Постанова № 10090451, 05.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2010 р. справа № 2а-7673/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріМогілевській І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбасс»

до Спеціалізована податкова інспекція по роботе с великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання недійсними податкові повідомлення рішення

за участю представників сторін

від позивача:Лактіонова О.Г. за дов.

від відповідача: Кірєєв В.В. за дов.

Гой В.П. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління „Донбас” (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 28.08.2009 р. № 0001311312/0/27670/10/15-16-23/3 з врахуванням рішення ДПІ про результати розгляду первинної скарги від 03.11.2009 р. № 35071/10/25-013, від 06.11.2009 року № 0001721312/1/35638/10/15-16-23/3, від 22.01.2010 р. № 0001721312/2/1732/10/15-16-23/3 про визначення суми податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету в сумі 749339,47 грн., у тому числі за основним платежем 516640,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 232699,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем за результатами планової виїзної перевірки складений акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 13.08.2009 р. № 8141/15-16-23/3-00174668, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.09.09 № 0001311312/0/27670/10/15-16-23/3 за порушення п. 5, 6, 7, 13 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 р. № 115 (далі - Порядок), та п. 3.1, 4.1, 5.5, 5.6 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України 23.06.99 № 105/309, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 р. за N 474/3767, (далі - Інструкція) позивачу визначено суму податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету в сумі 765421,01 грн., у тому числі за основним платежем 527361,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 238059,69 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до відповідача. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 03.11.2009 р. № 35071/10/25-013 податкове повідомлення-рішення від 28.09.09 № 0001311312/0/27670/10/15-16-23/3 скасовано в частині нарахованого податку в сумі 10721,03 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 5360,51 грн. в іншій частині податкове повідомлення повідомлення-рішення залишено без змін. У звязку з наведеним відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.11.2009 р. № 0001721312/1/35638/10/15-16-23/3 про визначення суми податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету в сумі 749339,47 грн., у тому числі за основним платежем 516640,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 232699,18 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПА у Донецькій області, яка залишила скаргу без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін. Після чого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.01.2010 р. № 0001721312/2/1732/10/15-16-23/3 про визначення суми податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету в сумі 749339,47 грн., у тому числі за основним платежем 516640,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 232699,18 грн. Не погодившись з рішенням про результати розгляду повторної скарги, позивач звернувся зі скаргою до ДПА України. ДПА України прийняло рішення про залишення скарги без розгляду від 17.03.2010 року № 2625/6/25-0215.

Перелічені податкові повідомлення-рішення позивач вважає такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства. Порушень п. 5, 6, 7, 13 Порядку та п. 3.1, 4.1, 5.5, 5.6 Інструкції позивачем не допускалося. Позиція позивача ґрунтується на тому, що при видобутку вугілля газ метан на підприємстві не добувається, а виникає довільне виділення газоповітряної суміші зі змістом газу метану до 25%, практично непридатного для використання. Згідно з вимогами техніки безпеки вживаються заходи з дегазації вугільних пластів. Збір за геологорозвідувальні роботи не повинен нараховуватися за корисні копалини, якщо добування їх є технологічно вимушеним у звязку видобутком інших корисних копалин в обсягах, узгоджених з відповідними органами державного геологічного нагляду, державного геологічного контролю та охорони навколишнього природного середовища. Підприємство звільняється від сплати збору за геологорозвідувальні роботи у випадку користування надрами для господарських та побутових потреб.

Позивач наполягає на тому, що метан та германій у даному випадку не є корисними копалинами.

Позивач вважає, що технології вилучення германію при збагаченні вугілля в Україні на даний час не існує, оскільки цей елемент входить до складу не мінеральної, а органічної складової маси вугілля, де утримується могутніми хімічними зв'язками, які не руйнуються в процесі збагачення вугілля.

Позивач вказує, враховуючи положення п. 3.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 р. N 207/472/51/157 (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства праці та соціальної політики України від 13 червня 2000 р. N 51/128/307/128, що плата за користування надрами для видобування корисних копалин не справляється за видобування раніше погашених запасів корисних копалин, що в процесі розробки родовищ були віднесені у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах. На підставі цього порушення п. 5.6. Інструкції відсутнє.

Тому просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надавши письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що визначення германію супутньою корисною копалиною засвідчено у спеціальному дозволі на користування надрами від 01.12.08 № 4793. Метою користування надрами згідно зі спеціальним дозволом є видобуток вугілля і супутніх корисних копалин (германій, метан, дренажні води). Останнім протоколом ТЕР ВО „Укрвуглегеологія” прийняті і запаси дренажних вод, германія, та метану, що приведені в спеціальному дозволі та враховуються на балансі шахти.

Згідно з переліком корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою КМ України від 12.12.1994 р. № 827 газ (метан) вугільних родовищ є корисною копалиною загальнодержавного значення.

В порушення п. 5.5. Інструкції позивач, видобуваючи газ метан, що супутньо залягає на родовищі вугілля, не обчислював загальну суму збору до нормативу збору за основний вид корисної копалини (вугілля) із застосуванням загального коефіцієнту 1,2.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.09.2004 р. № 604 „Про затвердження Переліку нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобування, підготовки до транспортування та транспортування та Порядку визначення їх розмірів” передбачено, що видобування - технологічний процес вилучення з покладу нафти, природного газу та газового конденсату, їх підйому на денну поверхню та подавання до установок підготовки до транспортування.

Вилучення метану з вугільних пластів за допомогою насосів і подальша подача у котельні з метою опалення та гарячого водопостачання є видобутком корисної копалини, що супутньо залягає на родовищі вугілля. Використання метану підприємством свідчить про те, що вилучення його і промислове використання не тільки технологічно можливо, але і економічно доцільне.

Вугілля, що видобувається позивачем є таким, що містить германій. При видобутку вугілля з надр разом з ним супутньо видобувається і германій, що засвідчує облік погашених запасів як вугілля так і германію, а як наслідок є обєктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи.

Згідно з п. 5.2 Інструкції при видобуванні більше як одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх вид окремо.

На підставі викладеного, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Шахтоуправління „Донбас” є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 00174668, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 743319 (арк. справи 7), довідкою АБ № 209506 з ЄДРПОУ (арк. справи 8). Позивач знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (арк. справи 148)

Спеціалізованою податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку була проведена планова виїзна перевірка позивача. За результатами перевірки складений акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 13.08.2009 р. № 8141/15-16-23/3-00174668 (арк.. справи 9-69).

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.09 № 0001311312/0/27670/10/15-16-23/3 (арк. справи 81). Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 5, 6, 7, 13 Порядку та п.п. 3.1, 4.1, 5.5, 5.6 Інструкції у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету в сумі 765421,01 грн., у тому числі за основним платежем 527361,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 238059,69 грн.

На порушення п. 5 Порядку, п. 5.5 Інструкції позивач не здійснив плату за видобування та використання корисних копалень (метан вугільних родовищ у розмірі 222023018 м3), що окремо залягають на одному родовищі, що призвело до заниження збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 310392,8 грн. (арк. справи 54)

На порушення п. 6, п. 13 Порядку, п. 3.1, 4.1 Інструкції позивачем не здійснено сплату за корисні копалини, що супутньо залягають на одному родовищі (германій) із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2 від суми збору, обчислений за основний вид корисних копалин, що призвело до заниження збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 207798,44 грн.

Газ метан вугільних родовищ є корисною копалиною, яка залягає спільно з камяним вугіллям. Збір за використану кількість метану (523000м3) в котельній шахти № 22 „Комунарська” надрокористувачем не обчислювався й не справлявся.

На порушення п. 5 Порядку, п. 5.5 Інструкції позивач не здійснює плату за видобування та використання корисних копалин (метан вугільних родовищ у розмірі 523000м3), що окремо залягають на одному родовищі, що призвело до заниження збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 7435,78 (арк. справи 55)

На порушення п. 7 Порядку та п. 5.6 позивач не здійснює плату за розробку позабалансових запасів корисних копалин виходячи з обємів погашення позабалансових запасів корисних копалин (3175 т.), нормативів збору з урахуванням індексу інфляції, відповідних коефіцієнтів із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5, що призвело до заниження збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 1734,3 грн.

Таким чином, в цілому позивачем, сума заниженого збору за геологорозвідувальні роботи складає 527361,32 грн., у тому числі:

1) за видобування та використання корисних копалин метану вугільних родовищ, що окремо залягають на одному родовищі 317828,58 грн.;

2) за корисні копалини, що супутньо залягають на одному родовищі (германій) із застосуванням до нього коефіцієнту 0,2 від суми збору, обчисленій за основний вид корисних копалин 207798,44 грн.;

3) за розробку позабалансових запасів корисних копалин виходячи з обємів погашення позабалансових запасів корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції, відповідних коефіцієнтів із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5 1734,3 грн. (арк. справи 56).

До акту перевірки податкової інспекції долучені акти перевірки діяльності користувача надр позивача Донецькою територіальною інспекцією державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр (ДО „Донецька ТІДГРК”) (арк. справи 190-194, арк. справи 224-230). ДО „Донецька ТІДГРК” дійшла до висновку, що позивач на шахті № 22 „Коммунарстькій” проводить роботи по видуванню вугілля, не закінчивши переоформлення спеціального дозволу на користування надрами, а також не переоформивши інші дозвільні документи, збір за геологорозвідувальні роботи за вугілля видобуте у 2008 р. з не підрахованих раніше запасів не обчислювався та не здійснювався, збір за геологорозвідувальні роботи за утилізовану та використану кількість метану не обчислювався й не справлявся. Щодо шахти „Щегловська-Глибока” ДО „Донецька ТІДГРК” дійшла висновку, що позивач має заборгованість за збором до держбюджету за виконані геологорозвідувальні роботи зі перший квартал 2009 року в сумі 149 тис. грн., нарахування збору за геологорозвідувальні роботи за погашені запаси вугілля проводить без застосування коефіцієнту 0,2 за супутній германій, не здійснює нарахування збору за геологорозвідувальні роботи за вилучений при дегазації та використаний шахтою метан.

Вказані акти перевірок підписані посадовими особами позивача з запереченнями.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до відповідача. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 03.11.2009 р. № 35071/10/25-013 (арк. 86-91) податкове повідомлення-рішення від 28.09.09 № 0001311312/0/27670/10/15-16-23/3 скасовано в частині нарахованого податку в сумі 10721,03 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 5360,51 грн. в іншій частині податкове повідомлення повідомлення-рішення залишено без змін.

У звязку з наведеним відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.11.2009 р. № 0001721312/1/35638/10/15-16-23/3 про визначення суми податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету в сумі 749339,47 грн., у тому числі за основним платежем 516640,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 232699,18 грн. (арк. справи 80)

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПА у Донецькій області, яка залишила скаргу без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін. Після чого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.01.2010 р. № 0001721312/2/1732/10/15-16-23/3 про визначення суми податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету в сумі 749339,47 грн., у тому числі за основним платежем 516640,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 232699,18 грн. (арк. справи 82)

Не погодившись з рішенням про результати розгляду повторної скарги, позивач звернувся зі скаргою до ДПА України. ДПА України прийняло рішення про залишення скарги без розгляду від 17.03.2010 року № 2625/6/25-0215 (арк. справи 107).

Суд не погоджується з висновками відповідача з оглядом на наступне.

Позивачу Міністерством охорони навколишнього природного середовища видавалися спеціальні дозволи на користування надрами (арк. справи 110-112)

Спеціальні дозволи щодо поля шахта „Щегловська-Глибока” від 02.09.2004 № 3406, від 01.12.20008 р. № 4793. Види корисних копалин за спеціальним дозволом: камяне вугілля, германій, метан, дренажні води. Термін дії останнього спеціального дозволу до 02.09.2024.

Спеціальні дозвіл щодо поля шахти № 22 „Коммунарська” від 18.11.2004 р. № 3511. Мета надрокористування видобування вугілля і супутніх корисних копалин, термін дії 20 років.

Відповідно до ст. 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів;

4) акцизного збору.

Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.

Ст. 33 Кодексу України про надра визначено, що збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах, і спрямовується до державного бюджету.

Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та порядок їх справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Порядку, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що залягають окремо, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний їх вид окремо.

П. 5.5 Інструкції передбачено, що при розробці користувачем надр більше одного виду корисних копалин плата обчислюється за кожний їх вид окремо.

Проблемою спору при застосування вказаних правових норм є встановлення обставини видобутку метану в шахтах як гірничих підприємствах в розумінні наведених правових норм податкового законодавства, чи поширюється ці правові норми податкового законодавства на діяльність позивача щодо дегазації, спрямованої на забезпечення запобігання вибухам газу, та використання частини метану для господарських потреб

Визначення шахти наведене в ст. 1 Гірничого закону України, згідно з яким шахта - гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом.

Відповідно до ст. 26 Гірничого закону України технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам здійснюються на стадіях геолого-розвідувальних і науково-дослідних робіт, проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств із забезпеченням, зокрема, запобігання вибухам газу та пилу.

З метою запобігання вибухам газу та пилу, зокрема, на гірничих підприємствах та гірничих об'єктах, де має місце виділення вибухових та отруйних газів і пилу, встановлюється відповідний газовий, пиловий або пилогазовий режим, забезпечується аерогазовий контроль, застосовуються спеціальні види захисту устаткування та технологічних процесів згідно з правилами безпеки.

Запобігання газодинамічним явищам (раптові викиди, гірничі удари тощо) забезпечується за допомогою комплексу заходів згідно з правилами безпеки та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до видання „Дегазація вугільних шахт. Вимоги до засобів та схем дегазації”, що розроблений Державним Макіївським науково-дослідницьким інститутом з безпеки робіт в гірничий промисловості та Донецьким науково-дослідницьким вугільним інститутом, дегазація здійснюється відсмоктуванням метану вакуумними насосами з місць його виділення та відводом по газопроводам на поверхню або в виробітку, де він може бути розбавлений повітрям до безпечного змісту відповідно до ДНАОП 1.1.30-5.19. (арк. справи 186-188).

Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Донецькій області та позивачем прийнятий спільний наказ від 16.01.2008 р. № 45/65, яким встановлені категорії метану для шахт позивача згідно з додатком (арк. справи 189).

В пояснювальній записці проекту на доопрацювання пластів к3 „Колпаківський” та к3 „Боковський” шахти № 22 „Комунарська” (арк. справи 211-215) вчинено запис про те, що необхідність дегазації виїмочної ділянки визначається вимогами п. 4.1 „Дегазація вугільних шахт. Вимоги до засобів та схем дегазації”. Дегазація повинна здійснюватися на виїмочних ділянках, де засобами вентиляції неможливо забезпечити зміст метану в повітрі в межах встановлених норм. Дегазацію слід застосовувати на всіх ділянках.

В проекті дегазації супутників та вміщаючих порід при опрацюванні пластів m3иI1 шахти „Щегловська-Глибока” (арк. справи 216) вчинено запис про те, що слід застосовувати дегазацію пластів та бокових порід.

Таким чином, проаналізувавши наведені положення Гірничого закону України, письмові докази, які наявні у справі, слід дійти висновку, що дегазація це обовязковий технологічно вимушений процес для господарської діяльності позивача. Дегазація є складовою частиною процесу вугледобування, що спрямована на уникнення небезпеки раптових викидів газу. Процес дегазації не може вважатися видобутком та розробкою у розумінні норм податкового законодавства, а саме п. 5 Порядку, П. 5.5 Інструкції.

Крім того, відповідно до п. 12 Порядку збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток, зокрема, видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю та охорони навколишнього природного середовища.

Позивачу Державним управлінням екології та природних ресурсів у Донецькій області виданий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 174668 від 05.07.2005 р. (арк. справи 164).

Шахті № 22 „Коммунарська” доведені на 2005-2009 роки обєми забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, серед яких метан (арк. справи 165-166).

Позивачу Державним управлінням екології та природних ресурсів у Донецькій області виданий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 174668 від 27.10.2004 р. (арк. справи 168).

Шахті „Щегловська-Глибока” доведені на 2004-2008 роки обєми забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, серед яких метан (арк. справи 169-171).

Позивачем отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 141353600-50 від 07.12.2007. Термін дії дозволу 5 років, з 07.12.2007 р. по 07.12.2012 р. Місце знаходження обєкта промисловий майданчик-шахта № 22 „Комунарська” (арк. справи 172).

Позивачем отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1413537200-78 від 21.05.2008. Термін дії дозволу 5 років, з 21.05.2008 р. по 21.05.2013 р. Місце знаходження обєкта вентствол шахти „Щегловська-Глибока” (арк. справи 176).

Збір за забруднення навколишнього природного середовища позивачем за викиди метану нараховувався, що підтверджується податковими розрахунками (арк. справи 180-185)

Судом встановлено, що частина метану підземної дегазації утилізується у власні котельні шахти № 22 „Комунарська”, тобто використовується в побутових потребах.

В свою чергу, п. 7.1 Інструкції передбачено, що від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.

Тобто вказана правова норма визначає дві категорії субєктів правовідносин, на яких поширюється її дія:

1) землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки);

2) землевласники і землекористувачі, які користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.

Враховуючи вищевикладене, донарахування податкового зобовязання позивачу за порушення п. 5 Порядку, П. 5.5 Інструкції є неправомірним.

Відповідно до п. 6 Порядку, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.

Згідно з п. 13 Порядку збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється

надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

П. 3.1 Інструкції передбачено, що об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин - для інших корисних копалин.

Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених протоколом Державної комісії по запасах корисних копалин або технічними проектами на розробку родовища втрат корисних копалин в охоронних, бар'єрних ціликах та поблизу неякісно затампонованих свердловин, за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції нормативи збору за геологорозвідувальні роботи встановлені окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин і наведені у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року N 115 ( 115-99-п ) "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння".

Проблемою застосування вищевказаних норм у спірних правовідносинах є встановлення обставини визначення германію як супутньо залягаючою корисною копалиною з метою оподаткування його видобутку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432, затверджена класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, згідно з якою супутні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини.

Тобто предметом доказування в цій частині спірних правовідносин є обставина наявності двох невідємних умов: можливість технологічного використання германію та економічна доцільність його використання.

Відсутність двох вищевказаних умов обґрунтовується позивачем тим, що технології його вилучення при збагаченні вугілля в Україні на даний час не існує, оскільки цей елемент входить до складу не мінеральної, а органічної складової маси вугілля, де утримується могутніми хімічними зв'язками, які не руйнуються в процесі збагачення вугілля.

Наведені доводи позивача відповідачем не спростовані. Відсутність підтвердження можливості технологічного використання та економічної доцільності обумовлює безпідставність віднесення германію до супутніх корисних копалин з метою оподаткування збором за виконані геологорозвідувальні роботи .

Відповідно до п. 7 Порядку у разі розробки позабалансових запасів корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.

Згідно з 5.6. Порядку при розробці балансових і позабалансових запасів корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний вид запасів окремо.

Збір за позабалансові запаси корисних копалин розраховується виходячи з обсягів погашених позабалансових запасів корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції, відповідних коефіцієнтів із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.

Разом з тим, п. 3.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 р. № 207/472/51/157 (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства праці та соціальної політики України від 13 червня 2000 р. N 51/128/307/128, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.98 за N 20/2460, передбачено, що плата не справляється за видобування раніше погашених запасів корисних копалин, що в процесі розробки родовищ були віднесені у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, у тому числі повторної розробки родовищ.

На підтвердження правомірності застосування вищевказаної правової норми позивачем надано викопіювання з гіпсометричного плану пласта k5 (геологічного звіту з переоцінки запасів вугілля полів шахт „Комунарська” та „Зуєвська” в.о. „Шахтарськвугілля” , складеного в.о. „Укрвуглегеологія” в 1990 р.) (арк.. справи 219). Вказане викопіювання підписане головним геологом позивача В.І. Балашовим.

Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Обставина правомірності податкових повідомлень-рішень від 06.11.2009 року № 0001721312/1/35638/10/15-16-23/3, від 22.01.2010 р. № 0001721312/2/1732/10/15-16-23/3 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету в сумі 749339,47 грн., у тому числі за основним платежем 516640,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 232699,18 грн. відповідачем не доведена.

Неправомірність нарахування податкового зобовязання позивачу обумовлює безпідставність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

П. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом наказ Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за N 467/7788, передбачено, що після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. „б” п. 6.1 вказаного Порядку податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження.

Згідно з п. 6.3. вказаного Порядку у випадках, визначених підпунктом "б" пункту 6.1 цього Порядку, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій).

Податкове повідомлення-рішення від № 28.08.2009 р. № 0001311312/0/27670/10/15-16-23/3 часткове скасоване рішенням відповідача про результати розгляду первинної скарги від 03.11.2009 р. № 35071/10/25-013, від 06.11.2009 року № 0001721312/1/35638/10/15-16-23/3, а тому вважається відкликаним. Підстав визнавати його недійсним немає у звязку з тим, що воно не впливає на права або обовязки позивача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов, Відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбасс» до Спеціалізованої податкова інспекція по роботе с великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 28.08.2009 р. № 0001311312/0/27670/10/15-16-23/3 з врахуванням рішення ДПІ про результати розгляду первинної скарги від 03.11.2009 р. № 35071/10/25-013, від 06.11.2009 року № 0001721312/1/35638/10/15-16-23/3, від 22.01.2010 р. № 0001721312/2/1732/10/15-16-23/3 про визначення суми податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету в сумі 749339,47 грн., у тому числі за основним платежем 516640,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 232699,18 грн. , задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 06.11.2009 року № 0001721312/1/35638/10/15-16-23/3, від 22.01.2010 р. № 0001721312/2/1732/10/15-16-23/3 про визначення суми податкового зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету в сумі 749339,47 грн., у тому числі за основним платежем 516640,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 232699,18 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбасс» судові витрати у сумі 2(дві) грн. 26 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 червня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 20 червня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шинкарьова І.В.