Рішення № 100897910, 08.11.2021, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2167/21

провадження 2/527/583/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Левицької Т.В.,

за участю секретаря судового засідання – Папенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/2167/21 за позовомпредставника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає примусовому виконанню,

ВСТАНОВИВ :

11 жовтня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає примусовому виконанню.

Вказує, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 18.03.2021 року вчинив виконавчий напис № 34431 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Ум Факторинг» заборгованості за кредитним договором у сумі 8928 грн.

Вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню з огляду на відсутність доказів безспірності заборгованості, а також вчинення виконавчого напису на нотаріально не посвідченому договорі.

В зв`язку з викладеним, прохає: - визнати виконавчий напис, вчинений 18.03.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 34431 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ум Факторинг» заборгованості за кредитним договором в сумі 8928 грн таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позивач ОСОБА_1 та її представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, прохали розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ТОВ «Ум Факторинг», будучи повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися, відповідач відзив на позовну заяву на направив.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 березня 2021 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович вчинив виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», який є правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «Ультра Фінанс» заборгованості за договором № 547886 від 09.06.2020 року в сумі 8928 грн (а.с.11).

23.08.2021 року старшим державним виконавцем Глобинського ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Шкірко Н.В. відкрито виконавче провадження № 66592110 по виконанню виконавчого напису № 34431 від 18.03.2021 року (а.с.15).

Згідно ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 не передбачає можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Як встановлено в судовому засіданні, Договір фінансового кредиту № 547886 від 09.06.2020 року, на виконання якого вчинено виконавчий напис, не посвідчувався нотаріально.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 заперечується безспірність заборгованості за кредитним договором у сумі 8928 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Проаналізувавши надані суду письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду факт вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» та всупереч чинній редакції Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем та його представником в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано Ордер про надання правничої (правової) допомоги, виданий на підставі Договору про надання правової допомоги б/н/21 від 26.08.2021 року, договір про надання правової допомоги б/н/21 від 26.08.2021 року, квитанції про оплату на загальну суму 5000 грн, у зв`язку з чим слід стягнути зазначену суму з відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

В зв`язку з задоволеннмя позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 141, 209, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає примусовому виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 18.03.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 34431 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ум Факторинг» заборгованості за кредитним договором в сумі 8928 грн таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути зтовариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1362 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) ;

представник позивача: адвокатське бюро «Калінін і Партнери» в особі адвоката Калініна Сергія Костянтиновича ( місцезнаходження: 40004, м. Суми, вул. Холодногірська,45)

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» (місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Ризька, 73-Г, офіс 7\1, код ЄДРПОУ 40274286);

Суддя Т. В. Левицька