

У провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України.

У судовому засіданні прокурор Гуров Я.В. просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічним позбавленням волі, у зв`язку з чим він може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Потерпілий ОСОБА_2 та представник потерпілих захисник Олейниченко В.М. підтримали клопотання прокурора.

Захисник Орез В.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Звернув увагу на те, що стороною обвинувачення не надано жодного належного доказу існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Пояснив, його підзахисний має міцні соціальні зв`язки, а саме постійне місце проживання та родину. Його підзахисний вже тривалий час перебуває під вартою, а справа по суті не слухається. Звернув увагу на те, що його підзахисний, перебуваючи на волі, добровільно з`явився до суду на підготовче засідання, де йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У розумінні практики ЄСПЧ його підзахисний відбуває покарання без ухвалення вироку, що є грубим порушенням його прав. Просив змінити його підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби.

Захисник Царенко О.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 підтримав позицію захисника Орез В.П. та також звернув увагу на те, що прокурором вже вкотре подаюся тотожні клопотання без надання обґрунтування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просив змінити запобіжний захід його підзахисному на домашній арешт у нічний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію своїх захисників та також заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Пояснив, що його родина страждає від того що він перебуває під вартою, а не працює щоб утримувати родину. Просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Відповідно до ст. 383 ч.3 КПК України усі питання, пов`язанні з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою ст. 331 КПК України, судді і присяжні вирішують спільно.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи чи навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особи про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічним позбавленням волі, враховуючи його вік та задовільний стан здоров`я, а саме відсутність у розпорядженні суду медичних документів, з яких вбачається про неможливість перебування обвинуваченого під вартою, міцність соціальних зв`язків, а саме те, що він має постійне місце проживання на території смт. Сергіївка, враховуючи розмір майнової шкоди у завданні якої обвинувачується обвинувачений, а також те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений, потерпілі, свідки, те, що обвинувачений проживає у одному населеному пункті з потерпілими, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім тогобудь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372, 383, 392-395 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Гурова Я.В. щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор», строком на 60 днів який діє включно по 06.01.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення.

Суддя-доповідач С.І. Савицький