Рішення № 100900364, 08.11.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8790/21

Провадження № 2/263/2150/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 листопада 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючої судді Ікорської Є.С.,

за участю секретаря Філянець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личук Т.В., приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В., в якій позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстраційним № 7467, вчинений 12 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личуком Т.В., яким стягнуто заборгованість за кредитом на суму 52013,34 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 20 червня 2021 року на його адресу від приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження № 65566885 від 26 травня 2021 року. 26 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. відкрито виконавче провадження за заявою ТОВ «Вердикт капітал» про примусове виконання виконавчого напису № 7467, виданого 12 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франковської міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт капітал» заборгованості у розмірі 52013,34 грн. З виконавчого напису від 12 квітня 2021 року йому стало відомо, що правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Альфа-Банк» за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі договору № 2019-1АБ/Веста про відступлення права вимоги від 28 січня 2019 року, правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги № 29-01/19/2 від 29 січня 2019 року. 26 лютого 2013 року між ним та ПАТ «Альфа-Банк» укладений кредитний договір № 500346539. Відповідно до п. п. 2.1-2.3 п. 2 кредитного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає кредит на наступних умовах. Сума кредиту – 25500 грн. Процентна ставка за користування 0,01% річних. Тип процентної ставки – фіксована. Дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісії 29 лютого 2016 року. Згідно з додатком № 1 до кредитного договору № 500346539 від 26 лютого 2013 року сторонами затверджений графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості супутніх послуг. З 27 березня 2013 року по 27 січня 2016 року сума щомісячного платежу за кредитним договором № 500346539 від 26 лютого 2013 року становить 1611,58 грн., 29 лютого 2016 року – 1611,92 грн. У виконавчому написі від 12 квітня 2021 року приватний нотаріус зазначає, що строк платежу за кредитним договором № 500346539 від 26 лютого 2013 року настав, боржником допущено прострочення платежу, стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2019 року по 05 квітня 2021 року. Однак, зазначений виконавчий напис вчинений із порушенням строку вчинення, зокрема, після закінчення позовної давності за основною вимогою. Останній платіж за кредитом внесений ОСОБА_1 у період 2013 року у розмірі 1611,58 грн., після 2013 року жодних сум на погашення кредиту останнім не вносилось. Навіть з дати остаточного повернення кредиту минуло вже три роки. Окрім того, приватний нотаріус не перевірив на час вчинення виконавчого напису чи є заборгованість безспірною, чим грубо порушив приписи ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Відповідно до виконавчого напису від 12 квітня 2021 року, вчиненого приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В., строк платежу за кредитним договором № 500346539 настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводилось за період з 29 січня 2019 року по 05 квітня 2021 року. Сума заборгованості складає 50513,34 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 19326,50 грн., суми заборгованості за відсотками та комісії – 31186,84 грн. Зазначає, що сума заборгованості за споживчим кредитом не є безспірною. Вказує, що на момент вчинення виконавчого напису 12 квітня 2021 року свідоцтво на право зайняття нотаріальною діяльність, видане Міністерством юстиції України 13 серпня 2012 року № 8832 на ім`я ОСОБА_2 вже було анульоване і здійснювати нотаріальні дії, у тому числі вчиняти виконавчий напис, ОСОБА_2 не мав право.

У зв`язку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Треті особи письмових пояснень не надали.

Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій вона просила розглянути справу за її відсутності та позивача, не заперечувала проти заочного вирішення справи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Треті особи у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 липня 2021 року указану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21 липня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 65566885 від 26 травня 2021 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 листопада 2021 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

26 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» укладений кредитний договір № 500346539 на суму 25500 грн., із процентною ставкою за користування 0,01% річних, тип процентної ставки – фіксована. Дата остаточного повернення кредиту - 29 лютого 2016 року.

Згідно з додатком № 1 до кредитного договору № 500346539 від 26 лютого 2013 року сторонами затверджений графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості супутніх послуг.

З 27 березня 2013 року по 27 січня 2016 року сума щомісячного платежу за кредитним договором № 500346539 від 26 лютого 2013 року становить 1611,58 грн., дата останнього платежу є 29 лютого 2016 року – 1611,92 грн.

26 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65566885, на підставі виконавчого напису № 7467, виданого 12 квітня 2021 року приватним нотаріусом нотаріусом Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт капітал» заборгованості у розмірі 52013,54 грн.

З виписки, наданої ТОВ «Вердикт капітал» з особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що останньому наданий кредит 26 лютого 2013 року на підставі кредитного договору № 500346539. Заборгованість перед ТОВ «Вердикт капітал» за кредитним договором № 500346539 станом на 05 квітня 2021 року (включно) складає 50513,34 грн., яка складається зі: заборгованості за сумою кредиту – 19326,50 грн., заборгованості за процентами та комісією – 31186,84 грн. Станом на 05 квітня 2021 року ТОВ «Вердикт капітал» заборгованість не погашена.

12 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 7467, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт капітал», який є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Альфа-Банк», за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі договору № 2019-1АБ/Веста про відступлення права вимоги від 28 січня 2019 року, правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги № 29-01/19/2 від 29 січня 2019 року, заборгованості за кредитним договором № 500346539 від 26 лютого 2013 року у розмірі 50513,34 грн. та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 1500 грн.

Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 05 квітня 2021 року № 2 на підставі підпункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме: у зв`язку із неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства про вчинення нотаріальних дій, які встановленні рішеннями суддів, що завдало шкоди фізичним та юридичним особам, свідоцтво № 8832 на ім`я ОСОБА_2 анульовано.

Мотиви суду.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц із подібних правовідносин.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.».

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в заяві ПАТ КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Зі змісту виконавчого напису, наданого позивачем, вбачається, що приватним нотаріусом Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 7467, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт капітал», який є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Альфа-Банк», за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі договору № 2019-1АБ/Веста про відступлення права вимоги від 28 січня 2019 року, правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги № 29-01/19/2 від 29 січня 2019 року, будь-яких інших документів суду не представлено та питання щодо витребування перед судом не порушувалось.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17).

Кредитний договір № 500346539 укладений 26 лютого 2013 року із кінцевим строком повернення кредиту, який є датою припинення нарахування відсотків та комісії – 29 лютого 2016 рік, докази щодо пролонгації дії договору у матеріалах справи відсутні, останній платіж внесений позивачем у 2013 році, що відповідачем не спростовано, а виконавчий напис нотаріусом вчинено 12 квітня 2021 року, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшло більше трьох років, що є порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

За таких обставин, необхідно дійти висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 908 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ЦК України, Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 12 квітня 2021 року № 7467, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 26 лютого 2013 року № 500346539 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у розмірі 50513,34, а також плати за вчинення указаного виконавчого напису у сумі 1500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову у розмірі 908 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ТОВ «Вердикт Капітал», Код ЄДРПОУ: 36799749, юридична адреса: вул. Кудрявський ухвіз, 5Б, м. Київ, 04053;

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, адреса: вул. Михайла Грушевського, 17, м. Івано-Франківськ, 76000;

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, адреса: пр. Миру, 85а, оф. 9, м. Маріуполь, Донецька область.

Суддя Є.С. Ікорська