Рішення № 100904668, 08.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4763/21

Справа № 760/505/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зуєвич Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання Кушніра Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) про розірвання договору підряду про виконання робіт, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позов та його обґрунтування

11.01.2021 ОСОБА_1 , в інтересах якої як представник на підставі ордеру діяв адвокат Паруль Ю.О. звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до

ОСОБА_2 .

З урахуваннями заяви про зменшення та уточнення позовних вимог від 17.04.2021 (надійшла до суду 23.04.2021), позивачка просила:

- розірвати договір підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020, укладений між позивачем та відповідачем;

- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 100 050,00 грн; 3% річних - 3 094,00 грн, інфляційні збитки - 8 494,25 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 7 000,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 144,39 грн.

В обґрунтування позову позивачка посилалась на те, що ОСОБА_2 порушив договір підряду, за яким зобов`язався виконати роботи з ремонту у квартирі АДРЕСА_4 . Відповідач від виконання договору фактично відмовився, а аванс повернув лише частково. Вважає, що ці дії завдали їй матеріальної та моральної шкоди.

Відповідач заперечень проти позову не надав.

Рух справи

Ухвалою від 07.04.2021 позов ОСОБА_1 було залишено без руху для виправлення недоліку - сплати судового збору.

Ухвалою від 11.05.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом …> інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача ОСОБА_2 . Листом від 15.04.2021 Державна міграційна служба України підтвердила, що відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 65).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка …> надсилається …> разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням …> за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV громадянин України …> зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Відповідно до ч. 10 ст. 6 цього Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. …> За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Кореспонденція суду є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом.

Суд направляв на зареєстровану адресу копію ухвали про відкриття провадження з копіями позовної заяви та доданих до неї документів (рекомендований лист № 0311330432310). Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідач кореспонденцію суду не отримав, а лист повернувся до суду за закінченням терміну зберігання.

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, суд зробив оголошення для відповідача про розгляд даної справи на офіційному сайті судової влади та намагався зробити йому телефонограму на номер телефону, зазначений позивачем.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат може, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є реальний механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання, незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд оцінив докази та встановив такі обставини, що мають значення для справи:

22.01.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір підряду про виконання робіт № 50/57 (далі - договір).

Відповідно до договору підрядник зобов`язаний, виконати роботи з ремонту у квартирі АДРЕСА_4 . Сторони домовились, що Підрядник виконує ремонтні роботи з використанням матеріалів закуплених за кошти Замовника. Підписання акту виконаних робіт Підрядником та Замовником є підтвердженням прийняття ним матеріалу та виконання робіт. Прийняття виконаних робіт Замовником, оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт, або за допомогою фотозвіту. Підрядник зобов`язаний виконати ремонті роботи на об`єкті у строк 75 діб з моменту підписання договору, за умов безперешкодного доступну до об`єкту та безперервного фінансування.

Отже, виконана робота за вказаним договором повинна бути здана 06.04.2020.

Термін виконання робіт за договором сторонами не продовжувався.

За вказаним договором ОСОБА_2 отримав грошові кошти у загальній сумі 100 050 грн, а саме:

22.01.2020 завдаток в сумі 80 000 грн, про що є відмітка у договорі;

20.03.2020 на банківську картку ОСОБА_2 перераховано грошові кошти у сумі 10 000 грн, про що свідчить квитанція «Приватбанк» № Р24А254247118С68090 від 20.03.2020;

09.07.2020 на банківську картку ОСОБА_2 перераховано грошові кошти у сумі 10 050 грн, про що свідчить квитанція «Приватбанк» № Р24А458216093С67470 від 09.07.2020.

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань та фактичною відмовою від виконання робіт, позивач 08.01.2021 направив Відповідачу заяву про досудове врегулювання спору з вимогою термінового відшкодувати збитки, а саме фактично сплачені за кухню 219 535 грн.

Позивач повідомив, що ці кошти ОСОБА_2 частково повернув, однак згодом від врегулювання боргу відмовився.

Мотиви суду

Вирішуючи спір, Суд виходить з того, що сторони уклали договір підряду, який підрядник не виконав, тобто порушив зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 cт. 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути …> розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною …>. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання договору ОСОБА_2 як підрядником суд вважає істотним порушенням. З огляду на це, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору підряду від 22.01.2020 № 50/57 та задоволення позову у цій частині.

Що стосується відшкодування збитків, то відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитками, в контексті обставин цієї справи, є суми, сплачені позивачем (як замовником) відповідачу (як підряднику). Загальна сума сплачених коштів становить 100 050,00 грн. У цій частині позов слід задовольнити.

Стосовно відсотків, то відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням індексу інфляції за період з 06.04.2020 (дата, коли зобов`язання мало бути виконане) по 17.04.2021 (дата звернення до суду), сума боргу збільшилася на 8,49 %, тобто на 8 494,25 грн (розрахунок: 100 050 грн х 100,8 х 100,3 х 100,2 х 99,4 х 99,8 х 100,5 х 101 х 101,3 х 100,9 х 101,3 х 101 х 101,7 / 100).

Умовами договору не передбачено іншого розміру відсотків, ніж у ст. 625 ЦК України. Три проценти річних від простроченої суми за цей період складає 3 100,18 грн (розрахунок: 100 050 грн х 3/100/365 х 377). Позивач просив стягнути ці відсотки у розмірі 3 094 грн, тому є підстави для задоволення позову саме в цьому обсязі.

Оцінюючи обґрунтованість вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Внаслідок порушення умов договору підряду позивачка зазнала негативних емоцій, однак вони не мали характеру страждань чи приниження. Відповідних доказів позивачка не надала. З огляду на це, суд дійшов висновку, що моральної шкоди не заподіяно, а тому в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Покликання позивача на завдання їй моральної шкоди як споживачеві та застосування, відповідно, ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів» суд відхиляє, оскільки цей закон не поширюється на спірні відносини.

Відповідно до ст. 1-1 цього Закону він регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. В свою чергу, у п. 3 ч. 1 ст. 1 цього Закону зазначено, що виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Суду не надано доказів, що укладаючи договір підряду № 50/57, ОСОБА_2 діяв як суб`єкт господарювання або є таким суб`єктом.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються …> у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі складаються з судового збору - 454 грн (квитанція від 11.01.2021) та 2 144,39 грн (квитанція від 22.04.2021) та витрат на правову допомогу (написання та подання позовної заяви до суду) у розмірі 5 000 грн (підтверджується договором № 25/11/2020 від 25.11.2020 та додатком № 1). Всього - 7 598,39 грн.

Загальна сума вимог позивачки складала 123 639,36 грн. Задоволено судом вимоги у розмірі 116 639,36 грн, тобто 94,34 % від первісних. Судові витрати слід розподілити між сторонами відповідно до цієї пропорції.

З урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 7 168,32 грн (розрахунок: 7 598,39 грн х 0,9434).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Розірвати договір підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020, укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) збитки за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 100 050,00 (сто тисяч п`ятдесят) гривень, 3% річних - 3 094 (три тисячі дев`яносто чотири) гривні, інфляційні збитки у розмірі 8 494 (вісім тисяч чотириста дев`яносто чотири) гривні 25 (двадцять п`ять) копійок.

У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7 168 (сім тисяч сто шістдесят вісім) гривень 32 (тридцять дві) копійки.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич