Постанова № 10090136, 10.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.10Справа №2а-1177/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : Головуючого судді Котаревої Г.М.

при секретарі судового засідання Суконновій Г.В.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом ТОВ “Південний берег”,

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі

про визнання недійсним податкового-повідомлення рішення

за участю:

представників позивача Кардончик О.В.,довіреність від 14.05.10р., Кардончик В.Г.,

довіреність від 13.05.10р.;

представник відповідача Маслюк О.В., довіреність № 71/10-0 від 04.03.10р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Південний берег” (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач), в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0007352301/3 від 13.01.10р., згідно з яким йому визначено податкове зобовязання податку на додану вартість. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення податковим органом невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.10р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 14.05.10р., надав клопотання про зміну позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0007352301/0 від 11.06.09р., №0007352301/1 від 02.09.09р.,0007352301/2 від 16.11.09р., 0007352301/3 від 13.01.10р.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, надали пояснення по суті спору.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених у письмовому заперечені на адміністративний позов, зазначив, що у позивача згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту через відсутність платника ПДВ, постачальника позивача, за місцем знаходження.

Суд, керуючись ст.55 КАС України, 11.02.2010 р., провів заміну первинного відповідача на його правонаступника Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі (далі відповідач, ДПІ в м. Сімферополі).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р. № 778 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, одним з завдань якої відповідно до абз.1 п. 3 цього Положення є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів)

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АРК є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Південний берег” є юридичною особою, зареєстрованою розпорядженням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим 07.04.1997 р., відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру юридичної особи з ідентифікаційним номером 24695969(а.с.47).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Південний берег” з 26.09.2001 р. є платником податку на додану вартість, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №00870929, видане ДПІ у м. Сімферополі, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 114).

Працівники Державної податкової інспекції у м. Сімферополі , правонаступником якої є відповідач, провели планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08р. по 31.03.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08р. по 31.03.09р., за результатами якої 29.05.2009 р. склав Акт №4774/23-21/24695969 (а.с.7).

Відповідно до акту відповідач зробив висновок про порушення п.п 7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у звязку із чим податковий кредит за перевіряємий період завищений на 48673,00грн., у т.ч. по періодах:

-Листопад 2008 р. 48673,00 грн.;

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0007352301/0 від 11.06.09р., згідно з якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 48673,00 грн. та застосовані штрафні фінансові санкції у розмірі 24336,50грн.(а.с.6)

Підставою для зменшення суми податкового кредиту позивачу за декларацією з ПДВ за листопад 2008 р. було безпідставне на думку відповідача включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по наступним податковим накладним:

-№031108 від 03.11.08р. у сумі 187350,00 грн., у тому числі ПДВ 31225,00 грн., від ПП «БФ «Торгсервіс»;

-№031120 від 03.11.08р. у сумі 95962,02 грн., у тому числі ПДВ 15993,67 грн., від ПП «БФ «Торгсервіс»;

-№031119 від 03.11.08р. у сумі 8728,02 грн., у тому числі ПДВ 1454,67 грн., від ПП «БФ «Торгсервіс».

Згідно із актом перевірки ,копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, ПП «БФ «Торгсервіс» є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 352198921033.

Стосовно відносин позивача із ПП «БФ «Торгсервіс» відповідачем на підставі листа ДПІ у м. Херсоні № 5735/7/23-604 від 14.07.2009 р. було встановлено, що ПП «БФ «Торгсервіс» зареєстровано за адресою 73000 м. Херсон, вул. Фонтанна, 9 внесено запис в ЄДРПОУ про відсутність підтвердження відомостей «стан платника -7», та на підставі листа ДПІ у м. Херсоні № 10641/7/23-604 від 21.12.09р. встановлено неможливість проведення Перевірки ПП «БФ «Торгсервіс», у звязку з відсутністю платника за місцем знаходження.

З огляду на зазначену інформацію, відповідач вважає, що всі оформлені вказаним субєктом підприємницької діяльності податкові накладні не можна вважати оформленими з дотриманням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст.. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Не погодившись з податковим повідомленням рішенням № 0007352301/0 від 11.06.09р., позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, за результатами якого на підставі рішень ДПІ в м. Сімферополь № 4198/10/1/25-010 від 21.08.09р. (а.с. 64-65), ДПА в АР Крим №2729/10/25-023 від 10.10.09р. (а.с.79-81), ДПА України № 13773/6/25-0115 від 31.12.09р. (а.с. 74 -77), було винесено податкові повідомлення - рішення №0007352301/1 від 02.09.09р.,0007352301/2 від 16.11.09р., 0007352301/3 від 13.01.10р., (а.с. 82-84).

З висновком відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту суд не погоджується у звязку з наступним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість” від 23 грудня 2004 року N 2287-IV (зі змінами та доповненнями).

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Закон України “Про податок на додану вартість”, а саме п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 визначає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що позивачем в листопаді 2008 року під час здійснення господарських операцій з ПП «Багатопрофільна фірма «Торгсервіс» в рамках договору купівлі-продажу товарів від 01.06.2008 року б/н (а.с. 35), придбано товар на загальну суму 292040,00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 48673,00 грн.).

Зазначену суму позивач включив до додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ, уточнюючий розрахунок, за листопад 2008 р. (а.с.38).

В акті перевірки відповідачем вказано про відсутність платника податків за місцезнаходженням і, як наслідок, про невідповідність податкових накладних, вимогам вищезазначеної норми.

На підтвердження фактичної поставки товару позивачем надані податкові накладні, платіжні доручення та видаткові накладні які свідчать про отримання товару у ПП «БФ «Торгсервіс» в листопаді 2008р., та сплату сум ПДВ при оплаті товару в загальній сумі 48673,00 (а.с. 30-34, 95, 103-117).

Суд зазначає, що відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надано доказів того, що ПП «БФ «Торгсервіс» не включило суми ПДВ, отримані від позивача під час здійснення ним розрахунків за придбаний товар, до складу податкових зобовязань по ПДВ за відповідні звітні періоди.

Натомість відповідно до наданого листа ДПІ у м. Херсоні вих. №5735/7/23-604 (а.с. 86), ПП «БФ «Торгсервіс» задекларувало у листопаді 2008р. податкове зобовязання з ПДВ у сумі 707966,00грн.

Суд вважає, що відсутність можливості проведення зустрічної перевірки контрагента позивача само по собі не можу бути безумовною підставою для висновку щодо відсутності права у платника ПДВ на податковий кредит.

З урахуванням визначеного суд дійшов висновку про порушення норм податкового законодавства при включенні до акту перевірки № 4774/23-21/24695969 від 29.05.09р., на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення рішення, висновку про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для донарахування позивачу податкового зобовязання з ПДВ в сумі 48673,00 грн. та відповідно штрафних санкцій в сумі 24336,50 грн. за податковими повідомленнями - рішення № 0007352301/0 від 11.06.09р., №0007352301/1 від 02.09.09р.,0007352301/2 від 16.11.09р., 0007352301/3 від 13.01.10р., у зв'язку з чим, вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.06.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 17.06.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0007352301/0 від 11.06.09р., №0007352301/1 від 02.09.09р.,0007352301/2 від 16.11.09р., 0007352301/3 від 13.01.10р. , відповідно до яких нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 48673,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 24336,50 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.