
Справа № 486/1525/20
Провадження № 2/486/126/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року м.Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматовій Г.А.,
при секретарі Деменко К.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дев`ятий квартал», третя особа орган опіки і піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання права користування жилим приміщенням та визнання наймачем квартири,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 , відповідачі Южноукраїнська міська рада Миколаївської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дев`ятий квартал», третя особа орган опіки і піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області
В С Т А Н О В И В:
05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулась з позовом до територіальної громади міста Южноукраїнська в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об`єднання», третя особа орган опіки і піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання права користування жилим приміщенням та визнання наймачем квартири АДРЕСА_1 .
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 21 березня 1991 року на підставі ордеру на житлову площу у гуртожитку № 427 ОСОБА_4 на сім`ю 4 особи: ОСОБА_5 (чоловік), ОСОБА_6 (дочка), ОСОБА_7 (син), були надані в користування кімнати АДРЕСА_2 . Згідно з договором на надання житлових приміщень в м/с гуртожитках Акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд» від 11 квітня 2001 року наймачем був ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_5 разом з дітьми знялися з місця реєстрації.
У 2002 році її мати ОСОБА_8 познайомилася та з 2003 року стала проживати разом з ОСОБА_5 за його адресою: АДРЕСА_3 (до надання будинку статусу жилого - приміщення АДРЕСА_4 . В червні 2003 року мати забрала її до себе і вони стали проживати в квартирі втрьох. У квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_8 була зареєстрована 24 листопада 2003 року як член сім`ї ОСОБА_5 (як співмешканка), який на той час був квартиронаймачем житла.
11 лютого 2005 року ОСОБА_5 знявся з реєстрації за місцем його проживання, тобто він втратив право користування житлом. Зареєстрованою в житловому приміщенні залишилися лише її мати, тому вона стала квартиронаймачем жилого приміщення. Особові рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг відкриті на ОСОБА_8 , яка здійснювали всі необхідні платежі по утриманню житла.
З 2003 року вона разом зі своєю матір`ю ОСОБА_8 проживали в квартирі АДРЕСА_5 (до надання будинку статусу житлового - приміщення АДРЕСА_2 . Після народження нею сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він також проживає за вказаною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати ОСОБА_8 померла. Після смерті матері вона з сином залишилися проживати в квартирі, оскільки це є постійним місцем проживання.
Квартира перебуває у власності територіальної громади міста Южноукраїнська та перебуває на балансі КП «Житлово-експлуатаційне об`єднання», має статус не приватизованої.
Витрати по утриманню житла та оплату житлово-комунальних послуг здійснюються нею регулярно, заборгованість відсутня. Будь-якого іншого житла на праві власності вона та син не мають.
За життя ОСОБА_8 хотіла її разом з ОСОБА_2 зареєструвати у вказаній квартирі, але в Центрі надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська їй роз`яснили, що без згоди ОСОБА_4 , на яку було видано ордер на житлове приміщення у гуртожитку, це зробити неможливо. Тому вони з сином постійно проживали в житловому приміщенні без реєстрації в ньому. Також мати не змогла приватизувати квартиру.
На її думку, вона та її син були вселені до квартири як члени сім`ї (дочка та онук) наймача ОСОБА_8 за її згодою, проживали з нею тривалий строк як члени сім`ї, а отже набули рівного права на користування жилим приміщенням з наймачем.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 березня 2021 року у справі було замінено відповідачів у справі – територіальну громаду м. Южноукраїнська в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області на Южноукраїнську міську раду Миколаївської області, комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об`єднання» на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дев`ятий квартал».
В судовому засіданні позивач позов підтримала.
Представник позивача до викладеного в позові додав, що спірна квартира є єдиним житлом позивача та її малолітньої дитини. Вони постійно до смерті ОСОБА_8 проживали у спірному житлі, де проживають і сьогодні, а у разі смерті квартиронаймача, за статтею 824 ЦК України у разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем.
Представник відповідача Южноукраїнської міської ради Миколаївської області в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання, в якому зазначив, що проти задоволення заяви не заперечує та просить розглядати справу без його участі.
Представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дев`ятий квартал» в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі та ухвалити рішення відповідно до вимог діючого законодавства.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання, в якому зазначив, що проти задоволення заяви не заперечує та просить розглядати справу без його участі.
Заслухавши позивача та її представника, свідків, дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі – Конвенція) гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Відповідно до частин першої та другої статті 61 статей 64 та 65 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер.
Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї.
Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 липня 2012 року № 6-60цс12, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК України). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (частина друга статті 65 ЖК України).
При цьому під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.
Оскільки відповідно до вимог закону вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім`ї наймача, в розумінні частини другої статті 64 ЖК України, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають в квартирі разом з наймачем.
За змістом статті 65 ЖК України за особою не може бути визнано право користування жилим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання в іншому жилому приміщенні.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 (квартиронаймач) на підставі ордеру № 427 від 21 березня 1991 року отримала право користування кімнатою АДРЕСА_6 разом з членами її сім`ї: ОСОБА_5 (чоловік), ОСОБА_6 (дочка), ОСОБА_7 (син) /а.с. 15/.
Згідно з договором на надання житлових приміщень в м/с гуртожитках Акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд» від 11 квітня 2001 року наймачем зазначеної кімнати був ОСОБА_5 /а.с. 16/.
Як вбачається з копії довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) станом на 07 липня 2009 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_7 була зареєстрована ОСОБА_8 (квартиронаймач). ОСОБА_5 (співмешканець) вибув 11 лютого 2005 року /а.с. 17/.
Станом на 07 вересня 2020 року в зазначеній квартирі зареєстрована ОСОБА_8 (квартиронаймач) /а.с. 78/. Статус квартири – не приватизована.
Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій 22 вересня 2011 року КП «ЖЕО» укладався з ОСОБА_8 /а.с. 18-20/.
Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_8 /а.с. 12/.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_2 /а.с. 10/.
Згідно акту про проживання від 16 вересня 2020 року, складеного у складі комісії з трьох осіб та засвідченого головою ОСББ «ДЕВ`ЯТИЙ КВАРТАЛ» /а.с. 21/ ОСОБА_1 з червня 2003 року, а ОСОБА_2 з жовтня 2016 року проживають в квартирі АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла /а.с. 13/.
Як вбачається з довідок від 19 вересня 2020 року, 16 вересня 2020 року та 26 вересня 2020 року /а.с. 22, 23, 24/ заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території, опалення, воду та електропостачання відсутня.
Згідно копії довідки № 1635 від 24 липня 2020 року /а.с. 8/ ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 з 22 квітня 1994 року, власниками якої є ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 /а.с. 79/. Із вказаної квартири позивач із дитиною 15 лютого 2021 року (під час розгляду справи) знялись з реєстрації /а.с. 164, 165/.
На підставі рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради №619 /а.с. 134-135/ статус будинків АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 народів змінено з гуртожитків 9, АДРЕСА_11 на житловий будинок.
Згідно довідки від 03 березня 2021 року /а.с. 130/ нумерація квартир в будинку АДРЕСА_9 , після надання гуртожитку статусу житлового будинку, зокрема кімната АДРЕСА_4 перенумерована на квартиру АДРЕСА_5 .
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона є знайомою покійної матері позивача, яка проживала з 1993 року у будинку АДРЕСА_12 . У 2003 році позивач переїхала до своєї покійної матері і проживає там до сьогодні разом із своїм малолітнім сином, який проживає у спірному житлі із народження у 2016 році. У вересні 2020 року померла мати позивача ОСОБА_13 .
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що проживає в будинку АДРЕСА_9 з 1996 року. ОСОБА_15 із донькою ОСОБА_16 заселились до цього будинку у квартиру АДРЕСА_5 приблизно в 2000-2002 році. І весь цей час там проживали. У 2016 році ОСОБА_17 народила дитину, яка також проживала за вказаною адресою. Приблизно пів року потому ОСОБА_15 померла.
Свідок ОСОБА_18 , яка також проживала в будинку АДРЕСА_9 пояснила, що знає позивача приблизно з 2000-2002 року, гуляла з нею у будинку разом у дворі, оскільки та проживала з нею в одному будинку у квартирі АДРЕСА_5 . У вересні померла мати позивача. На сьогодні позивач проживає разом із дитиною у вказаному житлі, проживає там постійно. Вона з 2014 року не проживає у будинку АДРЕСА_9 .
Показання свідків, які підтвердили постійне місце проживання позивача за спірною адресою не є достатніми доказами на підтвердження позовних вимог, оскільки вони не дають змогу дійти переконливого висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.
За змістом ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст. 816 ЦК України у договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов`язків щодо користування житлом.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Отже, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК УРСР).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЖК УРСР повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачем доказів письмової згоди на це наймача, відповідно до вимог статті 65 ЖК України, суду не надано, реєстрація місця проживання позивача на час звернення з позовом значилась за іншою адресою.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 проживала у спірній квартирі без дотримання встановленого порядку, без письмової згоди основного наймача, зареєстрованою у спірній квартирі вона не була, а була зареєстрована за іншою адресою, тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання за позивачем права користування жилим приміщенням та визнання її наймачем квартири АДРЕСА_1 .
Незалежно від строку проживання у зазначеній квартирі ОСОБА_1 не набула права користування спірним жилим приміщенням, оскільки порядок вселення дотриманий не був, письмового звернення до наймодавця з питання його реєстрації не було, доказів не надано, позивач зберігає реєстрацію за іншим місцем проживання, а доказів про те, що зв`язок з жилим приміщенням за своїм місцем реєстрації вона втратила, суду не надано, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах у справах №686/1235/19 від 17.02.2021 року, №499/89/18 від 29.07.2020 року, №552/1146/17 від 28.05.2020 року, №761/10488/18 від 26.12.2019 року.
На підставі ст. 158 ЦПК України скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 жовтня 2020 року щодо заборони вчиняти будь-які дії щодо передачі квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 у користування іншим особам та заборонити вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 , що діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , відмовити в позові до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дев`ятий квартал», третя особа орган опіки і піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання права користування жилим приміщенням та визнання наймачем квартири.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 жовтня 2020 року щодо заборони територіальній громаді міста Южноукраїнська в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційне об`єднання» вчиняти будь-які дії щодо передачі квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 у користування іншим особам та заборонити вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.
Повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_13 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: Петрина Олена Володимирівна, адвокат, вул. Дружби Народів, 1, прим. 104, м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, 55001.
Повне найменування відповідача: Южноукраїнська міська рада Миколаївської області, 55002, вул. Дружби народів, б.48, м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, ЄДРПОУ 33850880.
Повне найменування відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дев`ятий квартал», 55002, вул. Дружби народів, б. 52, м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, ЄДРПОУ 40517087.
Повне найменування третьої особи: орган опіки і піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, 55002, вул. Дружби народів, б.48, м. Южноукраїнськ, Миколаївської області.
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г.А.Далматова
Судове рішення № 100902303, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) було прийнято 04.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 486/1525/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: