Постанова № 10090123, 18.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.05.10Справа №2а-2677/10/6/0170 (10 г. 55 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Усковій О. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Керченського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

Суть спору: Керченський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 1808,29 грн. матеріальної шкоди, що була спричинена позивачу у вигляді безпідставних виплат. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебував на обліку як безробітна у Керченському міському центрі зайнятості та отримував матеріальне забезпечення по безробіттю з 23.09.2008 року по 14.07.2009 року. У результаті обміну інформацією, здійсненого відповідно до порядку, затвердженого Постановою КМУ від 20.03.06 № 357, центром зайнятості було отримано інформацію про наявність доходів у безробітного ОСОБА_1 у період знаходження на обліку у Керченському міському центрі зайнятості (відповідач виконував роботу на умовах трудового договору у Керченському навчально-виховному комплексі загальноосвітньої школи I-II ступенів - морському технічному ліцеї та отримував відповідну заробітну плату). Позивач вважає, що відповідач приховала факт отримання доходу та незаконно отримала матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 13.02.2009 р. по 18.02.2009 року у сумі 1808,29 грн. Про необхідність повернення, незаконно отриманих коштів у добровільному порядку ОСОБА_1 було попереджено, у письмовій формі, проте до цього часу кошти не перераховані, що і стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача у судове засідання 18 травня 2010 року не з'явився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника Керченського міського центру зайнятості.

Відповідач до суду не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Керченський міський центр зайнятості являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

Керченський міський центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, Керченський міський центр зайнятості, являючись субєктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.

Судом встановлено, що 23.09.2008 року відповідач звернувся до Керченського міського центру зайнятості з заявою про сприяння у працевлаштуванні, у якій зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію по віку, в т. ч. на пільгових умовах і на пенсію по вислузі років. Окрім того, зазначеною заявою відповідач зобовязалася повідомити позивача у випадку працевлаштування, укладення договорів цивільно-правового характеру (трудової угоди) та іншої діяльності, яка дає дохід (а. с. 12).

Наказом Керченського міського центру зайнятості від 23.09.2007 року № НТ080923 ОСОБА_1 було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, затверджено розпочати виплату допомоги по безробіттю ( а. с. 8).

Розмір виплат за період з 23.09.2007 року по 14.07.2009 року склав 1808,29 грн., що підтверджується копією додатку до ПК № 015460608091600004 про прийняті рішення щодо нарахувань та платежів (а. с. 9,10), довідкою-розрахунком від 10.12.2009 р. (а. с. 18).

10 грудня 2010 року Керченським міським центром зайнятості було складено акт № 20 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

З акту № 20 від 10.12.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Керченському міському центрі зайнятості з 23.09.2008 року по 16.07.2009 року. За час знаходження на обліку як безробітного він одержував допомогу по безробіттю. В ході перевірки інформації, отриманої від ДПІ в м. Керчі АР Крим, шляхом відвідування КУЦБО № 2 УО Керченської міської ради підтверджено, що ОСОБА_1 згідно наказу № 05/к від 13.02.2009 року працював у Керченському навчально - виховному комплексі загальноосвітньої шкоди I-II ступенів - Морський технічний ліцей (КУЦБО № 2 УО Керченської міської ради) на посаді сторожа з 13.02.2009 року по 18.02.2009 року. ( а. с. 15).

Даний факт також підтверджується копією наказу Керченського навчально - виховному комплексі загальноосвітньої шкоди I-II ступенів - Морський технічний ліцей від 13.02.2009 року № 05/к ( а. с. 17).

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 1808,29 грн. матеріального забезпечення по безробіттю, що було виплачене останньому у період з 13.02.2009 року по 18.02.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, відповідно до приписі ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_1 зобов'язаний була своєчасно подати центру зайнятості відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, тобто про укладення цивільно-правової угоди.

Пунктом 4 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"передбачено що, особи, які виконують роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами належать до категорії осіб, які забезпечують себе роботою самостійно і є зайнятими.

Відповідно до п.п. 1) п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 307 від 20.11.2000 та зареєстрованим в Мінюсті України 14.12.200р. №915/5136 працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Із аналізу вищенаведених норм права вбачається, що особа з моменту укладення цивільно-правової угоди не є безробітним та не має право на отримання відповідної допомоги.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач взагалі не повідомила центр зайнятості про укладення договору цивільно-правового характеру.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з моменту початку виконання робіт за цивільно-правовою угодою ОСОБА_1 відноситься до категорії зайнятого населення.

Згідно з ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Тобто, вказаною нормою матеріального права визначено, що суми виплаченого забезпечення стягуються саме з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" однією з обставин припинення виплати допомоги по безробіттю є працевлаштування безробітного.

Таким чином, з моменту працевлаштування, незалежно від тривалості такого працевлаштування, особі має бути припинено виплату допомоги по безробіттю.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 зобовязаний був вчасно повідомити про факт укладення цивільно-правового договору, так як даний факт впливає на умови виплати його забезпечення та надання соціальних послуг. Крім цього, допомогу по безробіттю вона за період з 13.02.2009 року по 18.02.2010 року у сумі 1808,29 грн. отримував незаконно, а тому зобовязаний її повернути.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрати по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.05.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 21.05.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (98324, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Керченського міського центру зайнятості (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 5, одержувач Керченський міський центр зайнятості, ЗКПО 20708617, банк Г УДК в АР Крим, м. Сімферополь, п/р 37171001000358, МФО 824026, “Повернення допомоги, отриманої обманним шляхом”) 1808,29 грн. матеріального забезпечення одержаного внаслідок зловживання своїми обовязками.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Латинін Ю.А.