Ухвала суду № 100901429, 08.11.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

08.11.2021

ЄУН №337/5263/21

Провадження №1-кп/337/365/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

за участю секретаря - Сабліної А.А.

прокурора – Дєєва А.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Мініної І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Харкові, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працевлаштованого, раніше неодноразово судимого, останній раз: 02.06.2020р. Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.289, 75 КК України до 5 років позбавленням волі з випробувальним терміном 2 роки, який фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів, пославшись на те, що він обвинувачується у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, раніше був судимий за вчинення аналогічного злочину, судимість за яке у встановленому законом порядку не знята та не погашена, злочин в межах цього кримінального провадження вчинив у період іспитового строку, встановленого попереднім вироком суду, в провадженні суду перебуває ще інше кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні аналогічного злочину, офіційно не працював, постійного джерела прибутку та стійких соціальних зв`язків не має, зареєстрованого місця проживання не має, до затримання мешкав без реєстрації у м.Харків, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не змінились та не відпали. Він може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник адвокат Мініна І.М. проти клопотання прокурора заперечили, зазначивши про те, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, має постійне місце проживання,певні соціальні зв`язки, одружений. Вина ОСОБА_1 у вчиненні іншого аналогічного кримінального правопорушення, яке перебуває в провадженні іншого суду, ще не доказана, запобіжний захід в іншому кримінальному провадженні до нього не застосовано, він не порушував процесуальних обов`язків, з`являвся в судові засідання. На їх думку вказані прокурором ризики не підтверджені. Цілодобовий домашній арешт повністю забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , в зв`язку з чим просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем мешкання обвинуваченого.

При цьому обвинувачений ОСОБА_1 також заявив усне клопотання про те, що у разі продовження йому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він просить зменшити розмір застави до сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки він не має необхідної суми грошей.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до такого.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 був обраний з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості інкримінованого йому злочину та на підставі наявності ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

За ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Розглядаючи питання про продовження строку дії обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу, судом не було встановлено наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки заявлені прокурором ризики передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились, не відпали та є актуальними.

Суд бере до уваги обставини, встановлені під час обрання обвинуваченому тримання під вартою, а саме те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше був неодноразово судимий за аналогічні злочини, судимості за які у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, злочин в межах цього кримінального провадження вчинив в період іспитового строку, встановленого вироком Київського районного суду м.Харкова від 02.06.2020р., що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та стійку антисоціальну направленість його особистості, в провадженні Зарічного районного суду м.Сум перебуває інше кримінальні провадження за його обвинуваченням у вчиненні аналогічного злочину. Також суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не є перешкодою для його тримання під вартою, а також те, що він на даний час офіційно не працює, відомості про наявність будь-яких джерел доходу відсутні, одружений, неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, зареєстрованого місця проживання не має, до затримання проживав без реєстрації в м.Харкові.

Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд, з урахуванням обставин, викладених в обвинувальному акті та клопотанні прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, відповідно до положень ст.ст. 177-178 КПК України, враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, характер та обставини злочину, в якому він обвинувачується, і приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і неможливість обрання йому інших запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту, як на цьому наполягає сторона захисту.

Також суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, а характер та ступінь тяжкості діяння, в якому він обвинувачується, сукупність інших обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, з метою запобігання встановлених судом ризиків, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, суд вирішив продовжити строк дії застосованого до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора та відмовивши у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зменшення розміру застави, то судом встановлено, що одночасно при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, йому як альтернативу триманню під вартою, було визначено розмір застави у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 142740 грн.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Підстав вважати, що визначений ОСОБА_1 розмір застави є непомірним, як про це зазначає обвинувачений у своєму клопотанні, суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, оскільки розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної людини та обставин, вчиненого ним кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що розмір застави визначений ОСОБА_1 , як альтернативи триманню під вартою, не є для нього завідомо непомірним та є пропорційним обставинам, вчиненого кримінального правопорушення. Відсутність у обвинуваченого ОСОБА_1 необхідної суми грошей для внесення визначеної йому застави, саме по собі не може бути єдиним обґрунтуванням застосування щодо нього меншого розміру застави, оскільки розмір застави визначається з урахуванням також сукупності інших обставин.

На підставі викладеного у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зменшення розміру застави слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 331, Главою 18 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, а саме до 05 січня 2022 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Мініної Ірини Миколаївни про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави відмовити.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя М.В. Сидорова