Вирок № 100897750, 04.11.2021, Миронівський районний суд Київської області

04.11.2021 Єдиний унікальний № 371/160/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021року м. Миронівка

ЄУН 371/160/21

Провадження № 1-кп/371/93/21

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

прокурора Побірайка Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шкляра О.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020115220000082, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 грудня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миронівка Київської області, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, одруженого, раніше не судимого,

за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Миронівського районного суду Київської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020115220000082 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 1 КК України.

Ухвалою судді Миронівського районного суду від 22 лютого 2021 року у кримінальному провадженні № 12020115220000082 призначено підготовче судове засідання.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що6 грудня 2020 року, близько 23 години 30 хвилин, він перебував неподалік адміністративної будівлі Миронівської міської ради, що розташована по вулиці Соборності, 48 міста Миронівка Обухівського району Київської області, де помітив конструкцію «Ваза з квітами». В цей час, у нього виник протиправний умисел, направлений на заволодіння вказаною конструкцією.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення майна, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, 6 грудня 2020 року, близько 23 години 50 хвилин, пересвідчившись, що його дії залишаються непоміченими з боку сторонніх осіб, ОСОБА_1 підійшов до металевої конструкції «Ваза з квітами», тримаючи в руках пасатижі, та розпочав демонтаж вказаної конструкції, вартість якої складає 59 479 гривень 88 копійок.

В цей час, біля місця вчинення кримінального правопорушення, на транспортному засобі проїздила ОСОБА_2 , яка помітила факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 та зробила останньому зауваження, повідомила, що його дії неправомірні. Не вчинивши всіх дій, які вважав за необхідне, ОСОБА_1 , після зауваження, залишив місце вчинення правопорушення. Таким чином, розпочатий ним проступок не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_1 не здійснив всіх дії, які він вважав за потрібне для закінчення вчинення викрадення майна Комунального підприємства «Миронівка - благоустрій».

Дії ОСОБА_1 , які полягали у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення майна, кваліфіковані за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 1 КК України.

Фактичні обставини кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні не заперечив, погодився з кваліфікацією його дій та визнав себе винним у діянні, в якому звинувачується.

За правилами ст. 471 КПК України, 4 листопада 2021 року між представником потерпілої юридичної особи Сьоміним С.Л. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про примирення.

Укладена сторонами угода про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Згідно укладеної угоди про примирення, представник потерпілої юридичної особи Сьомін С.Л. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Угодою сторони погодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 1 КК України, у виді громадських робіт на строк 120 годин.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

При вирішенні питання про затвердження угоди про примирення, суд враховує такі обставини.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України суду надано право у підготовчому судовому засіданні, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 1 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є проступком.

Після оголошення тексту угоди, суд з`ясував у обвинуваченого, чи повністю він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинувачений у повній мірі розуміє права, надані йому ч. 5 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення і затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд роз`яснив наслідки укладення угоди. Переконався, що укладення сторнами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов переконання про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між представником потерпілої юридичної особи та обвинуваченим, і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 4 листопада 2021 року представником потерпілої юридичної особи КП «Миронівка-Благоустрій» Сьоміним Сергієм Лермонтовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020115220000082 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 1 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 1 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку підлягає негайному врученню засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений в Київський апеляційний суд через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.

Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя підпис Л.О.Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук